III. Інтерв'ю. Прес-конференція .

На стику монологічних та діалогічних видів знаходяться такі форми, як інтерв’ю та прес-конференція, інтерв’ю (співбесіда).

Інтерв'ю. Наприклад, ви керівник і вам доведеться дати ін­терв'ю для газети чи телебачення. Загальна ерудиція, професійна культура та навички ділового спілкування, безумовно, допоможуть вам у цій справі. Але для того щоб ви не припустилися великих по­милок та прорахунків у процесі інтерв'ю, щоб достатньо компетен­тно та професійно представили свою фірму, можна скористатися такими порадами.

Перед інтерв’ю попросіть того, хто бере у вас інтерв'ю (інтерв'юера), дати вам перелік основних проблем, питань, які його передусім цікавлять. Уточніть та запишіть дату, час і місце зустрічі;

продумайте найбільш імовірні питання і заздалегідь підго­туйте на них професійно грамотні та, за можливістю, стислі відповіді;

приходьте на інтерв'ю одягненим, як на офіційну зустріч, а не як на танцювальний майданчик;

запам'ятайте прізвище, ім'я, по батькові інтерв'юера.

У процесі інтерв’ю після привітання з інтерв'юером намагайтеся справити на нього перше сприятливе враження. Не слід метушитися, поводьтеся спокійно, невимушено, але не скуто і не зух­вало;

постарайтеся, щоб стиль вашої бесіди-інтерв'ю був діловим та оптимістичним;

час від часу посміхайтесь, а також, якщо будете вважати за доцільне, використайте одну-дві репліки, фрази, які б охарактеризували вас як людину, не позбавлену почуття гумо­ру та дотепності;

обов'язково дивіться інтерв'юеру у вічі, відповідайте на питання впевнено, але без самовпевненості;

не бійтеся проявляти ініціативу і навіть «розгорнути» бесі­ду в потрібному для вас напрямі;

слідкуйте за мовленням, аргументацією, фактами та при­кладами, які ви наводите;

не відхиляйтеся від відповідей на запитання. Остерігайтеся двозначності тлумачень вашої точки зору. Запобігайте від­повідей типу «так» чи «ні», але не будьте надмірно багато­слівні;

завершуючи інтерв'ю, поцікавтесь, коли і де буде надруко­ване чи показане по телебаченню ваше інтерв'ю. Подякуй­те інтерв'юерові за цікаві запитання, увагу до вашої фірми та до вас особисто.

Після інтерв’ю

проаналізуйте для себе, які запитання вам ставили і чому, проаналізуйте свої відповіді, реакцію інтерв'юера;

через деякий час напишіть або подзвоніть інтерв'юеру про те, чи буде і коли буде надруковане чи показане ваше ін­терв'ю по телебаченню;

не намагайтесь давати інтерв'ю дуже часто і на одну й ту саму тему.

Прес-конференція скликається для того, щоб довести до широкої публіки важливу політичну, економічну, соціальну ін­формацію, повідомити про дії організацій, що мають велику зна­чимість для громадськості. Тим самим зміцнюються зв'язки з на­селенням, удосконалюється імідж закладів, підприємств, фірм.

Відповідаючи на запитання журналістів, слід пам'ятати, що вдалі відповіді - найбільш «вигідна» частина будь-якого діалогу з публікою, коли оратор отримує можливість найкращим чином продемонструвати ерудицію, компетентність, винахідливість, психологічну стійкість, зробити внесок в удосконалення іміджу своєї організації та політики, яку вона проводить.

Спеціалісти в галузі теорії та практики комунікації дають такі поради учасникам прес-конференцій:

відповідайте на питання чітко, лаконічно, «не читайте лек­цій». Вдала відповідь часто буває коротша за запитання;

зважуйте кожне слово, слідкуйте за логічністю, зв'язністю, правильністю мовлення. Неприпустимі недбалість форму­лювань, мовленнєві огріхи. Запобігайте неприродної по­вільності або розтягнутості мовлення. Це втомлює аудито­рію. Безумовно, припустима деяка «роздумливість» (оратор думає на ходу, підбирає слова, аргументи «на очах аудито­рії»), але до розумних меж;

називайте речі своїми іменами, не намагайтесь упоратися за допомогою банальних, загальних фраз. Дискредитує оратора удаваний оптимізм, необґрунтована бадьорість;

не забувайте про цифри, факти - це підтверджує вашу ерудицію. Але користуйтесь ними помірно. Пам'ятайте: цитата, посилання на авторитет - не доведення. Це лише підкріплення ваших особистих суджень;

тримайтесь бадьоро, впевнено, не вбирайте голову в плечі, не відводьте очі та не відповідайте тоном, немовби ви про­сите вибачення. Однак абсолютно недоречні зверхність на менторський тон.

