Модуль 3

Самостійна робота 1 ( 121)

Методика навчання фонетики, граматики та орфографії

Тема Джерела збагачення словникового запасу учнів.

Активізація словникового запасу учнів - основа розвитку усного

і писемного зв 'язного мовлення.

1 год

Знати: роль збагачення словникового запасу учнів у площині розвитку мовлення, джерела збагачення словникового запасу учнів

Вміти: обирати способи пояснення лексичного значення слова

Література:

Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

Методика викладання української мови за редакцією Г.А. Чуйка.-«Вища школа», 1975 – с

План:

1.Активізація словникового запасу учнів- основа розвитку усного і писемного зв язного мовлення.

2. Джерела збагачення словникового запасу мовлення учнів

Методичні рекомендації:

1. Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект.

2. Доберіть приклади для підтвердження думки про джерела збагачення словника

3.Прочитайте статтю про значення словникової роботи в практиці В.О. Сухомлинського, випишіть головні думки

Запитання для самоперевірки:

1. Які ви знаєте напрямки роботи з розвитку мовлення ?

2. Яке значення має робота зі збагачення словника учнів?

3. Які джерела збагачення словника учнів?

4. Які поради дає В.О. Сухомлинський?

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів.

Джерела збагачення словника учнів

Джерелом поповнення словника учнів є навколишнє середовище, в якому вони перебувають: мова батьків, учителів, товаришів, мова творів художньої літератури, кінофільмів, радіо- і телепередач та ін. Проте відомо, що з побутового мовлення друзів, товаришів, дорослих учні засвоюють часом діалектизми, жаргонізми, просто­річні слова. Навіть з мови художньої літератури, теле-і радіопередач. учні інколи можуть засвоїти слова, недо­речні в дитячому побуті. Тому позитивним і надійним джерелом збагачення словника учнів повинна стати ці­леспрямована робота вчителя, в арсеналі якого є твори художньої літератури, тексти підручників, спеціально розроблені лексичні вправи

Активізація словникового запасу учнів- основа розвитку усного і писемного зв язного мовлення.

Модуль 3

Самостійна робота # 3 (123- 126)

Тема Робота над засвоєнням лексичного значення слова

Прийоми розкриття лексичного значення слова. Види вправ та методика їх проведення. .

Кількість годин : 4

Знати: прийоми розкриття лексичного значення слова, види вправ з лексики та методику

їх проведення, прийоми по запобіганню лексичним помилкам

Вміти: добирати прийоми для семантизації

Література:

Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

Методика викладання української мови за редакцією Г.А. Чуйка.-«Вища школа», 1975

План:

1. Способи та прийоми семантизації

2. Види вправ з лексики та методика їх проведення

3. Запобігання лексичним помилкам

Методичні рекомендації:

1.Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект. 2. 2.Накресліть схему основних способів і прийомів семантизації.

3.Наведіть приклади, що характеризуватимуть вашу думку на питання

4.Особливу увагу зверніть на роботу з етимологічним словником, виберіть 3-5 тлумачень походження слів

5.Схарактеризуйте прийоми, що запобігають лексичним помилкам.

Запитання для самоперевірки:

1. Які ви знаєте способи і прийоми семантизації ?

2. Наведіть приклади для підтвердження думки

3. Які прийоми запобігають лексичним помилкам ?

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів.

