10. Розкрийте сутність методу порівняння. Назвіть основні умови використання цього методу.

Порівняння це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з інши­ми одноякісними предметами або явищами.

За допомо­гою порівняння можна дати якісну оцінку предметів і явищ.

Звичайно, по­рівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей або ознак. Такими етало­нами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо.

У процесі економічного аналізу порівнюють такі по­казники:

1. звітні з плановими;

2. планові зі звітними за минулий період;

3. звітні з лімітами норм і нормативами;

4. показники за певні роки з метою виявлення тен­денції;

5. звітні зі середньогалузевими, закордонними.

Важливою умовою, якої слід дотримуватися під час використання методу порівняння, є:

• однорідність причин і методології;

• зіставлення об'єктів у просторі та часі.

Отже, порівняння фактичних даних із плановими дає змогу визначити ступінь виконання плану за певний період. Цей метод також використовується для перевірки обґрунтованості планових показників, виявлення ре­зервів виробництва. Якщо план невиконаний, то його можна розглядати як невикористаний резерв.

11. Розкрийте сутність методу ланцюгової підстановки. Відобразить схему ланцюгової підстановки для трьох факторів.

З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зверху перелічують усі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісним. Потім наводиться "добуток факторів", або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів.

В перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, чи базові, показники.

Для розрахунку впливу першого фактора проводять зміну його величини з планової (базової) на фактичну, а інші дані залишають не­змінними. Різниця між одержаним розрахунковим показни­ком (Д₁) і плановим (базовим) Д_п становить величину першого фактора.

Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну величину (перший при цьому тут і далі залишається також на фактич­ному рівні), а величину впливу фактора, що аналізується, ви­значають як різницю між першим, другим і розрахунковим показниками.

Така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів. Такий процес розрахунку наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Схема виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок

Номер підстановки та назва фактора	Фактори, які впливають на показник			Добуток факторів	Величина впливу фактора
	1-й	2-й	3-й
Нульова підстановка:	п	п	п	Дп	—
Перша підстановка, перший фактор	ф	п	п	Д1	Д1-Дп
Друга підстановка, другий фактор	ф	ф	п	Д 2	Д2 – Д1
Третя підстановка, третій фактор	ф	ф	ф	Дф	Дф – Д2
Разом	-	-	-	-

Примітки

1. Умовні позначення: П — планові; Ф — фактичні.

2. 1-й, 2-й,– кількісні фактори. 3-й (останній) якісний фактор

Отже, за умови дії трьох факторів здійснюються три підстановки (не враховуючи нульову), величина кожного фактора визначається як різниця між новим розрахунко­вим показником і попереднім.

Метод ланцюгових підстановок є універсальним, його використовують для різних видів факторних моделей.