- •Зміст лекції
- •Радіонуклідні дослідження “in vivo”
- •Динамічні дослідження
- •Статичні дослідження
- •2. Радіонуклідні дослідження серцево-судинної системи Радіокардіографія
- •В клінічній кардіології застосовуються два варіанта методів сцинтиграфічного дослідження за допомогою гамма-камери:
- •Радіонуклідні дослідження дихальної системи в клінічній практиці застосовуються три групи методик радіонуклідного обстеження легень
- •Радіопульмонографія
- •Якісна інтерпретація радіоспірограми
- •Кількісна інтерпретація радіоспірограми
- •Радіопульмосцинтиграфія (гамма-топографія легень)
- •Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи в клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень цнс:
- •Радіоенцефалографія
- •Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми Виділяють декілька типів кривих:
- •4. Радіонуклідні дослідження шлунково-кишкового тракту
- •До бужування Після бужування
- •Радіонуклідні дослідження захворювань печінки в клінічній практиці застосовуються 4 методики радіонуклідного обстеження печінки:
- •Радіогепатографія
- •Сканування печінки та жовчного міхура
- •Гепатобілісцинтиграфія
- •Сканування і гепатосцинтиграфія печінки з колоїдними розчинами
- •Норма (вогнищеве ураження печінки)
- •Підшлункова залоза
- •Панкреатосцинтиграфія
- •6. Радіонуклідні дослідження нирок радіоренографія
- •Існує якісна і кількісна інтерпретація ренограм.
- •Якісна інтерпретація
- •Типи ренограм :
- •Кількісна інтерпретація
- •Сканування і нефросцинтиграфія
- •Динамічна реносцинтиграфія
- •Радіонуклідні дослідження кісткової системи в клінічній практиці для дослідження кісткової системи використовують методику остеосцинтиграфії. Остеосцинтиграфія
- •8. Радіонуклідні дослідження в ендокринології дослідження щитовидної залози
- •Визначення йоднакопичувальної здатності щитовидної залози
- •Сканування і сцинтиграфія щитовидної залози
- •Рнд наднирників
- •Виділяють дві групи:
Якісна інтерпретація
нормальна ренограма має три сегменти:
Судинний – відображає проходження РФП по судинах нирок.
Секреторний - відображає процес накопичення РФП клітинами проксимальних канальців нефрону.
Екскреторний – відображає процес виведення РФП.
Типи ренограм :
Обструктивний (обтураційний) тип: характеризується різним ступенем порушення екскреторного сегменту. При цьому ми отримуємо ренограми висхідного характеру. Така крива не має третього сегменту. Криві обструктивного типу зустрічаються при гідронефрозі, обтурації сечоводу каменем або його стискувані ззовні пухлинним процесом. Слід зазначити, що при гідронефрозі інформативність РРГ найбільш висока.
Паренхіматозний тип: крива цього типу зберігає правильний трьох сегментний характер при помірному уповільненні спаду екскреторного сегмента, часто на фоні зниження крутизни і висоти секреторного сегменту. Як правило вона низькоамплітудна в зв’язку з зменшенням кількості функціонуючих нефронів. Такий тип ренограми зустрічається при запальних захворювання нирок (пієлонефрити, гломерулонефрити), сечокамяній хворобі, артеріальних гіпертензіях. Крива паренхіматозного типу може мати односторонній або двохсторонній характер.
Ізостенуричний тип: при різкому ослаблені функціональної здатності ниркової паренхіми ренографічна крива трансформується в двохсегментну ізостенуричну, в якій диференціюється тільки судинний і екскреторний сегменти. Це пов’язано з тим, що мінімальна доза введеного РФП перевищує максимальну транспортну здатність ниркових канальців. Ізостенуричний тип ренограми зустрічається при хронічній нирковій недостатності.
Афункціональний тип – при нефункціонуючій нирці. Як правило, має однобічний характер. Типовий для таких патологічних станів як відсутність однієї нирки (уроджена або після нефректомії); тазова дистопія нирки; при первинній або вторинній зморщеній нирці.
Кількісна інтерпретація
Проводиться розрахунок числових показників: час максимального накопичення РФП ниркою (Тмах.=3,2±0,15 хв.), період напіввиведення індикатору з нирки (Т1/2=7,2±0,48хв.), амплітуда ренограми (83,4±3,0 імп/с), співвідношення цих показників зліва і зправа, показник Вінтера (43,1±1,67), рис....
Сканування і нефросцинтиграфія
Показання: підозра на вогнищевий процес в нирковій паренхімі (пухлина, кіста, туберкульоз), патологічну рухому нирку; диференційна діагностика пухлин нирки та черевної порожнини, аномаліях нирок:
1. Аномаліях кількості нирок (єдина нирка).
Аномаліях положення нирок (тазова дистопія, ротація нирки).
Аномаліях розвитку нирок (підковоподібна нирка, L-подібна нирка).
Аномаліях розвитку сечоводів (гіпотонія сечоводів).
РФП: нефротропні:
1. 99mTc-ДМСА (дімеркаптосукцінацетат), вводиться в/в в дозі 1,5 МБк/кг, дослідження проводиться через 4 години;
Апаратура: сканери та гамма-камери.
Принцип методики: сканування і статична нефросцинтиграфія належать до статичних методів дослідження, які дозволяють отримати інформацію про топографо-анатомічні особливості нирок, їх форму, розміри, а також про накопичення і розподіл РФП у паренхімі нирок. За отриманими сканограмами і сцинтиграмами визначають взаєморозташування нирок і їх топографію.