§ 66. Фразеологічна варіантність та індивідуально-авторські перетворення

Ознаки семантичної цілісності і відтворюваності у мовленні не виключають вживання фразеологізмів у кількох модифікаціях, шо виявляються у змінності лексичного наповнення або внутрішньої синтаксичної організації відповідних усталених одиниць. Так, фра­зеологізм за царя Гороха (дуже давно, у дуже давні часи) висту­пає в українській мові у варіантах за царя Томка, за царя Панька, за царя Хмеля; фразеологізм ні Богові свічка ні чортові кочерга (ні до чого не придатна річ, справа) має ряд відповідників, відмін­них за лексичним складом, а саме: ні Богові свічка ні чортові ожог (огарок, ладан, шпичка, рогачилно, надовбень, куришка, каганець); ні Богові свічка ні лукавому ладан; ні к Богу свічка ні к дідьку ожига.

Вважається, що більшість фразеологізмів первісно були віль­ними словосполученнями з природною змінністю лексичного скла« ду компонентів. При цьому діяла одна важлива закономірність — лексичні заміни не повинні були порушувати загальної семантич­ної структури фразеологізму, що й підтверджується наведеними конкретними прикладами. Так, у звороті ні Богові свічка ні чор­тові кочерга варіантні заміни ірунтуються на спільності семан­тичної характеристики замінюваних слів «предмет з дерева або іншого матеріалу, здатного горіти і бути поганим джерелом світ­ла, диміти, чадіти»³. Спільне значення «бути щасливим, жити без­турботно, у безпеці» зберігається у варіантному фразеологізмі як у Бога (у Христа) за пазухою (за дверима, за теч им а, за над ром, за кроснами, під покришкою). Компоненти-замінники розподіля­ються між трьома тематичними групами; І) назви частин тіла, що асоціюються з надійною схованкою (пазуха, плечі, надро); 2) назви предметів, що забезпечують безпеку (двері, покришка); 3) назви інших предметів (кросна — ткацький верстат).

Досить широко, особливо у мові художньої літератури, ви­користовують індивідуально-авторські, або оказіональні, варіанти фразеологізмів, розраховані насамперед на стилістичний ефект.

Поширеним у цьому разі є прийом заміни компонента фразео­логічної одиниці іншим словом або словосполученням, напри­клад: перетирати кістки —» Звичайно, дівчата в інституті, перетираючи кісточки всіх> перетирали й тверді маслаки

Борозни (Ю. Му шкетик); мов баран на нові ворота —» Я стояв і дивився на той цинковий гроб, вилупився в нього, мов відома свійська тварина в нові ворота (П. Загребельний); камінь з душі скотився —> Коли так, то в мене з душі скотилася ціла каменоломня (П. Загребельний); ніби на голках Ніч ми про­сиділи, ніби на швайках діда Єврася (змолоду він чоботарював) (В. Дрозд); кесареве кесарю, а Боже Богові —» Розсортували ми документи: Мартосі — Мартошине, а Хомі — Хомине (Є. Гу­цало)⁴. Модифікація фразеологічних одиниць досягається шля­хом поширення їх додатковими компонентами, внаслідок чого відбувається їх актуалізація, пов’язана з якою-небудь конкрет­ною життєвою ситуацією, наприклад: товкти воду в ступі Ось так поточити ляси, з кимось кокетуючи злегенька, весело потовкти воду в цій дипломатичній ступі — це, одверто ка­жучи, Тамарі завжди було по душі (О. Гончар); пекти раки Однак нічого вже не пособить вам. Як ми прохали, щоб не по­силав Яринку в ту задрипану корчму, то ще й раки півдня пекли на пиках (М. Стельмах); ловити витрішки —» Андрій Гнида ковз­нув по бляшаному даху будинку і почав ловити у пригорщі вит­рішки (В. Дрозд); розбити (побити) глека —» А, може, за день- другий і розпишуся з Христею, бо зі своєю бабою глека побив на друзки (Є. Гуцало); розставити крапки над «і» —» Данило роз­повідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє. Думав важ­ко, але цього разу правильно. Несподівано для себе, скрізь швид­ко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик).

В одному звороті може поєднуватися кілька фразеологізмів на основі семантичної спільності, хоч ця умова не обов’язково витри­мується: з метою створення гумористичного ефекту об’єднують­ся і семантично віддалені одиниці. Це явище об’єднання назива­ють фразеологічною контамінацією, наприклад: перетирати кіс­точки + протирати з пісочком —> Хай потім, по дорозі, ті деся­теро чи дванадцятеро перетруть з пісочком невдатного кава­лера.... (Ю. Мушкетик); як з гуся вода + сьома вода на киселі —> Всі ці розмови в цеху з мене, як з гуся сьома вода на киселі (П. Загребельний); ділити шкуру невбитого ведмедя + купувати кота в мішку —» Не будемо ділити шкуру невбитого ведмедя в мішку (П. Загребельний).