Тема 9. Організація і проведення санітарного нагляду за очищенням, знезаражуванням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях Актуальність теми

Застосування різних методів поліпшення якості питної води дозволяє максимально використовувати водні ресурси місцевості і забезпечити населення доброякісною водою в осередках надзвичайних ситуацій. Пункти водопостачання виконують надзвичайно важливі та віжповідальні завдання: очищення, знезаражування, опріснення, дезактивацію води у польових умовах.

Навчальні цілі

Знати методи, засоби очищення, знезаражування, опріснення, дегазації, дезактивації води в польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

Оволодіти методами поліпшення якості води в польових умовах за допомогою табельних та підручних засобів.

Уміти здійснювати медичний контроль за очищенням, знезаражуванням, дегазацією та дезактивацією води в польових умовах.

Базові знання, вміння та навики

Знати склад хлорного вапна та хімічні властивості хлору (неорганічна хімія, загальна гігієна та екологія), показники якості питної води, види оброблення води, методи й засоби очищення, знезаражування, опріснення води, їх особливості при централізованому і децентралізованому водопостачанні (загальна гігієна та екологія).

Уміти визначити вміст активного хлору в хлорному вапні (загальна гігієна та екологія).

Зміст теми

Організація польового водопостачання цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях. Обов’язки медичної служби з контролю за водопостачанням цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Лабораторні засоби медичного контролю за якістю оброблення води у польових умовах. Методи поліпшення якості питної води та хлорування води в польових умовах. Польові засоби очищення та опріснення води. Нетабельні (підручні) засоби поліпшення якості води. Гігієнічні вимоги до організації транспортування та зберігання води. Консервування запасів води, методи та засоби. Знезаражування засобів транспортування та зберігання запасів води. Знезаражування індивідуальних запасів води. Дезактивація та опріснення води в польових умовах.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / В.Г. Бардов, В.Ф. Москаленко, С.Т. Омельчук, О.П. Яворовський [та ін.] // Вінниця : Нова Книга, 2006. – С. 635-641.

2. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р. Д. Габович. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 684- 688.

Додаткова:

1. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С.129-152.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 441- 446.

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Організація польового водопостачання цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях.

2. Обов’язки медичної служби з контролю за водопостачанням цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

3. Лабораторні засоби медичного контролю за якістю оброблення води у польових умовах.

4. Методи поліпшення якості питної води у польових умовах.

5. Методи хлорування води в польових умовах.

6. Польові засоби очищення та опріснення води.

7. Нетабельні (підручні) засоби поліпшення якості води.

8. Гігієнічні вимоги до організації транспортування та зберігання води.

9. Консервування запасів води, методи та засоби.

10. Знезаражування засобів транспортування та зберігання запасів води.

11. Знезаражування індивідуальних запасів води.

12. Дезактивація та опріснення води в польових умовах.

Контрольні тести

1. Які методи хлорування води використовують у польових умовах?:

а) за хлорпотребою; б) пісяпереломними дозами хлору ; в) з преамонізацією; г) перехлоруванням.

2. Знезаражування води може проводитися за допомогою:

а) тканинно-вугільного фільтра (ТВФ-200); б) опріснювальної польової станції (ОПС-2); в) модернізованої автофільтрувальної станції (МАФС-3); г) польової опріснювальної установки (ПОУ-4); д) військово-фільтрувальної станції (ВФС-2, 5, 10).

3. Опріснення води може проводитися за допомогою:

а) тканинно-вугільного фільтра (ТВФ-200); б) опріснювальної польової станції (ОПС-2); в) модернізованої автофільтрувальної станції (МАФС-3); г) польової опріснювальної установки (ПОУ-4); д) військово-фільтрувальної станції (ВФС-2, 5, 10).

4. Одна таблетка пантоциду розрахована на знезаражування води у:

а) склянці; б) флязі; в) котелку; г) 1 літрі води; д) відрі.

