36. Характеристика статутних господарських об'єднань (концерни, консорціуми)

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

37. Поняття холдинг, фінансово-промислові групи

Холдинг - це компанія-власник, статутний капітал, якої утворює контрольні пакети акцій підприємств, що входять до неї (дочірні).

Холдинги:

1. чистий - створюється для фінансового контролю та управління дочірніми підприємствами

2. змішаний - створюється з метою здійснення відповідної Статутної діяльності

Методи створення:

1. за рішенням державних органів управління в процесі роздержавлення ти приватизації.

2. на основі добровільного об'єднання акціонерними компаніями своїх контрольних пакетів акцій.

3. ринковим шляхом - скупівля однією фірмою акцій інших

Фінансово-промислові групи - це об'єднання юридично і економічно самостійних підприємств різних галузей та фінансового капіталу. Їх очолюють один або декілька банків.

38. Характеристика та фази еволюції систем планування

Характеристика	Ознаки
1) поточне планування та бюджетування	Планування обмежується розробкою короткострокових планів, бюджетів. Суто внутрішній характер. Корегування обсягу і структури інвестицій тільки у випадку відхилення фактичних даних від запланованих
2) екстрапуляційне планування	Застосування елементів аналізу та контролю ситуацій, що склалися в організації та поза нею. Використовується екстрапуляційне передбачення майбутнього
3) стратегічне планування	Опанування стратегічного мислення спрямованого на зменшення загроз та використання всяких можливостей з метою досягнення успіху. Принцип йти від майбутнього до сучасного
4) стратегічне управління	підготовка до майбутнього, врахування всіх досягнень попередніх фаз

39. Чинники, що сприяли розвитку стратегічного планування:

1) НТП

2) Зростання розмірів підприємств, їх комплектності, та багатопрофільності;

3) використання зв’язків з іншими організаціями

4) Зростання конкуренції

5) Зростання необхідності ЕОМ

6) розвиток методології та інструментарію планування

7) лідерування підприємств на ринку котрі більше звертали увагу на стратегічне планування