
- •Поняття соціології як науки. Мета та завдання курсу
- •Предмет, об`єкт і завдання соціології
- •Категорії та закони соціології
- •Місце соціології в системі наук
- •Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •1. Гордяненко в.Г. Соціологія,-Київ,-«Академія»,-2003
- •Піча в.М. Соціологія,-Львів,-«Новий світ 2000»,- 2006. Б2 ( 62-70), (84-95)
- •Черниш н.І. Соціологія,-Львів,-« Кальварія»,-2003
- •1. Суспільство і його характерні ознаки. Поняття соціальної структури суспільства
- •2.Соціальна структура суспільства
- •3.Соціальна стратифікація суспільства
- •4.Соціальна мобільність та проблеми її вивчення
- •Тема 3. Особистість в системі соціальних зв”язків
- •Піча в.М. Соціологія,-Львів,-«Новий світ 2000»,- 2006. Б2 (107-116)
- •1. Предмет дослідження соціології особистості та ключові поняття соціології особистості
- •2.Статусно-рольова структура особистості
- •3.Соціальна діяльність і поведінка особистості, девіантна поведінка.
- •5.Соціалізація особистості
- •Тема5: Соціологія політики
- •1. Поняття і категорії соціології політики. Об’єкт і предмет соціології політики.
- •2. Структура політики як соціального інституту та її функції
- •3. Типологія політичних рухів і класифікація політичних партій.
- •Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •2. Економічна свідомість, економічна культура, економічна поведінка як об'єкти соціологічного аналізу.
- •Тема 7 соціологія праці та управління
- •Предмет соціології праці та управління та його складові
- •Основні поняття та категорії соціології праці, її функції. Мотиваційні аспекти праці.
- •3.Соціологія управління як спеціальна соціологічна теорія. Функції управління
- •Специфіка соціологічного підходу до вивчення релігії. Соціологія релігії і предмет її аналізу.
- •Релігія як соціальний інститут та структурні компоненти релігії.
- •Релігія як система вірувань.
- •4. Сучасна релігійна ситуація в Україні.
- •1. Історія становлення соціології конфлікту.
- •2. Причини, структура, функції конфлікту
- •3. Типологія конфліктів
- •5. Способи розв”язання конфліктів та “соціального напруження”.
- •1. Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія. Основні поняття і категорії соціології молоді.
- •2. Молодь як специфічна соціальна спільнота.
- •3. Соціологія сім’ї, предмет та об’єкт.
- •4. Сім”я і шлюб як об»єкти соціологічного аналізу. Різновиди шлюбів і форми сімей
- •5. Соціологічні підходи до вивчення сім”ї: сім”я як соціальний інститут і мала соціальна група
- •6. Функції сім”ї, їх соціальний та індивідуальний зміст
- •7. Демографічна і соціальна політика держави
- •Тема11. Організація соціологічних досліджень
- •Підготовка до проведення конкретного соціологічного дослідження, його види, основні етапи та інструментарії
- •2. Основні методи збору соціологічних даних
- •Аналіз документів
- •Анкетне опитування
- •4. Соціометричне опитування
- •5. Фокусоване групове інтерв’ю
- •6. Соціологічне спостереження
- •7. Соціологічний експеримент
- •Способи аналізу соціологічної інформації та підготовка практичних рекомендацій по результатах соціологічних досліджень
- •Гордяненко в.Г. Соціологія,-Київ,-«Академія»,-2003
- •Черниш н.І. Соціологія,-Львів,-« Кальварія»,-2003
- •Семінарське заняття № 1 Тема : Соціологія як наука, її предмет і методи
4.Соціальна мобільність та проблеми її вивчення
Розглядаючи соціальну стратифікацію, слід аналізувати не тільки групи
та місця, які вони займають у системі суспільної ієрархії, а й конкретного
індивіда, який також змінює свої позиції.
Під соціальною мобільністю, зазвичай, розуміють рух індивідів між
різними соціальними позиціями, протягом якого вони здійснюють перехід від
однієї групи до іншої.
Класиком теорії соціальної мобільності вважають російсько-американського вченого П.Сорокіна, який запровадив відповідний термін у науковий обіг. У сучасній науці розрізняють два види соціальної мобільності:
• горизонтальна - передбачає перехід індивідів з однієї соціальної групи до
іншої без зміни соціального статусу;
• вертикальна - передбачає перехід індивіда з однієї групи до іншої зі зміною соціального статусу.
У свою чергу, вертикальна мобільність може бути висхідною, коли індивід збільшує свої доходи, підвищує освіту, здобуває владу, визнання, престиж, статус - здійснює соціальний підйом і є мобільним угору, і низхідною, коли індивід втрачає у власності, владі, визнанні, статусі, здійснює соціальний спуск, зазнає деградації і є мобільним донизу.
Вертикальна мобільність може бути як індивідуальною, яка стосується окремого індивіда, так і колективною, яка характерна для цілої групи.
Також виокремлюють внутрішньогенераційну мобільність(інтрагенераційну) та міжгенераційну (інтергенераційну).
Внутрішньогенераційна мобільність (інтрагенераційна) -це висхідна або низхідна мобільність окремої людини протягом її життя. Інколи даний вид соціальної мобільності ще називають кар'єрою, зміна соціального статусу індивіда протягом власного життя.
Міжгенераційна мобільність (інтергенераційна) - це рух індивіда по соціальній шкалі між різними поколіннями. Вивчаючи даний тип мобільності, можна з'ясувати, як змінилися соціальні позиції поколінь дітей у порівнянні з поколіннями батьків. Досліджуючи мобільність, соціологи оперують також наступними поняттями.
Швидкість мобільності - це рух індивіда по соціоекономічній шкалі за
певний проміжок часу. Нормальною швидкістю вважаються пересування
індивіда на одну-дві сходинки - "страти". Раптовий злет або раптове падіння на декілька позицій за короткий проміжок часу-ознака кризових або перехідних суспільств, (характерна для сучасної України).
Інтенсивність мобільності - це кількість індивідів, що змінюють соціальні позиції у вертикальному і горизонтальному напрямі за певний час.
Сукупний індекс мобільності - це показник, який враховує швидкість та
інтенсивна мобільність;
У світовій соціології відомими є Оксфордські дослідження соціальної-мобільності, що відбувалися у 70-і та 90-і роки XX століття. Домінуючі тенденції у соціальній мобільності в Україні, що були виявлені дослідженнями українських вчених у 90-х роках XX століття:
• масова примусова, недобровільна міжпрофесійна мобільність, зумовлена кризовим станом суспільства у період інституціональних змін, яка знижує
попит на деякі професії, наявність безробіття тощо;
• низхідні соціальні переміщення як домінуючі тенденції у процесах соціальної мобільності для абсолютної більшості населення;
• висхідні соціальні переміщення як характерна тенденція для відносно невеликих соціальних груп (переважно для правлячої еліти);
• зміна професії як складова стратегії виживання;
• вимушена самозайнятість без професійної перекваліфікації; рух у низхідному напрямку суттєво переважає над рухом у висхідному напрямку;
• стратегії успіху властиві переважно молоді, у той час, коли для середнього
і старшого покоління характерні стратегії виживання. Об'єктивні знання про соціальну мобільність свідчать про реальні переміщення в суспільстві, рівень демократичності, відкритості та стабільності його.
ЛЕКЦІЯ 2.