Запитання

1. Що представляє собою вимірювальний механізм (ВМ) електромеханічних приладів?

2. Як поділяються ВМ в залежності від конструктивних особливостей і виду енергії, яка використовується для утворення рушійних сил?

3. Як визначається робота виконана при повороті рухомої частини ВМ на певний кут?

4. Як визначається обертовий момент ВМ?

5. Чому дорівнює протидіючий момент в приладах з рухомою частиною на розтяжках чи підвісі?

6. Які різновиди опорів існують у ВМ?

7. Коли наступає статична рівновага рухомої частини ВМ?

8. Який вид має рівняння перетворення у ВМ?

9. Для чого застосовуються заспокоювачі у ВМ?

10. Які види заспокоювачів використовуються у ВМ?

11. З яких елементів складається магнітоіндукційний заспо-коювач?

12. Яка конструктивна особливість рідинних заспокоювачів для ВМ?

13. Які існують різновиди магнітоелектричних ВМ?

14. Яка будова і принцип роботи магнітоелектричного ВМ з рухомою рамкою?

15. Яка будова і принцип роботи магнітоелектричного ВМ з внутрішньорамковим магнітом?

16. Які недоліки ВМ з рухомим магнітом?

17. Які існують різновиди електромагнітних ВМ?

18. Як визначається обертовий момент для електромагнітного ВМ з плоскою котушкою?

19. Яка будова і принцип роботи електромагнітного ВМ з круглою котушкою?

20. Яка будова і принцип роботи електромагнітного ВМ з магнітопроводом?

21. Яка будова і принцип роботи електродинамічного ВМ?

22. Як визначається обертовий момент для електродинамічного ВМ?

23. Яка будова і принцип роботи феродинамічного ВМ?

24. Які існують різновиди електростатичних ВМ?

25. Як визначається обертовий момент в електростатичних ВМ зі зміною активної площі електродів?

26. Яка будова і принцип роботи електростатичного ВМ зі змінною відстанню між електродами?

27. Яка будова і принцип роботи індукційного ВМ з рухомим диском?

28. Що являється характерним для вимірювальних приладів прямого перетворення?

29. Як поділяються електричні засоби вимірювання в залежності від способу перетворення вхідної вимірювальної величини в переміщення рухомої частини і конструктивних особливостей ВМ?

30. Які зовнішні фактори найбільше впливають на роботу вимірювальних приладів електромеханічної групи?

31. Як умовно графічно позначається електродинамічний вимі-рювальний прилад?

32. Як умовно графічно позначається індукційний вимірювальний прилад?

Лекція 3. Самописні прилади План

3. 1. Особливості будови самописних приладів

   2. Особливості будови осцилографів

3. 1. Особливості будови самописних приладів

1

Самописні прилади – це прилади, що призначені для запису повільнозмінних, зазвичай, неперіодичних процесів. Найбільша частота змінної складової неперіодичного процесу, яку можуть записувати самописні прилади без помітної похибки, в більшості випадків не перевищує часток герца. Окремі типи самописців мають ширший частотний діапазон.

Структурно самописні прилади відрізняються від звичайних, що показують наявність реєструючого пристрою. Останній складається з реєструючого органа, який механічно з'єднаний з покажчиком приладу, і носія зображення (наприклад, паперової стрічки), що переміщується з допомогою стрічкопротяжного механізму. Якщо носій зображення переміщується зі сталою швидкістю, то записується зміна вимірюваної величини в часі, а якщо переміщення здійснити відповідно до зміни будь-якої іншої величини, то записується функціональна залежність вимірюваної величини від змінюваної.

Запис вимірюваної величини може бути безперервним або точковим. У приладах з точковим записом (рис.3.1) стрілка приладу вільно переміщується над папером. Спеціальна дужка 2, яка підіймається кулачковим механізмом 5, періодично падає на стрілку 1 і притискає її разом з фарбуючою стрічкою 4 до паперу. При точковому запису немає тертя реєструючого органа з папером. Тому в таких самописцях можна застосувати вимірювальний механізм з меншим обертаючим моментом і використовувати їх при дослідженнях малопотужних об’єктів.

Номенклатура самописних приладів досить широка – це амперметри і вольтметри постійного і змінного струмів, ватметри, частотоміри, фазометри. Випускають переносні і стаціонарні (щитові) самописці, в тому числі з особливими властивостями, наприклад, з прискореним записом при аварійному режимі і ін. Клас точності більшості самописних приладів як постійного, так і змінного струмів дорівнює 1,5 або 2,5.

Звичайно в самописних приладах застосовують на постійному струмі магнітоелектричні, а на змінному – феродинамічні ВМ.

Рис. 3.1. Точковий запис вимірюваної величини