2. Види бізнес-планів та їх структура

Специфіка бізнес-плану полягає в тім, що це комплексний документ, який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту.

Класифікація бізнес-планів за певними ознаками представлена у вигляді таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 – Класифікація бізнес-планів

Критерій	Вид бізнес-плану	Ключові моменти
1. 3а аудиторією користувачів	1. Бізнес-план для внутрішнього користування (робочий бізнес-план)	Містить конфіденційну інформацію стосовно перспектив розвитку підприємства, відповідні розрахунки є максимально реалістичними
	2. Бізнес-план для зовнішнього користування (офіційний бізнес-план):	Розробляється з метою налагодження ділового співробітництва та створення сприятливого іміджу підприємства в заінтересованих контактних аудиторіях
	– для подання кредиторам	Особлива увага приділяється обґрунтуванню кредитоспроможності позичальника та способів зниження кредитного ризику
	– для подання потенційним інвесторам	Особлива увага приділяється показникам ефективності інвестицій та гарантіям безпеки вкладеного капіталу
	– для подання органам державної влади	Містить інвестиційні або інші зобов’язання організації-розроблювача. Особлива увага приділяється зобов’язанням покупця об’єкта приватизації, соціальним аспектам і охороні довкілля, у разі участі в тендері – рівню цін на товари, які передбачається реалізувати державі
	– для подання потенційним контрагентам	Особлива увага приділяється діловій репутації підприємства, доказам його надійності та фінансової стійкості
2. За характером об’єкта	1. Бізнес-план нового підприємства	Плановий документ визначає цілі освоєння нової стратегічної зони господарювання та характеризує його ефективність. Детально обґрунтовується вибір сфери бізнесу, організаційно-правова форма підприємництва, проектується оптимальна організаційна структура управління
	2. Бізнес-план діючого підприємства	Визначає напрямки та цілі розвитку підприємства, зосереджує увагу на забезпеченні його конкурентоспроможності через реалізацію відповідних бізнес-проектів
3. За масштабом проблеми, що розв’язується	1. Локальний бізнес-план	Розробляється для підприємницьких проектів, реалізація яких не спричиняє принципових змін у діяльності підприємства
	2. Концептуальний бізнес-план	Розробляється для обґрунтування кардинальних стратегічних змін у діяльності підприємства
4. За цільовим призначенням	1. Бізнес-план інвестиційного проекту	Обґрунтовує доцільність утілення в життя певної підприємницької ідеї, оформленої у вигляді комплексу відповідних заходів – проекту, тобто системи сформульованих цілей, використовуваних для їх досягнення фізичних об’єктів, технологічних процесів, документації, ресурсів, а також управлінських рішень і заходів з їх виконання
	2. Корпоративний бізнес-план	Призначений для регулювання поточної діяльності підприємства, узагальнює цілі експлуатації існуючих стратегічних зон господарювання та характеризує її ефективність, визначає перспективні напрями діяльності
5. За документа-льним оформленням	1. Інвестиційна пропозиція	Відповідні планові документи різняться за рівнем деталізації матеріалу
	2. Сублімований бізнес-план
	3. Розгорнутий бізнес-план
6. За ситуаційними особливостями обґрунтування	1. Бізнес-план реорганізації підприємства	Визначає цілі та порядок проведення організаційних змін, зумовлених новими умовами господарювання
	2. Бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства	Розробляється для обґрунтування антикризових заходів, що вживатимуться для відновлення фінансової стійкості підприємства
	3. Бізнес-план інноваційного проекту	Особлива увага приділяється обґрунтуванню реалістичності та ринкової життєздатності запропонованих інновацій, правовому захисту об’єктів інтелектуальної власності
	4. Бізнес-план диверсифікації діяльності	Розробляється для обґрунтування доцільності освоєння нових сфер бізнесу

Зміст бізнес-планів різних видів визначається також особливостями, притаманними тому чи іншому бізнесу.

До основних факторів впливу належать:

• стан зовнішнього середовища підприємства (стабільне, турбулентне);

• масштаб бізнесу (малий, середній, великий);

• характеристики продукції (споживчий або інвестиційний товар, традиційний або інноваційний продукт);

• джерела фінансування (власний, позичковий, пайовий (акціонерний) капітал, змішане фінансування);

• специфічні галузеві чинники.

Бізнес-планування застосовується переважно на мікроекономічному рівні, однак його елементи можуть використовуватись і на інших рівнях економіки країни.

Запровадження бізнес-плану в повсякденну діяльність підприємства має на меті перетворення його на постійно діючий управлінський інструмент.

При цьому розпочинати доцільно з бізнес-плану для внутрішнього користування, в якому дається об’єктивна оцінка слабких місць підприємства або проекту.

