2. Особливості стратегічного планування

Існує декілька розповсюджених методів оцінки впливу середовища. Серед них метод М. X. Мескома «5x5», метод SWOT.

Процес стратегічного планування включає:

• визначення стратегічних цілей і завдань функціонування підприємства;

• аналіз і оцінку внутрішньою та зовнішнього середовища;

• визначення стратегічних альтернатив;

• вибір стратегій;

• підготовку кінцевого стратегічного плану.

В процесі стратегічного планування передбачаються результати реалізації стратегічного плану, проводиться оцінка очікуваних результатів.

Відповідно до місії підприємства формуються стратегічні цілі і завдання. Система цілей повинна включати: кількісні (обсяги господарської діяльності, рівень використання потенціалу і т. д.); якісні (рівень доходності, витрати на 1 грн. випуску, продуктивність праці, розмір заробітної плати, рівень використання ресурсів і т. д.); стратегічні (підвищення конкуренто-спроможності продукції (робіт, послуг), розширення ринку, вихід на нові ринки), тактичні (реконструкція підприємства, освоєння нових видів продукції і т. д.) цілі.

Вибір цілей відіграє дуже велику роль у майбутній діяльності підприємства. Цілі є фундаментом для процесу корпоративного менеджменту, визначають способи підвищення ефективності, лежать в основі прийняття будь-якого ділового рішення.

Рекомендується враховувати декілька напрямків визначення цілей:

• становище на ринку;

• інновації;

• продуктивність;

• дохідність;

• управлінські аспекти;

• соціальні аспекти.

Після визначення цілей проводиться перевірка їх якості. Головними критеріями якості поставлених цілей є їх:

• конкретність,

• гнучкість,

• можливість коригувань,

• вимірність,

• співставимість.

Серцевиною стратегічного планування є визначення стратегічних альтернатив. У процесі господарювання підприємства можуть керуватися різними стратегіями, різними варіантами поведінки в майбутньому відповідно до визначених цілей і завдань. Різноманітні стратегії можна звести до трьох типів: стабільності, росту і скорочення.

Основними критеріями вибору стратегій з переліку альтернативних можуть бути: рівень наявних фінансових ресурсів, розмір ризику, час реалізації стратегії, характер зв’язків з постачальниками і замовниками, рівень менеджменту щодо реалізації стратегії.

Після вибору стратегії підприємства здійснюється підготовка кінцевого стратегічного плану.

Стратегічний план не має чітко означеної структури. До вибору його розділів, показників кожне підприємство підходить з власних позицій. Однак в останні роки визначилася загальноприйнята структура стратегічного плану, у відповідності до якої план має такі розділи:

• корпоративна місія

• продукція

• конкуренція

• ринки

• ресурси

• діловий графік

• інновації

На практиці малі і середні підприємства стратегічний план не оформляють у вигляді окремого документа. Всі стратегічні рішення відображають в бізнес-планах.

Оцінка стратегії – завершальний етап стратегічного управління, який забезпечує зворотній зв’язок між результатами реалізації стратегічного плану, поставленими цілями і завданнями. Засобом забезпечення такої відповідності є контроль. Головне завдання контролю полягає в з’ясуванні того, наскільки повна реалізація стратегії приведе до досягнення цілей та місії підприємства. За результатами стратегічного контролю може здійснюватися коригування і стратегії, і цілей підприємства.