Методика виконання роботи

Відібрану порцію палива для визначення фракційного складу необхідно обезводнити. Для цього рідке паливо збовтують упродовж 10–15 хв з прожареним і подрібненим сульфатом натрію або із зернистим хлористим кальцієм; після відстоювання паливо фільтрують.

Сухим і чистим мірним циліндром відмірюють 100 мл досліджуваного палива і заливають його в колбу 3 (рис. 2.1), попередньо промиту очищеним бензином і просушену повітрям; рідина не повинна попадати у паровідвідну трубку.

Кидають в колбу один-два кусочки пемзи для забезпечення рівномірного кипіння та закривають шийку добре притертим корком 5 з термометром 4, щоб розширення капіляра термометра було на нижньому рівні паровідвідної трубки. Колбу з паливом і термометром встановлюють вертикально на азбестову прокладку штатива 1 і з’єднують паровідвідну трубку з корком-штуцером 5 холодильника 6, який заповнюють водою.

Мірний циліндр, яким відміряли порцію палива, ставлять під відвідну трубку холодильника таким чином, щоб рідина стікала по стінці посудини.

Дно колби нагрівають газовим 2 або спиртовим пальником з інтенсивністю полум’я, яке забезпечує початок перегонки (падіння першої краплі) не швидше 5 хв і не пізніше 10 хв. Записують температуру початку перегонки і, регулюючи нагрівач, встановлюють швидкість перегонки 4–5 мл/хв. Температуру перегонки фіксують після накопичення кожних 10 мл палива у мірному циліндрі. Завершується процес кипіння, коли стовпчик термометра зупиняється на певній поділці та починає опускатись. Максимальну позначку піднімання стовпчика приймають за температуру кінця кипіння.

Після цього нагрівання припиняють, дають можливість дистиляту впродовж 3 хв стекти і визначають його об’єм у циліндрі. Після охолодження колби виймають термометр з корком, від’єднують паровідвідну трубку від холодильника і зливають залишок нафтопродукту в мірний циліндр із ціною поділки 0,1 мл. Визначають об’єм залишку і втрати палива під час перегонки.

Температури, отримані в процесі перегонки нафтопродукту, зводять до стандартних умов, визначивши температурну поправку на барометричний тиск за формулою:

∆t = 0,00012(760 – р)(273 + t), (2.1)

де р – барометричний тиск, мм рт.ст.;

t – температура в лабораторії, С.

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Опис виконання роботи із зображенням схеми дослідного обладнання.

3. Результати досліджень подати у вигляді таблиці.

V, мл	Перша крапля	10	20	30	40	50	60	70	80	90	95	Кінець перегонки
t, С

Зазначити кількість нафтопродукту, яка залишилась у колбі та випарувалась в атмосферу, і побудувати графік перегонки палива V = f (t) з виділенням характерних точок.

4. Висновок.

Питання для самоконтролю

1. Які вимоги ставляться до бензинів?

2. Охарактеризувати зовнішні ознаки і суть детонаційного згоряння бензину.

3. Якими показниками характеризується випаровуваність рідкого палива?

4. Які якості палива характеризують температури: t_пп, t_10%, t_50%, t_90%, t_зп для бензинів і t_50%, t_96% для дизельного палива?

5. Яку швидкість перегонки нафтопродуктів необхідно забезпечувати і за яких умов її завершують?

6. Охарактеризувати вплив температур початку і завершення перегонки на роботу ДВЗ. Як їх визначити?

7. Як впливають наявність води у паливі та параметри приладів під час складання дослідної установки на результати досліду?

8. Вказати і пояснити позначення марок бензинів для різних моделей двигунів, що застосовуються у сільському господарстві.

9. Обґрунтувати умови нормального згорання бензинової суміші в двигуні (пояснити на прикладі індикаторної діаграми).

Рекомендована література: 1, с. 39-41, 67-68]; [2, с.48-53, 95-99]; [3, с. 21-25.