5. Вміст активного хлору в таблетках пантоциду повинен становити не менше, мг:

а) 2,5; б) 2,8; в) 3,0; г) 3,2; д) 4,0.

6. Вміст активного хлору в таблетках бісульфатпантоциду повинен становити не менше, мг.:

а) 2,5; б) 2,8; в) 3,0; г) 3,2; д) 4,0.

7. Вміст активного хлору в таблетках аквациду повинен становити не менше, мг.:

а) 2,5; б) 2,8; в) 3,0; г) 3,2; д) 4,0.

8. Який хімічний таблетований препарат є найбільш ефективним для знезаражування індивідуальних запасів води:

а) пантоцид; б) аквасепт; в) акватабс; г) йодні таблетки;

9. Вміст активного хлору в хлорному вапні для знезаражування води методом перехлорування в польових умовах повинен бути не менше, … %:

а) 15; б) 20; в) 25; г) 30; д) 32.

10. Таблетка пантоциду розрахована на знезаражування води в одній флязі (750 мл) з експозицією не менше … хвилин.

а) 10; б) 15; в) 20; г) 30; д) 40.

Контрольні задачі

1. Резервуари для зберігання води дезінфікують один раз у 10 днів, заповнюючи їх водою з вмістом активного хлору 15-20 мг/л. Через 30 хв місткості промивають чистою водою до зниження запаху хлору. Визначте порушення санітарно-гігієнічних вимог, котрі допущені при дезінфекції і запропонуйте заходи щодо їхнього усунення.

2. У населеному пункті після повені вода у шахтному колодязі заражена вегетативними формами патогенних мікроорганізмів. Необхідно провести перехлорування води. Дайте рекомендації щодо дози хлору, яку застосовують за таких умов.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Скласти схему очищення води за допомогою тканинно-вугільного фільтра (ТВФ-200) та модернізованої автофільтрувальної станції (МАФС-3).

2. Підібрати дозу коагулянту для досліджуваного зразка води і провести коагуляцію польовим методом.

3. Оволодіти методикою визначення активного хлору у хлорвмісному препараті.

4. Визначити хлорпотребу води крапельним (польовим) методом.

5. Оволодіти методикою перехлорування води у польових умовах.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

1. Для знезаражування методом перехлорування в польових умовах чистої води з річки до 100 л води додали 1 чайну ложку хлорного вапна, що містить 15% активного хлору. Через 15 хвилин воду дехлорували додаванням 0,5 чайної ложки тіосульфату натрію. Дайте гігієнічну оцінку проведеним заходам.

2. Для знезаражування методом перехлорування в польових умовах каламутної води з колодязя до 10 відер води додали 2 чайних ложки хлорного вапна з вмістом 25% активного хлору. Дайте гігієнічну оцінку проведеним заходам.

Тема 10. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю та безпечністю харчування цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях за допомогою табельних засобів

Актуальність теми

Санітарний нагляд за харчуванням особового складу цивільних формувань та потерпілого населення здійснюється з метою забезпечення його повноцінності, що сприятиме збереженню їхнього здоров’я і підвищенню опірності до дії несприятливих чинників довкілля, а також запобігання виникнення захворювань, які можуть передаватися через їжу та продукти харчування.

Проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах є необхідною умовою для вирішення питання забезпечення харчуванням рятувальних команд і потерпілого населення в умовах надзвичайних ситуацій, необхідності та вибору методів дезинфекції, дегазації дезактивації, утилізації або знищення партії продовольства, що накладає велику відповідальність на медичну службу цивільних формувань.

Навчальні цілі

Знати обов’язки посадових осіб цивільних формувань з організації раціонального харчування, медичні заходи для гігієнічного забезпечення харчування, особливості організації харчування в польових умовах.

Знати методи профілактики аліментарних, інфекційних захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу отруйними речовинами (ОР), радіоактивними речовинами (РР), бактерійними речовинами (БР).

Знати гігієнічну характеристику та вимоги до якості харчових продуктів, критерії експертної оцінки харчових продуктів.

