8. Радіонуклідні дослідження в ендокринології дослідження щитовидної залози

Для дослідження щитовидної залози в клінічній практиці використовують:

1. Визначення йоднакопичувальної здатності щитовидної залози.

2. Сканування та сцинтиграфію щитовидної залози.

Визначення йоднакопичувальної здатності щитовидної залози

Показання: порушення функції щитовидної залози з метою діагностики гіпер- або гіпотиреозів, визначення ступеню захвату радіонуклідів йоду щитовидною залозою.

Противопоказання: вагітність, період лактації, дитячий вік, важкі захворювання нирок, печінки. Тимчасові протипоказання: прийом пацієнтами перед дослідженням препаратів, які містять йод, бром, антитиреоїдних, гормональних, сульфаніламідних препаратів, вітамінів групи В, антибіотиків, кофеїну та інш.

Апаратура: одноканальна діагностична сцинтиляційна установка ДСУ2-1 (настроєна тільки на фотопік ¹³¹J ) або гамматиреорадіометр - ГТРМ-01ц.

Принцип методики: реєстрація динаміки накопичення ¹³¹J, ¹²³J в паренхімі щитовидної залози по певній часовій програмі. Радіометрію щитовидної залози по -випроміненню проводять через 2, 4 і 24 години після прийому радіонукліда йоду; при стертих і атипових формах тиреоїдної патології - додатково через 48 і 72 години.

Методика дослідження: дослідження розпочинають з виміру стандарту, активність якого приймається за 100%. Після прийому per os РФП вимірюють активність щитовидної залози за той же відрізок часу. Ступень накопичення радіойоду знаходиться в прямій залежності від функціонального стану щитовидної залози. При нормальній функції щитовидної залози накопичення ¹³¹J має рівномірно зростаючий характер з досягненням максимуму до кінця першої доби. В нормі через 2 години рівень поглинання РФП становить 7-10%; через 4 години 15-17%; через 24 години 29-32%; через 48 годин 28-30%; через 72 години 27-29%. При гіпертиреозі відмічається збільшене, інтенсивне включення ¹³¹J і швидке його виведення. Максимум накопичення настає в більш ранні терміни і залежить від ступеню важкості тирео-токсикозу. Чим вища функціональна активність щитовидної залози, тим більше включається індикатор і в більш ранні строки настає максимум його накопичення. При гіпотиреозі щитовидна залоза захоплює значно менше ¹³¹J і більш повільно. Максимум накопичення препарату настає через 48-72 години. Низькі відсотки накопичення ¹³¹J спостерігаються не тільки при гіпофункції, але й при блокаді щитовидної залози, яка викликана застосуванням препаратів йоду або брому, які через механізм нейроендокринної регуляції прямо або опосередковано можуть впливати на функцію щитовидної залози.

Сканування і сцинтиграфія щитовидної залози

Показання: визначення анатомо-топографічних особливостей щитовидної залози (форми, розмірів, контурів); виявлення ектопично розташованих елементів тиреоїдної паренхіми (сублінгвальне, загрудинне та інш.); вивчення взаємозв’язку її з оточуючими тканинами; визначення наявності вузлів і їх диференціація; діагностика злоякісних пухлин і ступеню їх розповсюдження (наявність метастазів); динамічне спостереження за патологічним процесом і ефективністю проводимої терапії; своєчасне виявлення рецидиву зобу після лікування.

РФП: йодид натрію (¹³¹J) або ^99мТс-пертехнетат.

Апаратура: сканер або гама-камера з спеціальним коліматором типа “Пінхол”, при його відсутності - паралельний коліматор.

Принцип методики: базується на реєстрації -випромінення тиреотропних РФП у вигляді штрихового або цифрового построкового зображення при скануванні або сцинтиграфічного - на гамма-камері. Щільність штриховки і сцинтиляційних спалахів знаходиться в прямій залежності від ступеня накопичення РФП.

Методика дослідження: дослідження з ¹³¹J в теперішній час проводиться пацієнтам з підозрою на рак щитовидної залози, прооперованим з приводу цього захворювання з метою виявлення рецидивів і метастазів. При блокаді щитовидної залози сканування поводять з ^99мТс-пертехнетатом. Сканування з ¹³¹J проводять через добу після прийому per os РФП активністю 1МБк. З ^99мТс-пертехнетатом сканування проводять в інтервалі 30-60 хвилин після внутрішньовенного введення РФП активністю 30-40 МБк.

Рис. 4.16. сканограма і сцинтиграма щитоподібної залози

Для виявлення метастазів в післяопераційному періоді, дослідження проводиться після перорального прийому 75-200 МБк Na¹³¹I