Ділове інтерв’ю (співбесіда).

Види інтерв'ю, що застосовуються при прийомі на роботу

Серед різних прийомів, що використовуються НR - менеджерами для оцінки шукача (тестування, анкетування і ін.), інтерв'ю з кандидатом є найбільш важливим, оскільки дозволяє скласти думку про багато яких якостей кандидата. Тому співбесіду нерідко називають оціночним інтерв'ю.

У кожній компанії використовуються свої прийоми проведення бесіди, проте багато професіоналів відзначають, що не дотримуються стандартної схеми, - необхідний індивідуальний підхід до кожного претендента. Який тип інтерв'ю буде використаний, іноді вирішується в ході співбесіди, хоча кваліфікований фахівець з менеджменту обов'язково готується до розмови, продумує структуру бесіди виходячи з вимог вакансії.

Зупинимося на характеристиках найбільш поширених типів інтерв'ю.

Структуроване інтерв'ю

Для цього типу інтерв'ю НR – менеджер заздалегідь розробляє спеціальні питання, щоб отримати інформацію про компетенцію співробітника, його відповідність вимогам посади з урахуванням специфіки і стратегії підприємства.

В ході такого інтерв'ю перевіряється стійкість до стресу претендента, наявність у нього лідерських якостей. Крім того, інтерв'юер по ходу спілкування робить для себе висновки про особові особливості людини, звертає увагу на його позу, рухи, жестикуляцію, міміку.

Важливо все: як кандидат будує свою розповідь, наскільки добре володіє мовою, чи уміє швидко перемикати свою увагу. Інтерв'юер ставить питання, які допомагають йому визначити інтереси і мотивацію претендента, його потенціал як працівника в конкретних умовах.

Інтерв'ю по компетенції.

Мета такого інтерв'ю - зібрати поведінкову інформацію про претендента в ситуаціях, що мають відношення до майбутньої роботи. Питання будуються таким чином, що припускають розгорнену відповідь.

Претендента просять описати одну-дві історії на певну тему з минулого досвіду, які для інтерв'юера служитимуть інформацією про характеристику конкретної якості людини, наприклад, уміння взяти відповідальність на себе.

Пропонуючи розповісти про інші ситуації, скажімо, про поведінку в конфліктній обстановці або роботі в умовах, що вимагають витримки, фахівець з кадрів отримує інформацію, яка дозволяє прогнозувати поведінку кандидата в аналогічних випадках на новому місці.

САSЕ-інтерв'ю

Цей тип інтерв'ю припускає серію стандартних питань-завдань, на які кожен претендент дає свою відповідь. Фактично - це опис деякої гіпотетичної ситуації з подальшим питанням, адресованим претенденту.

Давши відповідь, кандидат може продемонструвати свою професійну придатність, уміння аналізувати, розставляти правильні акценти, взаємодіяти з колегами і підлеглими, знаходити вихід з проблемних ситуацій, незалежно від специфіки відкритої вакансії можуть бути задані «кейси» на наявність креативності, здатності мислити нестандартно.

Стрес-інтерв'ю

На практиці такий тип співбесіди використовується досить рідко, в крайньому випадку, фахівці з кадрів дозволяють собі декілька питань «провокаційного» характеру. Стрес-інтерв'ю практикують в тих випадках, коли робота передбачається нестандартна, пов'язана з підвищеними емоційними, фізичними або інтелектуальними навантаженнями.

Фахівці відзначаюсь, що для того, щоб провести стрес-інтерв'ю на високому рівні, необхідна ретельна підготовка кандидата бажано попередити про те, який тип співбесіди його чекає. На практиці уміння людини «тримати удар» нерідко перевіряється звичайною нетактовністю, що не має нічого загального з професійно продуманим методом виявлення стійкості до стресу.