Бізнес-планам для зовнішніх користувачів досить часто бракує реалістичності, тому основу їх складання повинен становити максимально достовірний та життєздатний „внутрішній” бізнес-план.

Що конкретно має включати в себе бізнес-план?

Зміст і структура бізнес-плану залежать передусім від тієї аудиторії, для якої його призначено.

Вибір тієї чи тієї аудиторії, у свою чергу, залежить від цілей, які ставить перед собою підприємець, опрацьовуючи бізнес-план (залучення зовнішнього капіталу, комунікації з партнерами по бізнесу, моделювання системи управління майбутнім бізнесом, попереднє визначення перешкод та проблем, розвиток власних управлінських навичок).

Перше правило, якого слід дотримуватися у процесі складання бізнес-плану, – це чітке визначення мети його розробки та конкретного адресата.

На зміст і структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових потреб.

Що масштабнішим є підприємницький проект, що більше інвестицій він потребує, то ширше коло питань має бути висвітлено в бізнес-плані, то детальнішими та обґрунтованішими мають бути відповідні розрахунки.

На змісті та структурі бізнес-плану позначається й специфіка сфери майбутнього бізнесу.

Зміст і структура бізнес-плану залежать також і від інших факторів, зокрема:

• конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу;

• рівня конкуренції в галузі;

• можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Структура бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій повинна включати:

1. Титульний лист бізнес-плану.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Заява про конфіденційність бізнес-плану.

4. Резюме.

5. Опис підприємства, що реалізує проект.

6. Опис проекту.

7. Опис продукції (послуг).

8. Ситуаційний аналіз (опис галузі).

9. Ринок проекту.

10. Маркетинг-план.

11. Виробничий план.

12. Організаційний план.

13. Фінансовий план.

14. Ефективність інвестицій.

15. Аналіз чутливості проекту.

16. Оцінка ризиків проекту.

17. Додатки до бізнес-плану.

Приведена структура бізнес-плану є лише загальною схемою і допускає зміни назв та порядку розташування розділів, а також більшу деталізацію окремих розділів з розбивкою їх на підрозділи.

3. Особливості та технологія формування бізнес-плану

Розробка бізнес-плану – тривалий та трудомісткий процес, який вимагає певних коштів та витрат часу. Тому одним із факторів його ефективності є досконала організація розробки. Правильна та раціональна розробка бізнес-плану передбачає:

• забезпечення взаємозв’язку та узгодженості в розробці окремих розділів документу;

• чіткий розподіл обов’язків між виконавцями;

• забезпечення розробки бізнес-плану в певні терміни;

• багатоваріантність планування та вибір оптимального проекту;

• доведення основних положень документу до всіх зацікавлених осіб.

Бізнес-план складають автори ідеї (проекту), залучаючи до цієї роботи менеджерів, фінансистів, маркетологів, юристів та інших спеціалістів. Це можуть бути як працівники підприємства, які володіють необхідними теоретичними знаннями та практичним досвідом у цьому виді діяльності, так і запрошені консультанти та експерти. Залучення до розробки бізнес-плану сторонніх спеціалістів забезпечує ряд переваг, пов’язаних з тим, що вони можуть реальніше оцінити саму ідею, підвищити рівень довіри потенційних інвесторів.

Розробка бізнес-плану здійснюється в три етапи:

• підготовчий період, на якому здійснюється підбір виконавців, консультантів, експертів, постановка завдання та розподіл обов’язків між виконавцями, розробка календарного графіка виконання робіт, збір вихідної інформації;

• безпосередньо розробка бізнес-плану – творчий, взаємоузгоджений процес, який передбачає багатоваріантність розрахунків, узгодження окремих розділів, уточнення вихідної інформації;

• презентація бізнес-плану – процес доведення основних положень документу до потенційних інвесторів, зацікавлених сторін, працівників підприємства.

Зміст і структура бізнес-плану не є регламентованими нормативними чи інструктивними документами. Проте, практика розвитку підприємництва та розробки бізнес-планів визначила потребу в таких основних його елементах:

• обкладинка: повна назва підприємства, адреса, телефон, факс, прізвища керівників, назва документа;

• резюме (зведений розділ): короткий зміст бізнес-плану;

• мета діяльності: галузь діяльності, опис виду діяльності;

• продукт або вид послуг;

• оцінка ринку збуту;

• конкуренція та конкурентні переваги;

• організація та практика зовнішньоекономічних зв’язків;

• стратегія маркетингу;

• прогнозування продажу;

• змінна складова витрат на продаж;

• план технічного доопрацювання продукту;

• виробничий план;

• управління та персонал;

• плановий прибуток;

• оцінка ризику та страхування;

• фінансовий план;

• стратегія фінансування;

• діловий розклад;

• додатки.

