2. Цинк-евгенольний цемент

Евгенол — антисептик рослинного походження. Він складає 70% гвоздичної

олії. При замішуванні оксиду цинку і евгенолу утворюється цемент, що

твердіє протягом 10—12 год. У основі тверднення цементу лежить хімічна реакція утворення цинку евгеноляту. Цинк-евгенольний цемент використовують у терапевтичній стоматології я к лікувальні прокладки і тимчасові пломби.

3. Комбіновані лікувальні пасти

Комбіновані лікувальні пасти є нетвердіючими пастами, які готують з

комбінацій різних лікарських засобів безпосередньо перед уведенням у

каріозну порожнину. До їх складу можуть входити сульфаніламідні препарати, антибіотики, ферменти, кортикостероїдні гормони, нітрофурани,

вітаміни тощо. Накладену на дно каріозної порожнини лікувальну прокладку

закривають зверху штучним дентином або іншим матеріалом для тимчасових

пломб. Комбіновані лікувальні пасти включають декілька груп лікарських речовин. Їх готують ex tempore з урахуванням клінічної ситуації та можливості поєднання препаратів, їх наявності в лікувальній установі й індивідуальних вподобань лікаря.

Основні групи лікарських речовин, що використовують при приготуванні

комбінованих лікувальних паст:

а) одонтотропні засоби — речовини, що стимулюють формування вторинного (замісного) дентину та процеси ремінералізації в зоні деміне-

ралізованого дентину: кальцію гідроксид, фториди, кальцію гліцерофосфат,

дентинні або кісткові ошурки, гідроксиапатити (природні та штучні), "Альгипор", колаген тощо;

б) протизапальні засоби: глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон), рідше — нестеро'щні протизапальні засоби (саліцилати, індометацин тощо);

в) антимікробні речовини: хлоргексидин, метронідазол, паста етонію (7% етонію у штучному дентині) тощо. Доцільність включення до складу

лікувальної прокладки антибіотиків на даний час є суперечливою;

г) протеолітичні ферменти: трипсин, хімопсин, профезим, імозимаза, стоматозим, особливо в комбінації з іншими речовинами (хлоргексиди-

ном), виявляються досить ефективними при лікуванні глибокого

карієсу та гострого обмеженого пульпіту;

д) інші засоби: гіалуронідаза, ЕДТА, димексид (ДМСО), каолін, цинку оксид, новокаїн, різні олії (гвоздична, обліпихова, персикова, евкаліптова,

олійні розчини вітамінів тощо).

Комбіновані пасти, як правило, не твердіють, не мають достатньої механічної міцності, відносно швидко втрачають свою активність. Тому рекомендують застосовувати їх як тимчасовий матеріал у період "активного" лікування з подальшою заміною на кальцій-саліцилатний або цинк-евгенольний цемент.

Таблиця 2. Лікувальні матеріали. Класифікація. Представники

Що містять кальцію гідроксид	Цинк-евгенольний цемент	Комбіновані, що містять різні групи лікарських засобів
1. Водна суспензія кальцію гідроксиду: • Calcicur (VOCO); • Calasept (Nordika Dental); • Calcipulpe (Septodont); • Super Calcium hydroxid-Liner (DMG); • Кальрадент (ВладМиВа)	Caryosan (Spofa-Dent)	1. Одонтотропні: • кальцію гідрооксид; • фториди; • кальцію гліцерофосфат; • дентині або кісткові ошурки; • штучні чи природні гідроксіапатити; • альгіпор; • колаген
2. Лайнери: • Contrasil (Septodont); • Hydroxyline; • Tubulitec		2. Протизапальні: • глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон); • нестероїдні протизапальні (саліцілати, індометацин)
3. Мастики: • Gangraena Merz		3. Антимікробні: • хлоргексидин; • метронідазол; • лізоцим; • гіпохлорит натрію; • паста етонію
4. Кальцій-саліцилатні цементи хімічного тверднення: • Calcimol (VOCO); • Dycal (Dentsply); • Life (Kerr); •Septocalcine Ultra (Septodont); • Reocap (Vivadent); •Кальцесил (ВладМиВа)		4. Протеолітичні ферменти: • профезім; • імозимаза; • стоматозим
5. Полімерні матеріали зі світловим механізмом полімеризації, що містять кальцію гідроксид: • Calcimol LC (V0C0); • Ultra-Blend (Ultradent); • Кальцесил LC (ВладМиВа)		5. Інші засоби: • гіалуронідаза; • ЕДТА; • дімексид; • каолін; • цинку оксид; • новокаїн; • різні олії (гвоздична, обліпихова, персикова, евкаліптова, масляні розчини вітамінів)

