3. Бюджетний устрій

4. Бюджетне регулювання

160. Метою управління державним боргом є:

1. Отримання негативного валютного сальдо

2. Одержання ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів

3. Сприяння макроекономічним труднощам

4. Підтримання платіжного балансу

161. Принцип безумовності управління державним боргом полягає в:

1. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

2. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

162. Принцип єдності управління державним боргом полягає в:

1. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

2. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

163. Принцип зниження ризиків управління державним боргом полягає в:

1. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

2. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

164. Принцип оптимальної структури управління державним боргом полягає в:

1. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

2. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

165. Процес управління державним боргом включає основні етапи:

1. Залучення коштів, розміщення, повернення боргу і виплата відсотків

2. Залучення коштів, повернення боргу

3. Розміщення, виплата відсотків

4. Залучення, зберігання, накопичення

166. Залучені кошти повинні використовуватись для фінансування:

1. Соціальної сфери

2. Зростання виробничих потужностей

3. Невиробничої сфери

4. Органів влади

167. Рефінансування державного боргу – це:

1. Погашення процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик

2. Розміщення нових позик

3. Погашення основної заборгованості та процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик

4. Отримання нового кредиту для погашення попереднього

168. Реструктуризація полягає в тому, що на певних умовах:

1. Отримання нового кредиту, для погашення основного

2. Збільшення процентної ставки боргу

3. Списуються частка заборгованості

4. Переносять термін сплати частки боргу

169. Фонди грошових коштів, призначені для реалізації завдань і функцій, покладених на органи самоврядування – це

1. Державний бюджет

2. Місцеві бюджети

3. Зведений бюджет України

4. Обласний бюджет

170. За рахунок фондів грошових коштів місцевих бюджетів забезпечується фінансування:

1. Загальнодержавних програм та заходів

2. Цільових соціальних проектів

3. Заходів економічного і соціального розвитку на відповідній території

4. Державного боргу

171. До структури місцевих бюджетів входять:

1. Бюджет Автономної Республіки Крим, обласний бюджет, районний бюджет, селищні бюджети

2. Бюджет АРК, зведений бюджет України

3. Державний бюджет та обласні бюджети

4. Всі бюджети, які затверджуються на території України

172. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до:

1. Бюджету розвитку

2. Поточного бюджету

3. Бюджету розвитку або поточного, залежно від рішення місцевого органу влади

4. Комерційних структур

173. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється:

1. Указом Президента України

2. Верховною Радою України

3. Міністерством фінансів України

4. Кабінетом Міністрів України

174. Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів щодо його обслуговування, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом:

1. 4 наступних років

2. 5 наступних років

3. 3 наступних років

4. 2 наступних років

175. Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають:

1. Грошові відносини між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями і фізичними особами – з іншого з приводу створення фонду грошових коштів держави

2. Формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади

3. Фінансові відносини на території певного регіону

4. Сферу економічних відносин суспільства, яка пов’язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону

176. Доходи місцевих бюджетів затверджуються:

1. Конституцією України

2. Рішенням місцевого органу самоврядування

3. Законом України «Про державний бюджет» та Бюджетним кодексом

4. Указом Президента України

177. Гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України – це:

1. Самоуправність

2. Державне управління

3. Місцеве самоврядування

4. Державне регулювання

178. Відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України – це:

1. Міжрайонні відносини

2. Міжбюджетні відносини

3. Товариські відносини

4. Міжнародні відносини

179. Міжбюджетні відносини виконують функцію:

1. Підтримки «бідних» територій

2. Розподілу дохідних джерел та видаткових повноважень між ланками бюджетної системи

3. Забезпечення бюджетів достатніми ресурсами

4. Розмежування повноважень

180. Суб’єктами міжбюджетних відносинє :

1. Органи різних рівнів

2. Профільні міністерства

3. Суб’єкти підприємницької діяльності

4. Головні розпорядники бюджетних коштів

181. Перевага централізованої моделі міжбюджетних відносин полягає в:

1. Централізації державного управління

2. Перевантаженні центральних органів влади

3. Ігнорування місцевих інтересів

4. Незацікавленість місцевих органів влади у розвитку власної фінансової бази

182. Основні форми міжбюджетних відносин:

1. Основна та додаткова

2. Унітарна, федеральна

3. Фіксована та регульована

4. Загальнодержавна та місцева

183. Бюджетне субсидіювання між ланками бюджетної системи передбачає:

1. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

2. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

184. Вилучення коштів між ланками бюджетної системи передбачає:

1. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

2. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

185. Бюджетні позички між ланками бюджетної системи передбачають:

1. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

2. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

186. Взаємні розрахунки бюджетів між ланками бюджетної системи передбачають:

1. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

2. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

187. Бюджетне субсидіювання включає до свого складу:

1. СУБСИДІЇ, субвенції, дотації

2. міжнародні трансферти

3. Цільову допомогу

4. Міжбюджетний трансферт

188. Складанню проектів бюджетів передує:

1. Аналіз попередніх років

2. Аналіз пропозицій позичкового капіталу

3. Розробка прогно­зів соціального і економічного розвитку

4. Складання бюджетних запитів

189. Документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період – це:

1. Паспорт бюджетної програми

2. Орієнтовний кошторис

3. Бюджетний запит