5.Соціалізація особистості

Поняттям «соціалізація» позначають процес освоєння індивідом соціальних норм і культурних цінностей суспільства, що є невід`ємною умовою його включення в соціально-культурне середовище. Даний процес йде впродовж всього життя людини. Процес соціалізації забезпечує безперервне виробництво і відтворення суспільного життя. В результаті соціалізації відбувається активне залучення індивіда в діяльність різних соціальних груп.

Соціологія розділяє дві стадії соціалізації особистості:

· адаптація, коли дитина сприймає навколишній світ таким, яким він є. Про адаптацію можна говорити і в тому випадку, коли дорослі різко змінюють умови життя - місце роботи, проживання та ін;

· інтеріоризація зводиться до засвоєння соціокультурних норм і цінностей, коли вони стають власними переконаннями особистості.

В результаті соціалізації відбувається: придбання індивідом соціального «Я», він стає особистістю з характерними для неї цінностями, переконаннями тощо;трансляція культури від одного покоління до іншого. Таким чином, особистість являє собою результат складної взаємодії спадкових і соціальних фа Особистістю не народжуються, нею стають. Саме з такого підходу розглядається в соціології особистість. Соціологію цікавить не лише типологія особистості, а й ті обставини, завдяки яким відбувається формування і розвиток цих типів взагалі й окремої особистості зокрема.

Витоки сучасної концепції соціалізації знаходимо у працях французького соціолога Габріеля Тарда. В основу теорії соціалізації він поклав принцип наслідування, що лежить в основі людських відносин (відносини «вчитель – учень» він вважав типовими соціальними відносинами). Розгорнуту соціологічну теорію, яка описує процеси інтеграції індивіда в соціальну систему через засвоєння загальноприйнятих норм, розробив американський соціолог Толкотт Парсопс.

До змісту соціалізації входить засвоєння індивідом мови, відповідних способів мислення, властивих даній культурі, сприйняття індивідом норм, цінностей, традицій, звичаїв, зразків та прийомів діяльності. Індивід соціалізується, засвоюючи різні соціальні ролі. Отже, соціалізація є сходженням від індивідуального до соціального, але, разом з тим, вона передбачає індивідуалізацію, оскільки людина засвоює світ вибірково, через свої інтереси, власний досвід, формуючи свої здібності, потреби, цінності. Не може бути соціалізації без індивідуалізації.

У процесі соціалізації виділяють три стадії: до трудова – охоплює період життя людини до початку трудової діяльності – дитинство і період навчання, трудова – період зрілості людини, її активної участі в трудовій діяльності і після трудова, яка належить періоду життя людини, що збігається з пенсійним віком. На кожній стадії існують особливі інститути соціалізації. На до трудовій стадії соціалізації головним інститутом є сім’я, дошкільні заклади , школа. Трудовий колектив є основним інститутом соціалізації на трудовій стадії. Важливе значення відіграють також неформальні об’єднання, групи за інтересами.

Певні життєві ситуації передбачають ресоціалізацію або засвоєння людиною альтернативних норм і цінностей (військова казарма, в’язниця, психіатрична лікарня).

Десоціалізація – формування замість старого уявлення про себе та цінності і норми нового уявлення про себе (виконання нових професійних обов’язків у медицині, вихованні, юриспруденції, роботі правоохоронних органів).

Попередня соціалізація відбувається, коли ми знаємо, що відбуватиметься зміна наших соціальних ролей («дочки – матері», «вчитель – учень») – дитячі ігри.

Професійна соціалізація – вивчення норм, цінностей, вірувань, необхідних для нової професії або для роботи в новій організації.

До агентів первинної соціалізації відносять:

• сім’ю – перший світ соціального оточення дитини, вводить дитину у світ групового спілкування;

• групу однолітків – досвід рівноправних взаємин, знайомство з різними сферами життя;ЗМІ – вплив телебачення, Інтернету та ін..;

• освіту – школа відіграє посередницьку роль між сім’єю та світом дорослих, знайомство з бюрократичною організацією. До агентів вторинної соціалізації відносять: армію, церкву, політичні партії, лідерів громадської думки.

ЛЕКЦІЯ №3