2. Централізований фонд грошових коштів держави, які перебувають у постійному русі з приводу формування доходів та фінансування видатків

3. Сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і фізичними та юридичними особами – з іншого, за яких держава може виступати як позичальник, кредитор або гарант

4. План формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади

137. Основною класичною формою державно-кредитних відносин є та, де:

1. Держава виступає кредитором

2. Держава вступає позичальником коштів

3. Держава здійснює емісію цінних паперів

4. Інша держава здійснює запозичення

138. Отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись у:

1. Додаткові витрати на обслуговування боргу

2. Додаткові витрати, пов’язані з поверненням боргу

3. Додаткові фінансові ресурси

4. Матеріальні блага

139. За правом емісії державні позики поділяються на:

1. Ринкові та неринкові

2. Заставні та беззаставні

3. Державні, місцеві

4. Короткострокові, середньострокові, довгострокові

140. За характером використання державні позики поділяються на..

1. Державні, місцеві

2. Ринкові та неринкові

3. Заставні та беззаставні

4. Короткострокові, середньострокові, довгострокові

141. За забезпеченістю державні позики поділяються на:

1. Державні, місцеві

2. Ринкові та неринкові

3. Заставні та беззаставні

4. Короткострокові, середньострокові, довгострокові

142. За терміном погашення державні позики поділяються на:

1. Державні, місцеві

2. Ринкові та неринкові

3. Заставні та беззаставні

4. Короткострокові, середньострокові, довгострокові

143. За характером виплати доходу державні позики поділяються на:

1. Державні, місцеві

2. Ринкові та неринкові

3. Заставні та беззаставні

4. Процентні, виграшні, дисконтні

144. За характером погашення заборгованості державні позики поділяються на:

1. Державні, місцеві

2. Одноразову виплату, виплату частинами

3. Ринкові та неринкові

4. Заставні та беззаставні

145. За характером зобов’язань в погашенні боргу державні позики поділяються на:

1. Державні, місцеві

2. Ринкові та неринкові

3. З правом дострокового погашення, без права дострокового погашення

4. Заставні та беззаставні

146. Сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника, кредитора або гаранта – це:

1. Міжнародний державний кредит

2. Державний кредит

3. Внутрішні позики

4. Продаж облігацій на міжнародному ринку

147. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими відсотками включається до:

1. Державного боргу країни

2. Доходів державного бюджету

3. Доходів загального фонду державного бюджету

4. Статистичної звітності

148. Країнам, що мають значні економічні і фінансові труднощі, зовнішні позики можуть надаватися на пільгових умовах з метою:

1. Отримання прибутку від надання кредиту

2. Сприяння їх економічному потенціалу

3. Посилити політичний вплив на отримувача коштів

4. Отримання пільг на ведення бізнесу

149. Кошти, отримані від розміщення облігацій зовнішніх державних позик, спрямовуються виключно до:

1. Місцевого бюджету

2. Державного бюджету

3. Позабюджетних фондів

4. Приватних структур

150. Первинне розміщення , обслуговування обігу та погашення облігацій зовнішніх державних позик здійснює:

1. Президент України

2. Верховна Раду України

3. Міністерство фінансів України

4. Державна казначейська служба України

151. Виплата доходів або погашення облігацій зовнішніх державних позик майном державних підприємств:

1. Дозволяється

2. Забороняється

3. Дозволяється, лише за рішенням КМУ

4. Дозволяється зі згоди Президента України

152. Державний борг поділяється на:

1. Власний та комунальний

2. Поточний та капітальний

3. Місцевого бюджету та державного бюджету

4. Терміновий та довгостроковий

153. Сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, та належить до сплати в цей період відсотків за усіма випущеними на даний момент позиками – це борг:

1. Капітальний

2. Поточний

3. Терміновий

4. Довгостроковий

154. Загальна сума заборгованості та відсотків, що мають бути сплачені за позиками – це борг:

1. Поточний

2. Капітальний

3. Терміновий

4. Довгостроковий

155. Повернення внутрішнього боргу не зменшує фінансового потенціалу держави, у той час як зовнішній:

1. Гарантується всім майном, що перебуває у власності держави

2. Обумовлює відплив капіталу з держави

3. Збільшує платоспроможність країни

4. Підвищує процентну ставку

156. Державний борг за структурою поділяється на:

1. Поточний та основний

2. Внутрішній та зовнішній

3. Номінальний, реальний

4. Поточний та капітальний

157. Залежно від терміну державний борг поділяється на:

1. Внутрішній та зовнішній

2. Поточний та основний

3. Номінальний, реальний

4. Поточний та капітальний

158. Залежно від зобов’язань держави перед суб’єктами економіки державний борг поділяється на:

1. Внутрішній та зовнішній

2. Поточний та основний

3. Номінальний, реальний

4. Поточний та капітальний

159. Комплекс заходів, що здійснює держава в особі уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення, погашення та забезпечення платоспроможності держави – це:

1. Бюджетна система

2. Система управління боргом