Процес оформлення бізнес-плану передбачає знання та дотримання певних вимог. Особливо важливими є дохідливість викладу, системність, послідовність, скромність в оформленні при високому рівні якості.

Бізнес-план пишеться від третьої особи. Текст оформлюється відповідно до вимог науково-практичної літератури: точно, конкретно, без повторень, без зайвих пояснень, розрахунків, посилань на джерела інформації, думки спеціалістів та експертів. Для ілюстрації текстового матеріалу використовуються таблиці, схеми, діаграми, фотографії. Бажано, щоб після написання документу він був відрездагований спеціалістом.

При перекладі бізнес-плану на іноземну мову необхідно використовувати терміни та поняття, до яких звикли західні підприємці та фінансисти.

Обсяг бізнес-плану залежить від масштабності проекту. Якщо проект великомасштабний, тоді обсяг бізнес-плану не повинен перевищувати 40-50 сторінок разом з допоміжною документацією, кресленнями, рисунками, фотографіями, рекламним матеріалом. В усіх інших випадках обсяг повинен складати не більше 20-25 сторінок.

Презентація бізнес-плану може здійснюватися в різних формах в залежності від багатьох факторів: характеру та масштабності проекту, віддаленості потенційних інвесторів, традицій. У багатьох випадках практикується розсилання бізнес-плану потенційним інвесторам. В цьому випадку до документа обов’язково додається лист з коротким зверненням-проханням ознайомитися з матеріалом та повідомити підприємство про свої враження та побажання. У випадку, якщо надісланий матеріал не зацікавить інвестора, він повинен повернути надісланий примірник бізнес-плану.

При усній презентації на неї запрошуються потенційні інвестори і менеджер або власник інформує їх про свій проект, доводить основні положення бізнес-плану, використовуючи при цьому цифровий матеріал, схеми, плакати. Доповідач відповідає на всі запитання по проекту. В усній презентації бізнес-плану беруть участь всі його автори. Доповідь серйозно готується, вона повинна переконувати та відображати ентузіазм виконавців, викликати довіру до бізнес-плану та майбутньої справи.

Після завершення роботи над бізнес-планом його переглядають спеціалісти в галузі менеджменту, підприємництва, планування і фінансів, дають йому оцінку і звертають увагу на довершеність розробки, цілеспрямованість, послідовність та аргументованість поданих даних, форму і стиль викладу, практичність документа як засобу взаємозв’язку між зацікавленими партнерами. Якщо необхідно, то вносяться поправки, усуваються неточності та прорахунки.

Перевірка достовірності бізнес-плану на першому етапі проводиться самими розробниками цього документа і стосується обмежуючих факторів та реальності всіх умов, що закладалися в розрахунки.

В якості обмежуючих факторів, на які слід звернути увагу, є грошові кошти, попит, ресурси, досвід керівництва, обладнання, машини тощо. Оцінюючи обмежуючі фактори, важливо визначити, який фактор найбільш вірогідно викличе відхилення фактичних результатів від прогнозних, та врахувати можливі фінансові наслідки. Подальша перевірка бізнес-плану визначає:

в сфері реалізації продукції:

• вплив затримок коштів від продажу на обсяги виробництва продукції (робіт, послуг);

• сезонність виробництва та реалізації;

• залежність підприємництва від одного товару або покупця;

• врахування торгівельних скидок при реалізації продукції певним категоріям покупців;

• умови розширення сфери збуту.

в сфері матеріального забезпечення:

• узгодження термінів постачання матеріалів зі строками виробництва та реалізації продукції;

• визначення необхідних виробничих запасів матеріалів;

• врахування зміни валютного курсу для імпортних матеріалів;

• залежність виробництва від постачальників матеріальних ресурсів;

• обґрунтування альтернативних постачальників матеріалів;

в сфері трудових ресурсів:

• врахування можливого підвищення заробітної плати у плановому періоді;

• врахування коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації працівників;

• врахування всіх додаткових умов оплати праці та відрахувань на оплату праці.

в сфері витрат виробництва:

• реальність накладних витрат;

• реальність плати за користування кредитом;

• повнота врахування всіх податків, зборів і платежів, що входять до собівартості продукції;

• оцінка та врахування інфляційних процесів.

Бізнес-план – практичний документ, за допомогою якого управляють процесом реалізації підприємницького задуму, здійснюють контроль за його реалізацією, виявляють відхилення, встановлюють їх причини та коригують бізнес-план або, в залежності від обставин, змінюють тактику реалізації проекту.

Основні елементи контролю за виконанням бізнес-плану:

• контроль за рівнем витрат та ефективністю використання виробничих ресурсів;

• контроль якості та конкурентоспроможності; контроль реалізації;

• контроль фінансового стану;

• контроль за виробничими запасами та незавершеним виробництвом.