7. Перевірка електричної міцності і визначення опору ізоляції

Випробовування електричної міцності ізоляції струмопровідних частин ЗВ обов'язково проводиться при випуску їх з виробництва чи ремонту.

Ізоляція між всіма ізольованими електричними колами і корпусом ЗВ повинна витримувати протягом 1 хв дію змінного синусоїдального струму частотою 50 Гц.

Значення цього струму при нормальній температурі і вологості навколишнього повітря нормується в залежності від номінального струму ЗВ. В окремих випадках випробовування ізоляції може проводитися постійним струмом і при підвищеній вологості.

8. Визначення часу заспокоєння рухомої частини приладу

Під часом заспокоєння рухомої частини приладу розуміємо час з моменту зміни вимірюваної величини до моменту, коли відлік показів приладу від того, що встановився і його покази не перевищать 1% довжини шкали.

Визначення часу заспокоєння обов'язково проводиться при випуску приладу з виробництва чи ремонту, так як дозволяє перевірити правильність збірки заспокоювача.

При визначенні часу заспокоєння необхідно правильно вибрати початкове положення рухомої частини приладу, тобто положення, яке повинен займати покажчик до моменту зміни вимірюваної величини і положення, що встановилося після її зміни.

Вибір вказаних положень залежить від способу створення протидіючого моменту в приладі і виду шкали.

Для приладів з механічним чи магнітним протидіючим моментом час заспокоєння визначається:

• при ввімкненні вимірюваної величини, яка відповідає кінцевому значенню шкали, – при двосторонній симетричній шкалі;

• при ввімкненні вимірюваної величини, що обумовлює відхилення показчика приблизно на геометричну середину шкали, – при односторонній шкалі;

• при ввімкненні вимірюваної величини, обумовлюючій переміщення показчика приладу приблизно на половину довжини шкали – при двосторонній несиметричній шкалі.

Для приладів з логометричним вимірювальним механізмом час заспокоєння визначається при зміні вимірюваної величини, що викликає переміщення показчика з початкової поділки приблизно на геометричну середину шкали.

Із сказаного видно, що у всіх випадках одним з положень є положення яке відповідає нульовому значенню вимірюваної величини. Звідси витікає наступний порядок визначення часу заспокоєння.

Прилад приєднують до джерела живлення вимірювального кола чи до зразкової міри і, в залежності від конструкції приладу і виду шкали, встановлюють показчик приладу на відповідну поділку шкали. Потім, не міняючи значення сигналу (чи значення міри), прилад вимикають і після заспокоєння коливань показчика знову вмикають.

Характер заспокоєння може бути періодичним чи коливальним. У першому випадку показчик приладу плавно без коливань підходить до свого значення, що встановилося.

Час заспокоєння вимірюють за допомогою секундоміра. Вимірювання проводиться не менше трьох разів. Середнє арифметичне значення отриманих результатів вимірювання і буде часом заспокоєння коливань рухомої частини даного приладу.

Для приладів термоелектричної та електростатичної систем і приладів з довжиною стрілки більше 150 мм час заспокоєння не повинен перевищувати 6с, а для інших приладів – 4с [12].