Накладання та видалення тимчасових пломб та герметичних пов’язок при лікуванні карієсу, пульпіту та періодонтиту Матеріальне забезпечення

• набір стоматологічних інструментів для обстеження і лікування зубів;

• ватні або паперові валики, кофердам;

• скляна дощечка для замішування;

• штучний дентин, дентин-паста, цинк-евгенол.

Базовий рівень знань

• мета накладання тимчасової пломби чи герметичної пов’язки;

• термін на який накладається тимчасова пломба чи герметична пов’язка;

• матеріали для герметичних пов’язок та тимчасових пломб, їх властивості, порядок роботи з ними;

• методика замішування;

• різниця між тимчасовою пломбою та герметичною пов’язкою;

• оцінка якості поставленої тимчасової пломби чи герметичної пов’язки.

Показання

1. для тимчасових пломб:

• лікування гострого глибокого карієсу (перше відвідування);

• лікування пульпіту, періодонтиту (після пломбування кореневих каналів).

2. для герметичних пов’язок:

• лікування пульпіту після накладання девіталізуючої пасти;

• лікування пульпіту та періодонтиту (якщо в кореневих каналах залишені турунди, або над вустями залишена ватна кулька з лікарською речовиною).

Алгоритм проведення

1. Ізолювати зуб від слини ватними або паперовими валиками, кофердамом;

2. Сухою ватною кулькою видалити залишки ротової рідини з поверхні зуба і з каріозної порожнини;

3. Висушити каріозну порожнину потоком повітря;

4. На шороховату сторону скляної пластинки металічним шпателем нанести необхідну кількість порошку дентитну і води у співвідношенні 2 до 1;

5. Поступово порошок додають до води, щоб він поглинав всю воду і розтираючими рухами шпателя довести суміш до потрібної густої сметаноподібної консистенції;

6. Приготовлену масу шпателем вносять у підготовлену каріозну порожнину однією порцією;

7. Провести моделювання пломби використовуючи пінцет і вологу ватну кульку;

8. Затвердіння тимчасової пломби із водного дентиту триває 2-3 хвилини;

9. Контроль – пломба повністю, герметично заповнює каріозну порожнину, не завищує прикус. Треба пам’ятати, що пломба із штучного дентину не має високої стійкості до механічної дії.

Помилки і ускладненя.

1. Після накладання девіталізуючої пасти при лікуванні пульпіту помилкою вважається закривати каріозну порожнину дентин-пастою, оскільки в разі її введення вона давить на пульпу створюючи компресію à больовий напад (краще використати штучний водний дентин) .

2. При каріозних порожнинах IV, V класів, які глибоко заходять під ясеневий край у лікуванні пульпіту девітальним методом помилкою вважається накладання герметичної пов’язки із штучного дентину à не забезпечує достатньої герметизації порожнини, а також небезпека просочування миш’яковистого ангідриду із порожнини à некроз м’яких тканин (ясен, щоки).

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛІКУВАЛЬНИХ ПРОКЛАДОК

Основним принципом сучасної стоматології є щадне відношення до тканин зуба. З метою вирішення цієї задачі застосовують лікувальні прокладки, які містять активнодіючі речовини різного цільового призначення.

Вимоги:

— справляти протизапальну, антимікробну, одонтотропну дію;

— не подразнювати пульпу зуба;

— забезпечувати герметизацію прилеглого дентину, зв'язок з тканинами

зуба, прокладкою і постійним пломбувальним матеріалом;

— відповідати фізико-механічним властивостям постійних пломбувальних

матеріалів, не перешкоджати процесам тверднення й адгезії композитів.

Як лікувальні пломбувальні матеріали застосовують низку препаратів

(табл. 2), які умовно можна розділити на такі групи:

1. Матеріали, які містять кальцію гідрооксид;

2. Цинк-евгенольні цементи;

3. Комбіновані лікувальні пасти.