Знати організаційно-штатні формування та лабораторні засоби медичної служби формувань по проведенню експертизи продовольства у польових умовах.

Уміти провести гігієнічну оцінку харчування осіб, що працюють в умовах дії екстремальних факторів, організувати контроль за повноцінністю харчування, дотриманням санітарних правил на об’єктах продовольчої служби.

Уміти відібрати проби продуктів для експресного і лабораторного аналізу, провести індикацію продовольства на зараження отруйними, радіоактивними речовинами за допомогою приладів ПХР-МВ та ДП-5А і за загальними (органолептичними, санітарно-хімічними) показниками якості і псування продуктів

Базові знання, вміння та навики

Знати гігієнічні вимоги до раціонального харчування, улаштування, обладнання та роботи харчоблоку. Знати рекомендовані добові потреби харчових речовин для різних груп населення (загальна гігієна та екологія).

Уміти оцінити повноцінність харчування за меню-розкладкою, дати експертне заключення про якість основних продуктів харчування (борошна, хліба, м’яса, молока). Уміти провести запобіжні заходи для профілактики харчових отруєнь та розслідувати випадки харчових отруєнь (загальна гігієна та екологія).

Зміст теми

Організація харчування цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях, його форми (колективне, групове, індивідуальне), пункти харчування, типи польових кухонь. Військові пайки, пайки формувань цивільної оборони, їхня гігієнічна характеристика. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання як засоби харчування особового складу формувань в гострий період катастроф, бойових дій, інших надзвичайних ситуацій. Обов’язки посадових осіб з організації харчування при надзвичайних ситуаціях. Гігієнічний контроль за повноцінністю харчування, санітарним станом об’єктів продовольчої служби, правилами перевезення, зберігання та кулінарної обробки харчових продуктів, приготуванням та видачею їжі, дотриманням правил особистої гігієни особами, що залучені до роботи на об’єктах служби продовольчого постачання. Медичний контроль за повноцінністю харчування особового складу формувань і потерпілого населення та необхідні профілактичні заходи його забезпечення. Медичні заходи при виникненні аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу сильнодіючими отруйними, радіоактивними речовинами, розслідування причин їхнього виникнення, проведення профілактика. Експертиза продовольства, забрудненого БР, РР і ОР та методи його дезактивації та дегазації. Методи дослідження, що використовуються при експертизі. Способи дезактивації та дегазації продовольства і тари.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / В.Г. Бардов, В.Ф. Москаленко, С.Т. Омельчук, О.П. Яворовський [та ін.] // Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 626 - 640, 641 - 649.

2. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / за ред. К.О. Пашка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 153-196.

3. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р. Д. Габович. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 666 - 678.

Додаткова:

1. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України // Військові статути Збройних Сил України. – Київ: Воєнне видавництво України "Варта", 2000.-С. 53 - 54, 102 - 103, 112 - 116, 126, 135 - 139.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко – Світ: Львів, 2001. – С. 424 - 437.

3. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; у 2 кн. – Кн. 1 / За ред. проф. В.І.Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – С. 147-155.

4. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М.: Медицина, 1988. – С. 78-118.

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Організація харчування військових та цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях, його форми (колективне, групове, індивідуальне).

2. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації польових пунктів харчування рятувальних команд, формувань і населення у зоні катастроф, надзвичайних станів.

3. Батальйонні пункти харчування, типи польових кухонь, інших засобів.

4. Військові пайки, пайки формувань цивільної оборони, їхня гігієнічна характеристика.

5. Обов’язки медичної служби, методи і засоби гігієнічного контролю за повноцінністю та безпечністю харчування особового складу формувань і потерпілого населення в польових умовах при надзвичайних ситуаціях, в умовах бойових дій.

6. Контроль за санітарним станом об’єктів продовольчої служби.

7. Контроль якості харчових продуктів та готової їжі. Профілактика харчових отруєнь.

8. Харчування рятувальних команд, формувань і населення, що працюють в умовах дії екстремальних факторів.

