- •Аналогові вимірювальні прилади
- •6.051001 –„Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології” факультету екології та приладо-енернетичних систем денної та заочної форм навчання
- •Загальні відомості…………………………………………..118
- •Лекція 1. Засоби вимірювання і їх властивості План
- •Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •Державна система промислових приладів і засобів автоматизаціїґ
- •Класифікація вимірювальних приладів за узагальненими ознаками
- •Структура і параметри засобів вимірювальної техніки
- •Запитання
- •Основні види вимірювальних механізмів
- •Загальні відомості до вимірювальних приладів прямого перетворення
- •Запитання
- •Лекція 3. Самописні прилади План
- •Особливості будови самописних приладів
- •Особливості будови осцилографів
- •Особливості будови самописних приладів
- •Особливості будови осцилографівц
- •Запитання
- •Вибір аналогового електровимірювального приладу
- •Умовні позначення, які наносять на шкалу аналоговог електровимірювальний приладу
- •Електровимірювальні аналогові прилади магнітоелектричної системи, які використовуються в радіоелектронній апаратурі
- •Захист електровимірювальних приладів від короткочасних перевантажень
- •Додаткові резистори
- •Запитання
- •Вольтметри з детекторами середньовипрямленого значення
- •Запитання
- •Класифікація та основні параметри комбінованих приладів
- •Основні типи комбінованих приладів і їх порівняльна оцінка
- •Вибір шкали (межі вимірювання) комбінованого приладу для вимірювання напруги
- •Запитання
- •Пасивні масштабні перетворювачі (у вигляді шунтів і додаткових резисторів)
- •Пасивні масштабні перетворювачі (у вигляді шунтів і додаткових резисторів)
- •Подільники напруги
- •Вимірювальні трансформатори
- •Запитання
- •Лекція 8. Активні масштабні перетворювачі (вимірювальні підсилювачі) план
- •Класифікація підсилювачів
- •Запитання
- •Лекція 9. Модулятори та демодулятои сигналів план
- •Демодулятори
- •Запитання
- •Вимірювальні мости змінного струму
- •Загальні відомості
- •Загальні відомості
- •Основні положення загальних питань повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки (звт)
- •Умови повірки
- •Зовнішній огляд приладу
- •Випробування приладу
- •Визначення впливу нахилу
- •Перевірка електричної міцності і визначення опору ізоляції
- •Визначення часу заспокоєння рухомої частини приладу
- •Визначення похибки спрацювання контактного пристрою
- •Визначення основної похибки запису показів
- •Визначення основної похибки та варіації
- •Неповернення показчика до поділки механічного нуля
- •Запитання
- •Додаток а. Основні і додаткові одиниці сі
- •Додаток б. Похідні одиниці сі, які мають спеціальні найменування
- •Додаток в. Множники і приставки сі для утворення десяткових кратних і дробових одиниць, їх найменувань та позначень
- •Додаток г.
- •Додаток д. Умовні позначення систем електровимірювальних приладів
- •Рекомендована література
- •Аналогові вимірювальні прилади
- •6.051001 –„Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології” факультету екології та приладо-енернетичних систем денної та заочної форм навчання
Додаткові резистори
Додатковий резистор застосовують для того, щоб розширити межу вимірювання напруги і не допустити впливу температури на опір вольтметра. Додатковий резистор виготовляють з манганіну і включають послідовно з вимірювальним приладом (рис. 11.10). В якості додаткових резисторів використовують точні малогабаритні дротяні і мікродротяні резистори, а також недротяні високоточні резистори підвищеної стабільності, виготовлені з допусками до ±0,1% і, які володіють мінімальним температурним коефіцієнтом опору в робочому інтервалі температур.
У результаті включення додаткового резистора вхідний опір ланцюга вольтметра Rвх значно підвищується і стає рівним Rвн+RД, де Rвн – внутрішній опір вимірювача.
Опір додаткового резистора визначають за формулою:
RД=Rвн(Р-1), (4.4)
де Р - число, що показує у скільки разів потрібно збільшити межу вимірювання вольтметра.
