Визначення похибки спрацювання контактного пристрою

Похибку спрацювання контактного пристрою перевіряють не менше ніж на трьох числових позначках з області дії. Дві з цих позначок повинні знаходитись біля границь області дії контактного пристрою, а третя – приблизно на геометричній середині.

В якості сигнального пристрою використовуються лампи розжарення, дзвінки чи інші пристрої, що підключаються до приладу з зовнішнім джерелом живлення.

Показчик контактного пристрою встановлюють на поділку шкали, що перевіряють і тричі плавно змінюють значення вимірюваної величини приладу, який повіряється до спрацювання контактного пристрою, при цьому вимірюють дійсне значення величини, яке відповідає моменту спрацювання.

Абсолютну похибку спрацювання визначають як відмінність між номінальним значенням величини, що відповідає позначці шкали, на яку встановлений показчик контактного пристрою і дійсним значенням.

За похибку спрацювання контактного пристрою приймають відношення найбільшої з отриманих відмінностей при плавному збільшенні і зменшенні значень вимірюваної величини до нормованого значення шкали.

Під час перевірки не повинні спостерігатись неправдиві спрацювання сигнального пристрою.

9. Визначення основної похибки запису показів

Визначення основної похибки запису показів проводиться анало-гічно визначенню основних похибок показів з деякими доповненнями.

Похибка і варіація визначається за записами, отриманими на діаграмній стрічці. До подачі вимірюваного сигналу перо повинно бути встановлене на нульову лінію діаграми, що рухається.

Всі записи повинні проводитися на діаграмі, що рухається.

Тривалість запису для самопишучих приладів з неперервним записом в кожній поділці, що перевіряється повинна бути не менше 2 хв чи протягом часу необхідного для отримання запису довжиною 2 хв [12].

Визначення основної похибки проводиться при мінімальній і максимальній швидкостях переміщення діаграми.

10. Визначення основної похибки та варіації

Відмінність схеми з'єднання зразкового (A_зV_з) і робочого (A_nV_n) приладів масштабного перетворювача (R_o, Tp₀) джерела струму, що регулюється чи напруги показані на рис.11.1.

Ввімкнувши установку для повірки прогрівають прилад, який повіряється, впевнюються у відсутності затирання рухомої частини.

Для визначення основної похибки і варіації показів плавно збільшуючи вимірювану величину, встановлюють показчик приладу, що повіряється почергово на кожну числову поділку шкали і записують відповідні цим положенням покази зразкового приладу. Необхідно слідкувати за тим, щоб показчик кожний раз підходив до поділки шкали зі сторони менших значень. Дійшовши до максимальної поділки шкали, потрібно дати невелике перенавантаження, щоб покажчик дійшов до кінця, а потім плавно зменшуючи вимірювану величину, знов встановлюють показник приладу, який повіряється на кожну числову поділку (на цей раз показчик повинен підходити зі сторони більших значень) і записують відповідні покази зразкового приладу.

Рис. 11.1. Схеми повірки методом звірення амперметрів (а-в) і вольтметрів (г-д)

Р ізниця між показами приладів, який повіряється X і зразкового Х_з дасть значення основної абсолютної похибки: =Х-Х_з

Для кожної числової поділки розраховують два значення похибки:

_в– при збільшенні показів;

_н– при зменшенні.

Ні одне з отриманих значень абсолютної основної похибки А не повинне перевищувати межі допустимої основної похибки.

Варіацію показів можна розраховувати як абсолютне значення різниці між показами зразкового приладу, що відповідають одній і тій же поділці шкали приладу, який повіряється, отриманими при збільшенні і зменшенні вимірюваної величини:

b=Х_ов—Х_он, (11.2)

чи як абсолютне значення різниці похибок, отриманих при тих же умовах:

b= _в- _н. (11.3)

Варіацію розраховують для кожної числової поділки шкали. Ні одне з отриманих значень не повинне перевищувати межі допустимого значення. При відомчій повірці приладів класу 1.0 і менш точних, процес можна спростити, якщо всі розрахунки вести в поділках шкали приладу, який повіряється.

Для цього, перед повіркою визначають межу допустимої основної похибки приладу, який повіряється в поділках шкали зразкового приладу:

(11.4)

де k_п – число, яке позначає клас точності приладу, який повіряється;

Х_N – число поділок шкали зразкового приладу, що відповідає нормованому значенню шкали приладу, який повіряється.

Змінюючи вимірювану величину, встановлюють показчик приладу, який повіряється на числову поділку шкали і слідкують, щоб відхилення показчика зразкового приладу від відповідної поділки не перевищувало допустимого, розрахованого за вище приведеною формулою (11.4).

Приклад. Вольтметр, який повіряється класу точності 2,5 має межу вимірювань 50В, зразковий вольтметр класу 0,5 має межу вимірювань 60В і його шкала розбита на 150 поділок.

Межа допустимої похибки приладу, який повіряється:

. (11.5)

Таким чином, при повірці відхилення показчика зразкового приладу від номінальної поділки не повинне перевищувати 3,1 под.

При повірці багатомежних приладів допускається визначити похибку для всіх числових поділок тільки на одній межі вимірювань. На інших межах вимірювань в цьому випадку похибку визначають тільки на двох числових поділках шкали: на кінцевій поділці і на поділці, в якій очікується найбільше значення похибки.