
- •1. Діалектна лексика
- •§ 13. Чергування /е/-/0/ після шиплячих та /й/
- •§ 63. Основні типологічні ознаки фразеологізмів
- •§ 64. Класифікація фразеологізмів
- •§ 65. Зв’язок фразеологізмів з частинами мови
- •§ 66. Фразеологічна варіантність та індивідуально-авторські перетворення
- •§ 67. Експресивно-стилістичні властивості фразеологізмів
- •§ 68. Джерела фразеології
- •§ 69. Прислів’я і приказки.
- •§ 74. Поняття морфеми
- •§ 75. Основа слова і закінчення
- •§ 76. Корінь слова.
- •§ 77. Зміни в морфемній структурі слова
- •§78. Відмінювання займенників
- •Морфемний аналіз
- •Зразок аналізу:
- •15.2. Словотвір
- •15.3. Іменник §47. Загальне поняття про іменник
- •Іменник називає предмет і відповідає на питання хто? що?
- •За характером називання іменники бувають загальні і власні.
- •За значенням іменники поділяються на назви істот і назви неістот.
- •§48. Рід іменників
- •Рід незмінюваних іменників встановлюється так:
- •§ 112. Лексико-граматичні розряди іменника
- •§ 118. Категорія роду
- •§ 119. Формальні показники роду
- •§ 120. Іменники спільного роду
- •§ 121. Особливості роду іменників
- •§ 122. Родова диференціація
- •§116. Особливості вживання деяких сполучників
- •Правопис сполучників
- •§ 14. Губні приголосні
- •§ 15. Передньоязикові приголосні
- •§ 16. Задньоязикові та глоткові (фарингальні) приголосні
- •§ 18. Передньоязикові сонорні приголосні
- •§ 19. Середньоязикові приголосні
- •§ 20. Класифікація основних алофонів українських приголосних
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •Структурні різновиди часток
- •§ 189. Функціональні різновиди часток
- •§118. Написання часток
- •В інших випадках при написанні не з іменниками треба орієнтуватися на зміст висловлювання:
- •В інших випадках при написанні не з прикметниками треба орієнтуватися на зміст висловлювання:
- •20.2.Лексичні запозичення в українській мові з інших мов.Старословянізми,їх семантичні,фонетичні,словотвірні,морфологічні ознаки.
- •20.3.Вигук як особливий лексико-граматичний розряд слів. Звуконаслідувальні слова.Синтаксична характеристика вигуків.
- •21.2.Історичні чергування голосних фонем.Чергування о,е,і(з історичними коментарями.)
- •21.3.Система частин мови в сучасній українській мові.
- •Як робити словотворчий розбір слова?
- •22.3.А)Категорія числа іменника,її обумовленість зовнішньою семантикою,засоби вираження.
- •Поняття про категорію числа
- •Засоби вираження категорії числа
- •Форми вираження категорії числа
- •Семантичні розряди іменників
- •Іменники, що мають форму однини і множини
- •Іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum)
- •Іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum)
§ 66. Фразеологічна варіантність та індивідуально-авторські перетворення
Ознаки семантичної цілісності і відтворюваності у мовленні не виключають вживання фразеологізмів у кількох модифікаціях, шо виявляються у змінності лексичного наповнення або внутрішньої синтаксичної організації відповідних усталених одиниць. Так, фразеологізм за царя Гороха (дуже давно, у дуже давні часи) виступає в українській мові у варіантах за царя Томка, за царя Панька, за царя Хмеля; фразеологізм ні Богові свічка ні чортові кочерга (ні до чого не придатна річ, справа) має ряд відповідників, відмінних за лексичним складом, а саме: ні Богові свічка ні чортові ожог (огарок, ладан, шпичка, рогачилно, надовбень, куришка, каганець); ні Богові свічка ні лукавому ладан; ні к Богу свічка ні к дідьку ожига.
