3. Програма – це виклад загальної концепції досліджуваного проекту, яка включає в себе програмування і правила процедур науково-практичної дослідницької діяльності.

Програма є обов’язковим вихідним документом соціологічного дослідження, яка виконує роль стрижня у дослідницькому процесі. Без неї дослідження буде нагадувати пошук методом проб і помилок, що в кінцевому підсумку може привести до нераціонального використання коштів і зусиль, витрат часу, одержання викривленої картини явища, що досліджується.

Від того, як буде складена програма, залежить кінцевий результат соціологічного дослідження, тому її розробці в соціології надається першочергове значення. Соціологічна наука виробила ряд вимог, яким повинна відповідати програма соціологічного дослідження. По-перше, програма має бути ясною і чіткою (її положення повинні бути чіткими, а елементи продумані відповідно до логіки дослідження). Інтуїтивний план програми не може замінити строгу обґрунтованість усіх вихідних правил і посилань процедури. Крім того, дотримання цієї вимоги дає можливість учасникам дослідження координувати свої зусилля і діяти в одному руслі. По-друге, програма повинна характеризуватися логічною послідовністю усіх її ланок. Не можна братися за розробку робочого плану без попереднього формулювання мети і завдань дослідження. Прорахунки в одній ланці спричиняють помилки в наступних операціях. По-третє, вона має бути гнучкою (за непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них певні корективи).

Програма соціологічного дослідження виконує три основні функції: теоретико-методологічну, яка дозволяє визначити проблему дослідження (наукову чи практичну), підготувати умови для її вирішення, методичну, яка передбачає визначення методів збирання й аналізу інформації; організаційну, яка дозволяє спланувати діяльність дослідника на всіх етапах роботи.

Відповідно до названих функцій структура програми соціологічного дослідження складається із методологічного, методичного та організаційного розділів. Перший (методологічний) розділ програми починається обґрунтуванням проблеми дослідження. Проблема – це форма запитань, які характеризуються невизначеністю, що підлягають осмисленню та науково-практичному вирішенню. Проблема породжується соціальною дійсністю (соціальна проблема) або протиріччям між знаннями про потреби суспільства в певних діях і незнанням способів та засобів здійснити ці дії (наукова проблема) і свідомо формулюється соціологом у формі запитань, на вирішення яких направлена вся пізнавальна діяльність в соціологічному дослідженні.

Проблема стає очевидною, коли вона фіксується в якомусь соціальному явищі, шляхом виокремлення об’єкта і предмета дослідження. Об’єктом соціологічного дослідження вважається сфера соціальної реальності, яка виступає носієм проблемної ситуації і на яку спрямована пізнавальна діяльність. Такими сферами аналізу можуть бути соціальні групи, спільноти, соціальні інститути, процеси, явища. У програмі дослідження фіксуються основні ознаки об’єкта (просторові – країна, регіон, місто, підприємство і т.д.; часові – період початку і закінчення дослідження; галузеві – промисловість, освіта, медицина; соціально-демографічні – стать, вік, освіта, сімейний стан тощо). Предметом дослідження є найбільш суттєві властивості і відносини об’єкта, пізнання яких є важливим для вирішення завдань, закладених у програму. Предмет дослідження формується на основі об’єкта дослідження, але не збігається з ним. Один і той же соціальний об’єкт (наприклад, соціальну групу) можна вивчати для вирішення різних завдань, отже він передбачає безліч предметів.

Визначення об’єкта і предмета є необхідною умовою цільової орієнтації дослідницького процесу, від якої залежить уся логіка його здійснення і пізнання.