Мілівольтметр М24-155 має межу вимірювання 100 мВ і струм повного відхилення Ін=6 мА, що відповідає Rвн=16,7 Ом. Якщо необхідно розширити межу вимірювання цього приладу до 1000 мВ (Р=10), то послідовно до приладу необхідно приєднати резистор з опором:
RД=Rвн(Р-1)=16,7 (10-1)=150,3 Ом.
Рис. 4.10. Схема з’єднання вимірювального приладу з додатковим резистором
У результаті приєднання резистора RД постійна приладу збільшиться з 1 мВ/поділ до 10 мВ/поділ (прилад має 100 поділок), що варто враховувати при відліку показів за приладом, а вхідний опір ланцюга приладу збільшиться до значення:
Rвх=Rвн+RД=16,7+150,3 =167 Ом.
Незважаючи на значне збільшення, вхідний опір залишається низьким і такий вольтметр непридатний для вимірювання режимів в радіоелектронній апаратурі, де звичайно застосовують вольтметри, виконані на базі високочутливих мікроамперметрів зі струмом повного відхилення 50-100 мкА. Для подібних приладів у паспорті часто вказується струм повного відхилення і внутрішній опір. За цими даними можна визначити спад напруги на приладі Uн=IнRвн, що відповідає повному відхиленню покажчика. Для високочутливих мікроамперметрів це значення складає десятки і сотні мілівольт.
Опір додаткового резистора для такого вольтметра можна визначити за формулою:
RД=Uп/Iн-Rвн, (4.5)
де Uп – гранична напруга, яку можна виміряти приладом при даному значенні RД.
Так, наприклад, якщо на базі мікроамперметра М94 (Ін=100 мкА, Rвн=850 Ом, Uн=85 мВ) виконати вольтметр з межами вимірювання 1, 10 і 20 В, то опори додаткових резисторів для цих меж будуть відповідно рівні:
для 1 В:
для 10 В:
для 20 В:
Вхідний опір ланцюга вольтметра при цьому буде:
для 1 В:
Rвх=Rвн+RД1=850+9150=10 кОм;
для 10 В:
Rвх2=Rвн+RД2=850+99150=100 кОм;
для 20 В:
Rвх3=Rвн+RД3=850+199150=200 кОм.
Результати розрахунку показують, що на різних межах вимі-рювання ланцюг вольтметра має різні вхідні опори. Для зручності порівняння багатограничних вольтметрів і оцінки їхнього впливу на режим вимірювального ланцюга користуються значенням не вхідного, а так названого відносного вхідного опору Rвх.в, що чисельно дорівнює опору, який приходиться на 1В граничного значення.
Цей опір можна визначити як:
Rвх.в=1/Ін. (4.6)
У розглянутому прикладі Rвх.в=10 кОм/В.
Багатограничний вольтметр можна виконати в двох основних варіантах. На рис. 11.11, а зображена схема вольтметра з окремими додатковими резисторами для кожної межі. Схема рис. 11.11, б характерна тим, що до складу додаткового резистора кожної межі входять додаткові резистори більш низьковольтних меж; опір кожного резистора знаходиться як різниця опорів додаткових резисторів двох суміжних меж.
Рис. 4.11. Схеми багатомежних вольтметрів постійного струму
Розрахуємо вольтметр за схемою рис. 11.11, б на три межі вимірювання: 1; 5 і 10 В. Як вимірювач використовується мікроамперметр, у якого Ін=100 мкА; Rвн= 1000 Ом:
для 1 В:
для 5 В:
RД2=(RД1+RД2)-RД1=49-9=40 кОм;
для 10 В:
RД3=99-49=50 кОм.
Температурний коефіцієнт всього вольтметра при наявності додаткового резистора:
де – температурний коефіцієнт всього вольтметра;
мд – температурний коефіцієнт міді, з якої виготовлена обмотка рамки приладу;
мн – температурний коефіцієнт манганіну, з якого, зазвичай, виготовляють додатковий резистор.
Калібровані додаткові резистори поділяють на класи точності 0,02; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5 і 1,0 і виготовляють їх на номінальні струми 0,5; 1; 3; 5; 7,5; 15 і 30 мА. Калібрований резистор може застосовуватися з будь-яким приладом, номінальний струм якого дорівнює номінальному струму додаткового резистора. Індивідуальний резистор застосовують тільки з тим приладом, що градуюється з ним.