Засоби для девіталізації пульпи зуба

Для девіталізації пульпи зуба застосовують або миш'яковисту або парафор-

мальдегідну пасту.

До складу миш 'яковистої пасти входить:

• Миш'яковистий ангідрид, що чинить на пульпу некротизуючу дію.

Описано три основні механізми місцевої токсичної дії миш'яковистого

ангідриду:

1. Пряма цитотоксична дія (пов'язана з блокадою цитохромів), що призводить до порушення процесів клітинного дихання і загибелі клітин;

2. Денатурація білків при контакті з миш'яковистим ангідридом;

3. Блокада сполуками миш'яку синапсів симпатичних нервових волокон,

внаслідок чого відбувається порушення тонусу кровоносних судин, їх

розширення, стаз крові та тромбоз. Це призводить до припинення кровообігу

в пульпі.

• Місцевий анестетик для швидкого пригнічення больового синдрому.

• Сильнодіючий антисептик (тимол, карболова кислота, камфора) для

пригнічення мікрофлори в порожнині зуба, запобігання поширенню

мікроорганізмів у глибоких шарах тканин, знезараження вмісту в ден-

тинних канальцях і дельтоподібних розгалуженнях.

• В'яжучі речовини (танін) для збільшення тривалості її дії.

Основні правила накладання миш'яковистої пасти:

1. Миш'яковисту пасту рекомендують накладати на розкритий ріг пульпи. Інколи допускають накладання девіталізуючої пасти на нерозкриту

пульпу. Проте в цьому випадку збільшується ризик посилення больового

синдрому за рахунок набряку пульпи і підвищення тиску в порожнині

зуба;

2. Аби зменшити ризик дифузії компонентів миш'яковистої пасти через

крайову щілину між стінками порожнини і тимчасовим матеріалом,

потрібно накладати девіталізуючу пасту так, щоб відстань між нею і

краєм порожнини була не менше 2 мм. Особливо ця вимога актуальна

при пришийковій або міжзубній локалізації каріозної порожнини, де

підвищена вірогідність потрапляння миш'яковистого ангідриду на слизову

оболонку, що може привести до "миш'яковистого опіку" або "миш'яковистого некрозу" ясенного краю та глибше розташованих тканин;

3. Кількість миш'яковистої пасти, необхідна для девіталізації пульпи одного зуба, відповідає розміру голівки кулеподібного бору № 1 (доза миш'яковистого ангідриду — 0,0006—0,0008 г);

4. Поверх миш'яковистої пасти накладають невеликий ватяний тампон,

змащений розчином анестетика та віджатий;

5. Порожнину без тиску герметично закривають пов'язкою з водного дентину;

6. Терміни накладання "стандартної" миш’яковистої пасти в різцях, іклах, премолярах — 24 год, в молярах — 48 год. Залежно від особливостей

складу терміни накладання девіталізуючих паст можуть змінитися. У

даному питанні слід керуватися рекомендаціями фірми-виробника.

Параформальдегідна паста призначена для девіталізації і муміфікації пульпи. Параформальдегід (параформ, триоксиметилен) є продуктом полімеризації формальдегіду. У високих концентраціях він викликає некроз тканин і виявляє бактерицидну дію. Перевагою параформальдегідної пасти перед

миш'яковистою є м'якша дія: вона не викликає подразнення періодонту.

Девіталізація пульпи відбувається за 6—8 діб. Накладають параформальдегідну пасту за тими самими правилами, шо й

миш'яковисту.

Склад:

• параформальдегід;

• анестезин;

• гвоздична олія.