Тема 3. Сутність, значення і завдання тактичного планування на підприємстві План лекції

1. Сутність, значення і завдання тактичного планування.

2. Поточний план діяльності підприємства.

3. Система планових норм та нормативів.

1. Сутність, значення і завдання тактичного планування.

Тактичне планування – це сукупність дій, процедур, господарської політики, спрямованих на досягнення поставлених поточних цілей і завдань.

Тактичне планування можна розглядати як засіб реалізації стратегії підприємства, інструмент забезпечення взаємозв’язків цілей з можливостями підприємства, визначення послідовності і способів ефективного їх досягнення, чіткого розподілу завдань між: кожним функціональним і лінійним підрозділом підприємства, обумовлений їх місця та ролі в досягненні загальних цілей.

Тактичне планування враховує поточну внутрішню і зовнішню ситуацію, передбачає необхідні і можливі заходи для того, щоб їх реалізація забезпечила успіх сьогодні та сприяла досягненню стратегічних цілей і завдань.

Тактичне планування на відміну від стратегічного розраховане на короткий період (до 1 року), конкретизує і доповнює стратегічний план та підлягає оперативному регулюванню.

Тактичне планування зосереджене по горизонтальних рівнях управління. Процеси взаємоув’язки і синхронізації, коригувань планів протікають „знизу – вверх”.

Основні завдання тактичного планування полягають в:

• забезпеченні виконання стратегічного плану;

• раціональному використанні всіх наявних на підприємстві ресурсів;

• своєчасному врахуванні змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі;

• оперативному контролі за ефективністю управління;

• деталізації завдань всім підрозділам виробництва.

Вітчизняна і світова практика планування свідчить про те, що розробка планів вимагає великої інтелектуальної праці багатьох фахівців – маркетологів, постачальників, трудовиків, інженерів, менеджерів, тощо.

2. Поточний план діяльності підприємства.

Розгорнутою формою тактичного плану є поточний річний техніко-економічний план діяльності підприємства. У вітчизняній практиці господарювання він має різні назви: „промфінплан”, „план розвитку підприємства”, „план економічного і соціального розвитку підприємства”, „річний техніко-економічний план”, „поточний план” та ін.

Річний техніко-економічний план є комплексним документом, який охоплює всі аспекти діяльності підприємства: виробництво і збут, науково-технічний розвиток, соціальну сферу, інвестиційну діяльність, охорону довкілля, зовнішньоекономічні відносини тощо.

Техніко-економічний план діяльності підприємства – розгорнута програма його виробничої діяльності, спрямована на реалізацію стратегічних цілей за умови оптимального використання ресурсів та створення сприятливих умов для працюючих.

За умов планової економіки план економічного і соціального розвитку підприємства включав такі розділи:

1. План виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

2. План технічного розвитку і організації виробництва.

3. Показники підвищення ефективності виробництва.

4. Норми і нормативи.

5. План капітального будівництва.

6. План матеріально-технічного забезпечення.

7. План з праці і заробітної плати.

8. План собівартості продукції, прибутку і рентабельності виробництва.

9. Фінансовий план.

10. Фонди економічного стимулювання.

11. План соціального розвитку.

12. План зовнішньоекономічної діяльності.

13. План заходів з охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Така структура поточного плану діяльності була оправдана, оскільки забезпечувала взаємоув’язку всіх напрямків і видів діяльності на підприємстві, кількісну оцінку результатів та визначала ступінь досягнення поставлених цілей і завдань, відповідали вимогам державної та відомчої статистики.

Враховуючи, що підприємницькі структури в Україні мають певний досвід техніко-економічного планування в минулому, фахівці рекомендують розробку техніко-економічних планів діяльності підприємств здійснювати, враховуючи при цьому стратегічні цілі та орієнтуючись на результати маркетингових досліджень, в такій послідовності:

• План виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

• План організаційно-технічного розвитку.

• План матеріально-технічного забезпечення.

• План з праці і кадрів.

• План собівартості продукції та прибутку.

• Фінансовий план.

В ринкових умовах підприємства самостійно вибирають структуру плану, враховуючи при тому свої виробничі особливості та адаптуючись до плану стратегічного розвитку.

Техніко-економічне планування передбачає розробку цілісної системи показників розвитку техніки, трудових, матеріальних та інноваційних ресурсів в їх єдності та взаємозалежності як за місцем, так і за часом дії. В ході планування обґрунтовуються оптимальні обсяги виробництва, вибираються необхідні виробничі ресурси, встановлюються раціональні норми їх використання, визначаються кінцеві фінансові результати тощо.