Державна система промислових приладів і засобів автоматизаціїґ
Підвищення вимог до якості і кількості ЗВТ для потреб народного господарства при обмежених виділеннях ресурсів привело до системного підходу при створенні ЗВТ.
Роботи в цьому напрямку привели до створення Державної системи промислових приладів і засобів автоматизації.
Державна система промислових приладів і засобів автоматизації визначається як сукупність виробів призначених для використання у промисловості в якості технічних засобів автоматичних і автоматизованих систем контролю, вимірювання, регулювання і управління технологічними процесами, інформаційно-вимірювальних систем (ІВС), а також для контролю, вимірювання і регулювання окремих параметрів.
Методологічну основу державної системи промислових приладів і засобів автоматизації складає система державних стандартів, які встановлюють загальні технічні вимоги, вимоги до вхідного і вихідного сигналу, правила інформаційної сумісності і конструктивного виконання.
Технічну основу державної системи промислових приладів і засобів автоматизації складають агрегатні комплекси, кожен з яких представляє собою сукупність технічних засобів, упорядкованих за функціями і параметрами.
До основних видів сумісності відносяться конструктивна і інформаційна.
Інформаційна сумісність – забезпечується уніфікацією вхідних і вихідних сигналів і використанням стандартних інтерфейсів.
Інтерфейс представляє собою систему уніфікованих зв’язків і сигналів – конструктивних, логічних, фізичних, за допомогою яких технічні засоби з’єднуються один з одним і проводять обмін інформацією.
Конструктивна сумісність досягається використанням уніфіко-ваних типових конструктивів.
У наш час розвиток державної системи промислових приладів і засобів автоматизації тісно пов'язаний зі створенням процесорних ЗВ. Ці засоби потребують розвинутого математичного забезпечення.
Класифікація вимірювальних приладів за узагальненими ознаками
Найбільш поширеними ЗВТ являються вимірювальні прилади (ВП) .
Вимірювальні прилади представляють собою різне поєднання вимірювальних перетворювачів, що виконують певні функції і відрахункових пристроїв. Структурна схема ВП показує функціональну взаємодію основних його перетворювачів.
За фізичними явищами, на яких заснована робота ВП, їх можна розділити на електровимірювальні і електронні прилади. Електровимірювальні прилади являються електромеханічними, їх класифікація залежить від способу перетворення електромагнітної енергії. Електронні вимірювальні прилади представляють собою складні пристрої, які містять у собі велику кількість перетворювачів, що виконують функції генерації, підсилення, випрямлення, перетворення електричних сигналів певної форми, аналогового сигналу у дискретний і навпаки, порівняння та інше. Електронні прилади розробляються на активних елементах (транзисторах, мікросхемах) і на пасивних елементах (резисторах, конденсаторах, котушках індуктивності).
За характером і видом вимірювальних величин електронні ВП поділяються на 22 підгрупи, які умовно можна об'єднати у п'ять груп [2]:
Вимірювальні генератори – малопотужні джерела сигналів.
Спеціальні елементи вимірювальних кіл (послаблювачі сигналів, фазообертачі).
Прилади призначені для вимірювання значень фізичних величин, параметрів і характеристик сигналів.
Прилади призначені для вимірювання характеристик і параметрів компонентів, що входять у електронні кола.
Вимірювальні установки і системи.
Прилади розрізняють за рядом загальних ознак:
За видом вихідної
інформації (аналогова, цифрова).
За схемою перетворення (прямої дії, порівняння).
За способом видачі вимірювальної інформації (показуючі, реєструючі).
За характером установки на місці використання (стаціонарні, переносні).
За степенем захищеності (звичайні, пиле-, водо- і бризкозахищені, герметичні й інші).
Електромеханічні електровимірювальні прилади класифікують за принципом дії:
Магнітоелектричні – М;
Електродинамічні – Д;
Електромагнітні – Е;
Електростатичні – С;
Прилади з термоперетворювачами – Т.