
- •Передмова
- •1.Вступна лекція
- •Тема і. Загальнонаукова методологія наукових досліджень
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема ііі. Методика наукових досліджень містобудівних об’єктів
- •Лекція 12. Дослідження міських структур. Застосування прикладних методів.
- •Контрольні питання:
- •Тема іv. Організація наукових досліджень студентів
- •Лекція 13. Наукові дослідження у магістерській кваліфікаційній роботі.
- •Лекція 14. Застосування методів наукових досліджень у магістерській кваліфікаційній роботі.
- •Лекція 15. Підсумкова лекція. Основні вимоги до написання реферату.
- •Вимоги до написання реферату
Передмова
Дисципліна «Методи наукових досліджень» призначена для студентів напряму «Архітектура» містобудівельної спеціальності ОКР «магістр». Курс лекцій з даної дисципліни, спираючись на базову основу теорії і практики містобудування, спрямований на її систематизацію і поглиблення за допомогою наукових методів.
Різноманітність об’єктів дослідження магістерських кваліфікаційних робіт від регіонального рівня до окремих архітектурно-містобудівних комплексів вимагає вивчення і оволодіння широким діапазоном і методологією наукової діяльності, систематизацію методів з метою доцільного їх використання.
Структура лекційного курсу складається із 15 лекцій, сформованих за 4-ма темами.
1.Вступна лекція
Розкривається значення наукових досліджень у пізнавальній діяльності. Дослідження виконуються на двох рівнях – емпіричному і теоретичному.
Архітектурна наука переходить від описового «архітектурознавства» до доказової антології на визначення тенденцій і закономірностей на основі нових знань.
Схема – алгоритм наукового дослідження показана в табл.1.
Цілі наукового дослідження містобудівних об’єктів і систем спрямовані на розкриття його загальнопізнавального, теоретичного і практичного значення.
Взаємозв’язок нової ідеї, що виникає в процесі розв’язання завдань, із загальноприйнятими положеннями в науці – парадигмами.
Тема і. Загальнонаукова методологія наукових досліджень
Лекція 2. Поняття про методологію науки. Фундаментальна або філософська методологія. Дослідницька наукова методологія.
Методологія – сукупність найсуттєвіших елементів теорії, конструктивних для самої науки. Вона не приносить нового знання, не є основою для практики, але без неї не можливий розвиток самої науки. Методологія – це вчення про : структуру, логічність організації, методи і засоби діяльності. Тому методологію часто тлумачать як систему методів дослідження.
Методологія як вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності має чотирерівневу структуру :
- фундаментальні або філософські принципи;
- загальнонаукові принципи;
- суто наукові принципи, покладені в основу тої чи іншої дисципліни або галузі науки;
- спеціальна система конкретних методів і технік, що застосовуються для розв’язання спеціальних завдань.
Фундаментальна методологія ґрунтується на узагальнених філософських положеннях, що відображають найістотніші принципи:
- діалектики – взаємозумовлений і суперечливий розвиток явищ;
- детермінізму – об’єктивної зумовленості явищ;
- ізоморфізму – відношень об’єктів на основі їх подібності або тотожності їхньої будови.
Лекція 3. Основні принципи ( підходи) в загальнонауковій методології.
Загальнонаукова методологія використовується у переважній більшості наук, оскільки наукове дослідження має не тільки предметний, але й методологічний зміст і ґрунтується на загальнонаукових принципах ( підходах) : історичному, термінологічному, структурно-функціональному, когнітивному (пізнавальному) та інших.
До загальнонаукових принципів належать :
історичний – цілісний підхід до об’єктів вивчення від ґенезу та розвитку певної науки або сфери діяльності;
термінологічний – уточнення понятійного апарату певного явища, на якому ґрунтується дослідження;
системний – застосування у кожному дослідженні великих і складних об’єктів (систем) як цілісності з узгодженим функціонуванням всіх його частин і елементів;
архітектурно-функціональний – полягає у виділенні структурних елементів ( компонентів, підсистем), і визначення їх ролі (функції) у системі;
пізнавальний (когнітивний) – не має кітко окреслених меж, можливості його використання визначаються специфікою галузі у її зв’язку із суспільством (соціальний аспект).
Вивчення загальнонаукової методології є базою для вирішення конкретної дослідницької проблеми, яка будується у наступній послідовності : визначити та узагальнити стан вивченості проблеми на основі праць провідних вчених і дослідників, обґрунтувати сутність явища ( предмета дослідження), суперечності, етаи розвитку, встановити тенденції розвитку, висунути наукову ідею, розробити концепцію вирішення.
Питання для самоперевірки
1. Значення наукових досліджень в пізнавальній діяльності.
2. Рівні, види і форми дослідження.
3. Намалюйте схему – алгоритм наукового дослідження.
4. Дати поняття про методологію науки.
5. Дати поняття про фундаментальну або філософську методологію.
6. Основні принципи фундаментальної методології – діалектики, детермінізму, ізоморфізму.
7. Назвіть основні принципи (підходи) в загальнонауковій методології.
8. Розкрийте методологічні основи дослідження.
Тема ІІ. Методи наукових досліджень
Лекція 4. Поняття методу і методології. Класифікація методів.
Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.
Методика – система правил використання методів, прийомів, операцій.
У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні :
емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;
теоретичний – досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).
Згідно з цими рівнями загальні методи пізнання можна поділити на три групи, грані між якими визначені приблизно :
- методи емпіричного дослідження;
- методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівні досліджень;
- методи теоретичних досліджень.
Лекція 5,6. Методи емпіричного дослідження, методи, що застосовуються на емпіричному і теоретичному рівнях.
Табл.2.Методи досліджень на теоретичному та емпіричному рівнях
Змістовні методи пізнання застосовуються переважно на емпіричному рівні, де переважає збирання матеріалу та описові методи принципів, явищ, процесів.
Формальні методи дослідження, абстраговані від змісту, застосовуються на теоретичному рівні для визначення сутності предмета дослідження. Ці методи треба поєднувати для поглибленого аналізу предметного змісту науки.
Загальні вимоги до наукового дослідження можна сформулювати за наступною схемою :
1. Обґрунтування актуальності вибраної теми;
2. Постановка мети і конкретних завдань дослідження;
3. Визначення об’єкту і предмету дослідження;
4. Вибір методів (методики) проведення дослідження;
5. Опис процесу дослідження;
6. Обгрунтування результатів дослідження;
7. Формулювання висновків і оцінювання одержаних результатів.
Лекція 7. Міждисциплінарний характер наукових досліджень. Взаємозв’язок досліджень у містобудуванні і суміжних науках.
Розглянута методологія і методика наукових досліджень є загальною для всіх галузей науки. Що застосовується у містобудуванні, те використовується як методи суміжних галузей із спільними або аналогічними об’єктами дослідження. Наприклад, теорію досліджує географія, поведінку людини, соціуму – соціологія, екологію – урбоекологія, види середовища – етнографія та ін.
Загальнонауковим методом є системний аналіз, застосовуються для конкретних досліджень історичні методи, робочі архітектурно – урбаністичні методи.