Самостійна робота , модуль 3

Способи та прийоми пояснення лексичного значення слова

Для пояснення семантики незрозумілих слів учителі найчастіше вдаються до таких способів: демонстрація предмета чи малюнка; використання контексту; найпростіший словотворчий аналіз; тлумачення слів (коротке пояснення, використан­ня словника тощо). Кожен спосіб може бути здійснений одним із кількох різних прийомів залежно від конкретного випадку. Пояснення значення слова шляхом демонстрації мож­на здійснити такими прийомами: а) показ натуральних предметів (дзиґа, бриль, баклажан); б) показ чучел, макетів, муляжів (тетерук, стриж, шпак); в) показ малюнків, слайдів (акула, окунь, ясен, явір, рись, козуля). Пояснення значення слова шляхом використання кон­тексту здійснюється за допомогою різних прийомів: а) самостійне пояснення значення слова учнями. Цим прийомом учитель користується тоді, коли прозорий контекст підказує учням значення слова. Так, слово чемно у реченні Чемно вітаюся! «Доброго ранку!» учні пояснюють як «ввічливо», «з повагою»; б) конкретизація значення слова, поясненого учня­ми на основі контексту не зовсім точно. Наприклад, у реченні Періщить дощ, як із відра діти пояснюють слово періщить, як іде, ллє. Насправді ж, говорить учитель, періщить — сильно б'є, січе; в) введення невідомого слова в контекст. Щоб пояс­нити значення слова ґудзик, учитель, зокрема, вводить його в речення: Пальто було застебнуте на всі ґудзики. Найпростіший словотворчий аналіз учні початкових класів здійснюють під керівництвом учителя, тому що навичками такого аналізу вони володіють недостатньо. Класовод запитує: «Від якого слова утворене поясню­ване слово? Чому даний предмет назвали саме так?» Наприклад: очеретянка — пташка, яка живе в очереті, через це її так назвали. Аналогічно пояснюють діти і слова теплохід (той, що рухається за допомогою тепла), самоскид (автомобіль, який сам скидає вантаж), панелевоз (машина, яка возить панелі) та ін. Цей прийом пояснення досить ефективний. Він дає змогу не тільки пояснити значення незнайомого слова, а й показати різ­ницю в значеннях однокореневих, зовні схожих слів паронімів. Наприклад, дружний (згуртований) — дружний клас, дружна сім'я; дружній (приятельський, схваль­ний) — дружній погляд, дружня усмішка. Тлумачення слів — найпоширеніший у шкільній прак­тиці спосіб пояснення значення слів. Користуючись цим способом, учитель вдається до ряду прийомів: а) розчленування загального поняття на часткові (тканини — це сукно, сатин, ситець, шовк; цитрусові — це апельсини, лимони, мандарини); б) підведення часткових понять під загальні (цемент, пісок, цегла — будівельні матеріали; муха, оса, ґедзь — комахи); в) розгорнутий опис (колектив — це група людей, зв'язаних спільною працею, спільними інтересами; Бать­ківщина — це країна, в якій живуть народжені в ній люди, що є її громадянами є) пояснення шляхом перекладу з російської мови. В умовах білінгвізму, особливо на території північних і південно-східних говорів, де вплив російської мови досить великий, значення окремих слів можна пояснити за допомогою російських відповідників, а саме: шкарпет­ки — носки, окуляри — очки, ковзани — коньки; ж) з'ясування значення незнайомих слів за допомо­гою довідкових матеріалів (напр., тлумачний словник). Якщо слово має ввійти в активний словниковий запас учнів, то треба не тільки витлумачити його значення, а й з’ясувати сферу стилістичного використання та особливості лексичної сполучуваності. Незамінним довідником при з’ясуванні значення слова для вчителя і учнів мають стати тлумачні та енциклопедичні словники. Знайомство із словниками передбачено програмою. Використання таких словників виробить в учнів прагнення до точного з’ясування значення слова, а не описово-приблизного. Щоб полегшити дітям роботу із словником і заохотити їх до систематичного користування ним, учитель повинен пояснити принципи побудови словника, розповісти про його практичну цінність. Певна річ, нові слова, значення яких з’ясовані, не відразу стають надбанням учнівського словника. Для того щоб їх значення учні засвоїли, слід провести різні тренувальні вправи, знайти тлумачення за словником, добрати до слів їх тлумачення, що подані як матеріал для довідок, і навпаки; розкрити значення багатозначних слів; підібрати синоніми, антоніми, омоніми і пояснити значеннєві відмінності між ними та ін. Навички вживання слова забезпечать вправи, які передбачають введення слів у словосполучення, речення, тексти (перекази, твори тощо) та виправлення неправильного слововживання. Таким чином працюючи над збагаченням словникового запасу учнів, не можна обмежуватись лише з’ясуванням значень слів, їх емоційного забарвлення і сфери вживання. Учні мають знати також у теоретичному і практичному плані закономірності сполучення слова, умови й особливості його використання. Отже, треба вчити не тільки розуміти слово, а й доцільно його вживати. Успішне збагачення лексики учнів у процесі пізнання об’єктивної дійсності, усвідомлення того, що слово служить засобом художньої виразності, можливе тільки внаслідок глибокого засвоєння основних теоретичних відомостей про лексику і її стилістичні можливості.

Види вправ з лексики

1 Класифікація вправ за дидактичною метою та вправи на формування навичок уживання слів

Серед різноманітних вправ, які використовуються учителем, з ме­тою піднесення мовленнєвої куль­тури

школярів, помітне місце по­винні посідати вправи з лексики. Такі вправи спрямовані на розширення

словника учнів, а також на вироблення у них уміння вибирати із свого словникового запасу для

висловлення думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання.

У процесі виконання лексичних вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство

рідної мови, а з другого — діти вчаться вживати ці слова у своєму мов­ленні. У зв'язку з тим що

еоретичний матеріал з розділу «Лексика», за винятком синонімів і антонімів, у почат­кових класах не

вивчається, основним під час засво­єння лексичних відомостей є виконання дітьми різних вправ Вправи з лексики можна класифікувати за такими критеріями: І. За дидактичною метою.

