§ 64. Класифікація фразеологізмів

Найбільшого поширення набула класифікація фразеологізмів, запропонована В. В. Виноградовим¹. В основу цієї класифікації по­кладено ступінь значеннєвої мотивації відповідних одиниць виді­люваними у їх складі компонентами. Розрізняють три типи фра­зеологізмів — фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фра­зеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення. Фразеологізми цього типу функціонують як немотивовані і непохідні одиниці, тому що у їх зна­ченні відсутній зв’язок, навіть потенційний зі значенням окремих компонентів, наприклад: бити байдики, бити баглаї— ледарювати, пекти раків — червоніти, собаку з *їсти — набути досвіду, замилю­вати очі, збити з пантелику, березової каші всипати, зуби проїсти, ду>ба врізати, свиню підкласти, гарбуза дати, у рот води набрати тощо. На думку В. В. Виноградова, фразеологічні зрощення утворю­ють своєрідні синтаксичні складні слова, що виступають або в ролі частин речення, або цілих речень. Вони підводяться під граматичні категорії як синтаксичне ціле, як своєрідні складні лексичні одиниці.

Фразеологічні єдності об’єднують у своєму складі фразеологізми, яким також властива семантична неподільність, але їх цілісна семантика перебуває у мотиваційному зв’язку зі зна­ченням компонентів, наприклад: не нюхати пороху, прикусити язика, кров з молоком, біла ворона, дихати на ладан, брати бика за роги, міняти шило на мило, не за горами, гайки підкрутити, п ’ятами накивати, передати куті меду тощо.

Значення фразеологічних єдностей пов’язане з розумінням внут­рішнього стрижня сполуки, потенційного смислу слів, які утворю­ють ЇЇ. У фразеологічних єдностях досить чітко розрізняються гра­матичні відношення між компонентами. Як зазначав В. В. Вино­градов, tnt «зберігається, так би мовити, морфологія застиглих син­таксичних конструкцій, але їх функціональне значення різко зміню­ється. Такою мірою, якою фразеологічні групи цього типу є семан­тично неподільними одиницями, доводиться вважати їх синтаксично невільними, хоч і подільними, злитими словосполученнями»².

Фразеологічні сполучення. До цього типу належать фразеологізми, >творювані поєднанням компонентів, один з яких характеризується вільним, а другий — так званим зв’язаним значен­ням, наприклад: орати участь, одержати перемогу, брати до сер­ця, насупити брови. Як приклад зв’язаного значення можна навес­ти функціонування дієслова брати в ряді фразеологічних сполу­чень: дрімота бере — хочеться спати, думкабере — з’являється думка, жаіь бере— стає дуже шкода, дуже жаль, непосидячка бере— не силиться, нетерплячка бере— не терпиться, плач бе­ре — хочеться плакати, сміх бере — хочеться сміятися, смішно, сумнів бере (сумніви беруть) — з’являється сумнів.

У фразеологічних сполученнях синтаксичні зв’язки відпові­дають живим граматичним нормам. Однак ці зв’язки не форму­ються щоразу як вільні, зумовлювані комунікативно-ситуативним поєднанням слів. Вони відтворюються у структурі готових, закріп- лених узуальним вживанням фразеологічних одиниць.

§ 65. Зв’язок фразеологізмів з частинами мови

Фразеологізми співвідносяться з різними частинами мови за приналежністю стрижневих компонентів до відповідних лексико- граматичних класів слів. У цьому виявляється органічний зв’язок їх з лексичною і граматичною системами української мови, з учас­тю в організації семантично-синтаксичних зв’язків і відношень у складі речень.

Розрізняють такі лексико-граматичні розряди фразеологізмів:

а) дієслівні: бити байдики, брати бика за роги, витрішки про­давати, виходити сухим з води, спочивати на лаврах, прибирати до рук, на ноги поставити, пробивати дорогу, світити ребрами, співати з чужого голосу;

б) іменникові: бабине літо, биіа пляма, білий світ, вавилонське стовпотворіння, єгипетська кара, майстер на всі руки, блудна вів­ця, велика цяця, велике дію, рожеві окуляри

в) прислівникові: аж до неба, без задніх ніг, від роду і до роду, в одну дуту, в пух і прах, одним махом, на кожному кроці, за три- дев ’ять земель, через пень колоду, на око, рано чи пізно, коротко і ясно, ні сіло ні впало\

г) прикметникові: кров з молоком, не ликом шитий, ні риба ні м ’ясо, гострий на язик, важкий на підйом, важкий на руку,

д) вигукові: ну й ну, от тобі й на, як би не так, чи бач, чорта з два, чорти б його забрали.