§ 63. Основні типологічні ознаки фразеологізмів

Фразеологізми утворюють специфічну систему одиниць, об’єд­нуючись у її складі за кількома типологічними ознаками. До цих ознак належать насамперед такі: семантична цілісність, відтворю- ваність у комунікативних процесах (усному і писемному мовлен­ні). розчленована (надслівна) будова.

Семантична цілісність полягає в тому, що значення фразеоло­гічної одиниці не може бути витлумачене, інтерпретоване на ос­нові безпосереднього врахування значень складників — відповід­них слів, які належать до лексичної системи. Так, в українській мо­ві існує значна кількість фразеологізмів, що мають у своєму скла­ді іменник душа. але в кожному окремому випадку значення зга­ зга­даного іменника повністю нейтралізується: заяча душа — боязка, полохлива людина; стояти над дуиіею — надокучати, набрида­ти; брати за душу — дуже хвилювати, розчулювати, зворушува­ти: в одну душу — настійливо, наполегливо; до душі припадати — подобатись; душею наложити (накласти) — загинути, умерти; з відкритою душею — щиро, з радістю; ні за цапову душу — даром, марно; кривити душею — бути нещирим, лицемірним.

Одна з найважливіших значеннєвих ознак фразеологізмів по­лягає в тому, що всі вони становлять специфічні вторинні номі­нації, сформовані внаслідок переосмислення первинних значень компонентів, що належать до їх складу.

Ознака відтворюваності фразеологізмів полягає в тому, що во­ни не створюються у мовленні подібно до вільних словосполучень, вживання яких кожного разу мотивується конкретними комуніка­тивними потребами, а відтворюються з постійним складом ком­понентів, як правило, позиційно закріплених у певній послідовнос­ті. За ознаками цілісності і відтворюваності фразеологізми на­ближаються до слів, однак не ототожнюються з ними як складні­ші з погляду значеннєвої структури номінативні одиниці.

Обов’язкова умова функціонування будь-якого фразеологізму — кількакомпонентний склад, розчленована структура. Відповідно до цієї типологічної ознаки у складі фразеологізмів виділяються слова, вжиті у відповідних формах і поєднані певними синтаксичними від­ношеннями, які, однак, можна охарактеризувати у більшості випад­ків лише як поверхневі, наприклад: — То як, сину, знімали з тебе стружку? — Стружку столяр знімає, а мене по-плотницькаму обтесувапи (М. Стельмах). Між розчленованістю фразеологізму зні­мати (зняти) стружку з кого-небудь, у якому функціонують віоло* відні конкретні слова-компоненти, і властивою йому синтаксичною організацією відсутня пряма відповідність, тому що з погляду тра­диційного аналізу за членами речення згаданий фразеологізм висту­пає як нерозкладна одиниця. При збереженні ознаки розчленованос­ті дуже поширеним є явище фразеологічно зумовленого функціону­вання слів. Окремі лексичні одиниці виступають лише у складі фра­зеологізмів, хоч за лексикографічною традицією і виділяються у словниках як самостійні реєстрові слова, наприклад: байдики бити, витрішки продавати (купувати, ловити, їсти), іти на витрішки, облизня спіймати (скуштувати, дістати, з 'їсти), їсти облизні.

Як і слова, фразеологізми поєднують у собі аспекти номінації і оцінки, причому фактично усі вони характеризуються образніс­тю, підкресленою експресивністю.