В цілому, як буде проведено інтерв'ю, залежить від специфіки позиції, вимог компанії і від майстерності інтерв'юера. Результат співбесіди залежить від рівня відповідності претендента очікуванням роботодавця.

Інтерв'ю або співбесіда? Простіше простого! (для того, хто шукає роботу)

Від того, як ви підготуєтеся до інтерв'ю, і як будете поводитися й залежить результат. Довідайтеся, як зробити так, об справити враження про себе як про співробітника, що потрібний компанії, і одержати роботу.

Мета проходження інтерв'ю - показати, що ваші навички, знання й досвід якомога краще відповідають вимогам пропонованої позиції. Під час інтерв'ю ви повинні продемонструвати свідомість вашого вибору, знання професії, компанії й галузі, до якої вона належить, бажання працювати саме в цій компанії.

Готуючись до інтерв'ю, дуже важливо провести попередню розвідку. Необхідно зібрати якнайбільше відомостей про фірму, куди Ви йдете на співбесіду й про людей, з якими Ви маєте зустрітися.

Корисну інформацію можна одержати різними способами. Якщо мова йде про велике підприємство, познайомтеся його продукцією або послугами. Багато організацій поширюють свої проспекти й рекламні брошури. Спробуйте найти статті в пресі або Інтернеті про цю організацію.

Можна поговорити з людиною, що працює або працювала в цій організації. Від неї можна довідатися масу корисних речей, але варто враховувати суб'єктивність таких розповідей. Можливо, на деякі з Ваших питань зможе відповісти консультант агентства, у яке Ви звернулися.

Що треба знати про організацію, у яку ви йдете на інтерв'ю:

яку продукцію або які послуги пропонує організація?

де й кому реалізуються продукція й послуги?

скільки років існує організація?

наскільки змінилися завдання організації із часу її існування?

чи стабільний склад керівництва, або воно часто міняється?

які юридичні статуси організації?

чи були спроби поглинання організації іншими фірмами?

чи одержала організація прибуток торік? За минулі три роки?

чи проводилося скорочення штатів за останні три роки? Чому?

чи входить організація в яке-небудь більше об'єднання?

чи багато уваги приділяє організації преса? Чому?

які відгуки преси про організацію?

яке відношення до службовців у даній організації?

які нові проекти розробляються в організації?

чи базується організація всередині країни або має партнерів або відділення за кордоном?

які перспективи галузей, до яких належить організація?

Деякі поради

друге, що необхідно зробити в рамках підготовки до інтерв'ю, - це провести самоаналіз і обміркувати відповіді на питання, які вам можуть бути задані на співбесіді. Одні питання можуть носити чисто практичний характер ("чи готові ви проводити 30% часу у відрядженнях?"), інші - мати на меті оцінити вашу вмотивованість, визначити коло ваших інтересів, перевірити професійну компетентність, поінформованість про компанію й галузі, уміння швидко знаходити правильні рішення;

перед співбесідою продумайте, як Ви будете одягнені. Зовнішній вигляд і манера триматися мають дуже велике значення й практично визначають перше враження. Якщо Ви йдете на співбесіду у фінансову установу, виберіть консервативно-ділову форму одягу. Якщо Ви збираєтеся на інтерв'ю в будівельну організацію або дизайнерську фірму, можна дозволити собі одягтися в більш вільному стилі. Жінці найкраще одягти на співбесіду строгий костюм або досить консервативне плаття, не впадаючи в крайності при виборі довжини спідниці, розцвічення й прикрас. Не слід користуватися різкими парфумами або одеколоном;

заздалегідь упевніться, що Ви знаєте, як проїхати до будинку фірми й де залишити машину. Вийдіть із дому завчасно;

добре виспіться вночі перед тим, як іти на інтерв'ю. Невиспані люди ніколи не справляють гарного враження. Постарайтеся лягти спати у звичайний час, не раніше й не пізніше;

не забудьте взяти із собою на інтерв'ю якнайбільше документів, що підтверджують Вашу кваліфікацію, освіту й додаткові знання;

пам'ятайте, що при виборі з декількох кандидатів, що володіють однаковою кваліфікацією, вирішальну роль зіграє ваше вміння справити сприятливе враження під час співбесіди.