Вважається, що більшість фразеологізмів первісно були вільними словосполученнями з природною змінністю лексичного скла« ду компонентів. При цьому діяла одна важлива закономірність — лексичні заміни не повинні були порушувати загальної семантичної структури фразеологізму, що й підтверджується наведеними конкретними прикладами. Так, у звороті ні Богові свічка ні чортові кочерга варіантні заміни ірунтуються на спільності семантичної характеристики замінюваних слів «предмет з дерева або іншого матеріалу, здатного горіти і бути поганим джерелом світла, диміти, чадіти»3. Спільне значення «бути щасливим, жити безтурботно, у безпеці» зберігається у варіантному фразеологізмі як у Бога (у Христа) за пазухою (за дверима, за теч им а, за над ром, за кроснами, під покришкою). Компоненти-замінники розподіляються між трьома тематичними групами; І) назви частин тіла, що асоціюються з надійною схованкою (пазуха, плечі, надро); 2) назви предметів, що забезпечують безпеку (двері, покришка); 3) назви інших предметів (кросна — ткацький верстат).
Досить широко, особливо у мові художньої літератури, використовують індивідуально-авторські, або оказіональні, варіанти фразеологізмів, розраховані насамперед на стилістичний ефект.
Поширеним у цьому разі є прийом заміни компонента фразеологічної одиниці іншим словом або словосполученням, наприклад: перетирати кістки —» Звичайно, дівчата в інституті, перетираючи кісточки всіх> перетирали й тверді маслаки
Борозни (Ю. Му шкетик); мов баран на нові ворота —» Я стояв і дивився на той цинковий гроб, вилупився в нього, мов відома свійська тварина в нові ворота (П. Загребельний); камінь з душі скотився —> Коли так, то в мене з душі скотилася ціла каменоломня (П. Загребельний); ніби на голках Ніч ми просиділи, ніби на швайках діда Єврася (змолоду він чоботарював) (В. Дрозд); кесареве кесарю, а Боже Богові —» Розсортували ми документи: Мартосі — Мартошине, а Хомі — Хомине (Є. Гуцало)4. Модифікація фразеологічних одиниць досягається шляхом поширення їх додатковими компонентами, внаслідок чого відбувається їх актуалізація, пов’язана з якою-небудь конкретною життєвою ситуацією, наприклад: товкти воду в ступі Ось так поточити ляси, з кимось кокетуючи злегенька, весело потовкти воду в цій дипломатичній ступі — це, одверто кажучи, Тамарі завжди було по душі (О. Гончар); пекти раки Однак нічого вже не пособить вам. Як ми прохали, щоб не посилав Яринку в ту задрипану корчму, то ще й раки півдня пекли на пиках (М. Стельмах); ловити витрішки —» Андрій Гнида ковзнув по бляшаному даху будинку і почав ловити у пригорщі витрішки (В. Дрозд); розбити (побити) глека —» А, може, за день- другий і розпишуся з Христею, бо зі своєю бабою глека побив на друзки (Є. Гуцало); розставити крапки над «і» —» Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє. Думав важко, але цього разу правильно. Несподівано для себе, скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик).
В одному звороті може поєднуватися кілька фразеологізмів на основі семантичної спільності, хоч ця умова не обов’язково витримується: з метою створення гумористичного ефекту об’єднуються і семантично віддалені одиниці. Це явище об’єднання називають фразеологічною контамінацією, наприклад: перетирати кісточки + протирати з пісочком —> Хай потім, по дорозі, ті десятеро чи дванадцятеро перетруть з пісочком невдатного кавалера.... (Ю. Мушкетик); як з гуся вода + сьома вода на киселі —> Всі ці розмови в цеху з мене, як з гуся сьома вода на киселі (П. Загребельний); ділити шкуру невбитого ведмедя + купувати кота в мішку —» Не будемо ділити шкуру невбитого ведмедя в мішку (П. Загребельний).