Питання для самоперевірки:

1. Дати поняття методу.

2. Що таке методика досліджень?

3. Класифікація методів.

4. Які методи відносяться до емпіричних?

5. Які методи застосовуються на емпіричному і теоретичному рівнях?

6. Методи теоретичних досліджень.

7. Що таке аналіз і синтез в дослідженні?

8. Дати поняття індукція – дедукція.

9. В чому полягає метод моделювання?

10. Що таке наукова гіпотеза?

11. Охарактеризуйте історичний метод досліджень.

12. В чому полягає системний підхід?

13. Наведіть приклади класифікації об’єктів дослідження.

14. Як складається типологія об’єктів дослідження?

15. Охарактеризуйте міждисциплінарний характер наукових досліджень.

16. Дати опис загальної схеми наукових досліджень.

Тема ііі. Методика наукових досліджень містобудівних об’єктів

Лекція 8. Наукові дослідження у містобудуванні. Типологія містобудівних об’єктів.

Наукові дослідження у містобудуванні мають такі аспекти : соціально-економічний, архітектурно-просторовий, історичний, природно-екологічний, функціональний. Дослідження проводиться згідно ієрархії містобудівних об’єктів – регіональний рівень, міські структури, адміністративно-територіальні одиниці. Класифікація і типологія містобудівних об’єктів визначається на основі відповідно кількісних і якісних показників. Містобудівна типологія базується на принципово визначальних властивостях об’єктів : їх планувальні межі, параметри, функції, структура тощо. В лекції детально розглядається структура містобудівних об’єктів з точки зору застосування методів дослідження до кожного з них.

Лекція 9,10. Методологічні підходи до дослідження і проектування містобудівних об’єктів.

Напрямки методології аналізу містобудівних об’єктів можна уявити як трансляцію методів (підходів) на містобудівну дослідницько – практичну проблему.

1. Функціонально-розпланувальний підхід – ґрунтується на визначенні параметрів містобудівних комплексів, застосуванні принципу функціонального зонування, визначенні зон впливу і функціональних зв’язків.

2. Структурно – територіальний підхід – базується на виявленні планувального каркасу, центрів, вузлів, осей, які фіксують просторово-планувальну структуру.

3. Системний підхід – розглядає містобудівні об’єкти як систему у комплексі взаємопов’язаних елементів, що утворюють цілісність і єдність із середовищем і елементами надсистем.

4. Екологічний підхід – оперує такими поняттями як динамічна екологічна рівновага, моніторинг навколишнього середовища з врахуванням еколого-містобудівного районування України.

5. Середовищних підхід передбачає інтеграцію природного і штучного середовища.

6. просторово – композиційний підхід ґрунтується на методологічних основах містобудівної композиції, на методах і засобах взаєморозміщення та поєднання частин для отримання гармонійного цілого.

Лекція 11. Дослідження містобудівних об’єктів на регіональному рівні.

Розглядаються наукові концепції формування розселення в історичному ракурсі : розвиток історичних форм розселення, концепція рівномірного розселення, ідеї концентрованого розселення та децентралізації міст.

Регіональні дослідження пов’язані з планувальною організацією територій, де передбачається регіональне просторове поєднання функціонально-планувальних елементів – виробництва, розселення, природокористування.

Об’єктами планувальної організації території є просторові соціально-економічні системи різних ієрархічних рівнів :

- Країна в цілому (глобальний рівень);

- Область або група областей (регіональний рівень)

- Внутрішньообласні райони (субрегіональний рівень);

- Міські те сільські поселення (локальний рівень).

Визначаються задачі і методи дослідження на кожному ієрархічному рівні, а також етапи (послідовності) моделювання перспективної планувальної організації території.