9. Медичні огляди осіб, призначених на роботу до їдальні.

10. Правила зберігання та транспортування готової їжі в польових умовах.

11. Профілактика гіповітамінозів у польових умовах. Використання природних вітаміноносіїв.

12. Медична експертиза продовольства в польових умовах, об’єкти, завдання, етапи.

13. Організація та проведення медичної експертизи продовoльства в умовах можливого забруднення отруйними і радіоактивними речовинами, бактерійними засобами.

14. Характеристика табельних лабораторних комплектів та приладів, призначених для проведення медичної експертизи продовольства в польових умовах.

15. Способи дезактивації та дегазації продовольства і тари.

16. Організація харчування в умовах зараження місцевості та об’єктів БЗ, РР та ОР.

Контрольні тести

1. Максимальний проміжок часу між прийомами їжі може становити, год.

а) 4; б) 5; в) 6; г) 7; д) 8.

2. Медичні огляди осіб, що постійно працюють в їдальнях та продовольчих складах проводяться :

а) щоденно; б) щотижнево; в) щомісячно; г) щоквартально; д) щорічно.

3. На яких умовах допускаються до чергування в їдальнях особи, що перехворіли на гострі кишкові захворювання?

а) не допускаються; б) через 1 тиждень після виписки з лікарні; в) через 4 тижні після виписки з лікарні; г) через 8 тижнів; д) через 12 тижнів.

4. Місце для очистки овочів та картоплі повинно находитись на відстані від кухні не менше як, м.

а) 10; б) 15; в) 25; г) 50; д) 100.

5. Місце для зберігання відходів повинно находитись на відстані від кухні не менше як, м.

а) 10; б) 15; в) 25; г) 50; д) 100.

6. Для визначення зараження отруйними речовинами харчових продуктів у польових умовах використовують прилад:

а) уфіметр УФМ-5; б) біодозиметр Горбачова; в) рентгенометр-радіометр ДП-5А; г) прилад хімічної розвідки ПХР-МВ; д) дозиметр ДАУ-81.

7. Для визначення радіоактивного забруднення харчових продуктів у польових умовах використовують прилад:

а) уфіметр УФМ-5; б) біодозиметр Горбачова; в) рентгенометр-радіометр ДП-5А; г) прилад хімічної розвідки ПХР-МВ; д) дозиметр ДАУ-81.

8. Усунення з харчових продуктів РР називається:

а) дезактивація; б) дезінфекція; в) дезінсекція; г) дегазація; д) дератизація.

9. Усунення з харчових продуктів ОР називається:

а) дезактивація; б) дезінфекція; в) дезінсекція; г) дегазація; д) дератизація.

10. З якої кількості місць беруть проби харчових продуктів для формування загальної проби продуктів для лабораторного дослідження на забруднення ОР, РР та БЗ?

а) 1; б) 3; в) 5; г) 7; д) 10.

11. Загальна проба продукту для лабораторного дослідження на вміст ОР, РР та БЗ повинна становити близько, кг.

а) 0,5; б) 1; в) 2; г) 3; д) 5.

Контрольні задачі

Зробіть гігієнічні заключення за даними ситуаційних задач

1. Після приготування їжі в польовій кухні ПАК – 170 її зберігали в котлі, що охолонув, протягом двох годин, після чого її розігріли і видали особовому складу.

2. Для харчування особового складу цивільних формувань за умов дії екстремальних факторів, їжу після приготування в польовій кухні заклали в термоси і доставили для споживання особовому складу впродовж 1,5 год.

3. Для приготування обіду в польових умовах відкрили 10 банок з м’ясними консервами, сім з них використали, а три залишили на вечерю.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Провести розрахунок калорійності і оцінити якісний склад добового пайка за даними меню-розкладки.

2. Принцип методу визначення радіоактивного забруднення харчових продуктів за допомогою польового рентгенометра-радіометра ДП-5А.

3. Принцип методу визначення зараження отруйними речовинами харчових продуктів за допомогою приладу хімічної розвідки ПХР–МВ.