Як успішно пройти інтерв'ю

Інтерв'ю, як правило, починається з більш конкретних питань про Вашу професійну підготовку або з опису вакантної посади й організації в цілому. Уважно слухайте. Додержуйтеся того напрямку бесіди, що задасть інтерв'юер. Ви повинні прагнути повідомити про себе все, що говорить на Вашу користь.

Ваші відповіді на питання повинні бути прямими, тобто відповідати безпосередньо на поставлене питання; і точними, тобто не виходити за межі обговорюваної теми. Це, однак, не означає, що Ви повинні говорити тільки так і ні.

Існують відповіді, які повторюються мільйон разів, наприклад: Мені подобається працювати з людьми. Навіть якщо це й так, постарайтеся уникнути штампів. Наприклад, розповідайте про Вашу манеру роботи із клієнтами. Відсутність штампів і банальностей робить сприятливе враження. У той же час, відповідаючи на запитання, Ви можете вставити потрібну інформацію. Наприклад, якщо Вас запитають, які були Ваші обов'язки у відділі реклами, Ви можете не тільки коротко розповісти про них, але й додати, що за 6 місяців Вашої роботи газетна реклама стала ефективнішою на 25%. Це буде відповіддю по суті, і ніхто не буде вважати подібне доповнення недоречним.

Під час інтерв'ю постійно співвідносіть Ваш професійний досвід або освіту з реальними обов'язками тієї позиції, на яку Ви претендуєте. Розповідаючи про Ваш минулий негативний досвід, аргументовано пояснюйте причини, по яких Ви звільнилися або були звільнені, не виявляючи своїх образ. Якщо Ви хочете виявити себе зрілою людиною, викладіть позицію іншої сторони.

Що стосується зарплати, ви можете назвати зарплату, що Вас задовольнить, але не раніше, ніж Вас про це запитають.

Говоріть правду. По-перше, швидше за все, Ваші хвилювання й коливання будуть помітні й заронять сумніви. Кожна неточність буде неминуче поглиблювати виниклі сумніви й викликати подальші питання, у яких Ви будете тонути усе глибше й глибше. По-друге, Ви ризикуєте виявитися в дуже неприємній ситуації, якщо на другій співбесіді забудете, що говорили на першій. По-третє, якщо Вам і вдасться переконати когось зараз, то потім, коли Вас приймуть на роботу, Вам доведеться продемонструвати те, про що Ви говорили. Навіть якщо Вас не викриють, Ви постійно будете побоюватися викриття.

Якщо Вам запропонують заповнити які-небудь форми, краще взяти їх із собою й повернути в найкоротший строк. Працюючи з ними вдома, потренуйтеся на чернетці. Пам'ятайте, що все має значення: і грамотність, і помарки, і почерк, і чіткість формулювань.

Правила поведінки

будьте ввічливі й доброзичливі з усіма, кого Ви зустрінете в офісі. Не забудьте посміхнутися, входячи в кабінет інтерв'юера. Не забувайте, як важлива мова жестів. Не менше значення має й Ваше рукостискання: рука повинна бути сухою й теплою; рукостискання повинне бути впевненим, але не занадто сильним. Стежте за своєю поставою, прагніть дивитися в очі. Не доводите, однак, нічого до крайності.

вітаючи представника компанії, не подавайте руки першим;

не сідаєте, поки Вам не запропонують цього зробити;

якщо Вас кому-небудь представлять, прикладіть усі зусилля, щоб правильно почути й запам'ятати ім'я цієї людини. Якщо Ви відразу зможете звернутися до співрозмовника по імені, це справить сприятливе враження. Перепитування ж виявить зайву нервозність.

важливо з'ясувати тривалість інтерв'ю й дотримуватися застереженого часу. Це допоможе правильно розподілити час між відповідями й питаннями, визначити ступінь подробності відповідей.

не забудьте, закінчуючи бесіду, домовитися про те, коли і як Ви довідаєтеся про результати, і подякувати інтерв'юеру.