Вправи, які використовує вчитель під час роботи над словом, спрямовані на усві­домлення школярами функції слова у мовленні. З огляду на це можна розрізняти: 1. Вправи, розраховані на пояснення значення слів: — пояснити значення слова клас у такому тексті: Значень слова клас багато. Перше – це шкільна кімната, Друге – група школярів, підлітків і малюків, клас об’єднує людей спільних поглядів, ідей. Класи знають футболісти, і пілоти, й хокеїсти. Клас каюти визначаютьІ у класи діти грають. 2. Виписати спочатку слова, вжиті в прямому,а потім у переносному значенні: Ще сонно диха тихий сад, Ще сплять навколо квіти. Ще не прокинулась роса В бузковому суцвітті. Спить чоловік, і діти сплять у затишних кімнатах. ( А. Костецький) 3. Прочитати речення, пояснити значення підкресле­них слів: ^ Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра). На піо­нерськім зборі хвалився голова (Г.Бойко). 4. Відгадати загадку, пояснити, які предмети назва­ні словом-відгадкою: Зрізаю я траву, колосся: а ще я суші довга стрічка,

в дівчат я сплетена з волосся; що забігає в море, річку.(А. Арсірій)

II. Вправи, розраховані на формування навичок ужи­вання слів у власному мовленні:

скласти речення з різними значеннями багатознач­ного слова (наприклад, машина, голка)

скласти речення з кількома словосполученнями (наприклад, срібний голос, срібний іній, срібні ложки);

описати два предмети, використовуючи, зокрема, антоніми (великий, новий і маленький, старий будинки 2 Класифікація вправ за характером розумових операцій

1. Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення не­відомих слів, уточнення відтінків значення слів, з'ясу­вання мети вживання того чи іншого слова тощо).

На­приклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись до­відкою, пояснити значення підкреслених слів: Хто кричав?

Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали:— Що, брат, боляче було,Коли зуби рвали?— Ні,-

хлопчина їм сказав,Не дуже боліло…— А чого ж то ти горлав В лікаря щосили

— Так тож лікар заволав,Бо я став брикаться Йому щипці поламав І... вкусив за пальця!

Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звер­татися до когось із запитанням, передавати словами думки.

2. Синтетичні вправи (складання речень із словом,вжитим у певному значенні, дописування речень, вико­нання різних творчих вправ).

Наприклад: дібрати синоніми до слова нероба, виправити ре­чення, використовуючи синоніми: Ледар усе

життя леда­рює. Тільки нероба нічого не робить

до підкреслених слів дібрати антоніми і поста­вити їх у тексті замість крапок: У великої річки

був брат —... струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різ­ні. Струмок вузенький, а річка .... Струмок

швидко мчав з гори, а річка ... несла свої води. Та все ж мілководий струмок і... річка були вірними рузями

3. Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів іншими (усунення

недо­речних повторювань, уживання емоційно забарвленої і образної лексики тощо).

Наприклад: Прочитай речення. Які з них потребують редагування, а які — ні? Чому?

У грізні роки Великої Вітчизняної.Наш народ піднявся на захист своєї Вітчизни. Батьки вчать нас

любити Батьківщину. 2.3 Вправи за ступенем самостійності у виконанні 1. Розраховані на спостереження за вживанням і зна­ченням окремих слів у готових реченнях чи текстах:

- з казки «Рукавичка» виписати синоніми до слова прийти;

- пояснити значення прислів'їв або відгадати загад­ку і виписати антоніми парами, зокрема у прислів'ї Не

хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш або в за­гадці Г. Бойка про віск У вогні я розмокаю,

у воді я ви­сихаю.

2. Конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, введення в реченнях

антонімів, заміна одних слів іншими тощо).Наприклад:

— прочитати текст, замінити підкреслені слова анто­німами. Яку пору року буде тепер описано? Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні стали довги­ми, а ночі короткими. Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора;

-скласти можливі словосполучення зі словами ба­гряний, багровий (прапор, рубець)

-доповнити речення порівняннями (наприклад: Усе було вкрите білим снігом, мов ...).

3. Творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за

опорними словами тощо). Наприклад:

- скласти кілька словосполучень з багатозначними словами (за вибором учнів); - скласти текст, використовуючи дані вчителем сло­ва чи словосполучення: Київ- , столиця Радянської Украї­ни, місто-герой.

За формою виконання вправи з лексики бувають усні і письмові.

Дані критерії розпізнавання лексичних вправ дають змогу охарактеризувати не кожну вправу. Зокре­ма,

вправа «Прочитати текст. Назвати в ньому слова, вжиті в переносному значенні» є за дидактичною

метою вправою на пояснення значення слів; за характером ро­зумових операцій — аналітична; за

ступенем самостій­ності — на спостереження за вживанням і значенням сло­ва в поданому тексті; за

формою виконання — усна

Робота над вивченням лексичного матеріалу в почат­кових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мови —

словом, є головним дже­релом збагачення словника дітей. Вивчення лексики роз­виває увагу учнів до

значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення

думки, чуття мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому

Модуль 3

Самостійна робота 3.

Тема Система, вивчення іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова, прислівника, прийменника в початковій школі.

Кількість годин :4

Знати: систему роботи вивчення частин мови у початкових класах

Вміти: працювати з підручниками, укладати таблиці (вивчення частин мови та їх категорій – по класах)

Література:

Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

План:

1.Системати вивчення іменника, прикметника, дієслова

2. Вивчення займенника, числівника, прислівника, прийменника в початкових класах