Рекомендації до теми 2.5. «Вертикальна з’єднувальна зйомка»

Важливо на усіх стадіях розробки родовищ мати надійну геометричну ув’язку підземних зйомок із зйомками на поверхні шахти вертикальній площині. До найбільш важливих завдань вертикальних зєднань відносяться:

• складення геологічної і маркшейдерської документації із зображенням форми корисних копалин і уміщуючих порід в межах родовища для вирішення питань розкриття, підготовки і розробки корисних копалин;

- визначення висот маркшейдерських точок (реперів) на поверхні і в шахті для задавання напряму в вертикальній площині; обчислення розміру деформацій поверхні землі під час підробки очисними роботами; складання профілю проектуємих і пройдених виробок, осушення родовищ, обліку якості добутих корисних копалин;

- виконання комплексу заходів з питань техніки безпеки для взаємної ув’язки по висоті сусідніх шахт, суміжних горизонтів, установлення зон безпеки при підході гірничих виробок до старих затоплених або загазованих виробок, діючим підземним пожежам, небезпечним по раптовим викидам, гірничим ударам тощо.

При вертикальній з’єднувальній зйомці роботи виконуються двома групами виконавців, одна із яких знаходиться на поверхні, а друга у шахті. Для узгодженої роботи обох груп вони повинні бути зв’язані телефоном. Під час роботи не допускається знаходження сторонніх людей у надшахтній будівлі і біля стволу. Ствол під час роботи звільнюється від підйомних посудин. На верхній прийомній площадці улаштовують тимчасовий полок і на ньому закріпляють лебідку із стрічкою. Перекривають зумпф і гирло ствола суцільним настилом із міцних дощок і через отвір пропускають стальну мірну стрічку з вантажем. Під час спуску (підйому) не допускається знаходження людей біля ствола і на горизонті гірничих робіт. На поверхні і в шахті знаходяться два нівеліра. Кожний нівелір установлюється так, щоб в його трубу були видні стрічка і рейка, які установлені на відповідному репері і беруть відліки (по сигналу).

Відлік по нівелірним рейкам, мірній стрічці фіксують до міліметрів. Різниця між двома вимірами повинна бути не більше 4мм.

До початку вимірів перевіряють стійкість реперів.

Література:

1. Инструкция по производству маркшейдерских работ. М.: Недра, 1987.

2. Д.Н.Оглоблин, Г.И.Герасименко, А.Г.Акимов. М.: Недра. 1981.

Рекомендації до теми 3.2. «Реконструкція підземної і висотної опорної мережі шахти»

Підземні маркшейдерські опорні мережі правлять за головну геометричну основу для виконання зйомок гірничих виробок і рішення гірничо-геометричних завдань, пов’язаних із забезпеченням правильної і безпечної розробки родовищ корисних копалин.

Спорудження підземної маркшейдерської мережі здійснюють згідно із технічним проектом, складеним з урахуванням перспективного плану розвитку шахти.

У період розробки родовища усі основні пройдені виробки, які мають вихід на земну поверхню, повинні бути використані для примикання підземної опорної мережі до пунктів опорної мережі на земній поверхні.

Пункти підземних маркшейдерських опорних мереж в залежності від терміну їх існування і способу закріплення поділяють на постійні і тимчасові.

Постійні пункти закладають групами у місцях, які забезпечують їх нерухомість і тривале зберігання. У нестійких породах закріплення центрів ведуть у шпурах за допомогою швидко-твердіючих поліефірних, епоксидних смол тощо.

Спорудження і реконструкцію підземних опорних мереж здійснюють згідно із проектом, складеним головним маркшейдером. Складають принципову схему опорної мережі. Реконструкцію опорної мережі виконують при значному зміщенні або утраті пунктів, необхідних для подальшого прокладання ходів, зниженні точності мережі із збільшенням її протягу; необхідності ув’язки мереж різних горизонтів або шахт; при появі нових зв’язків із опорною мережею на поверхні шахти.

Роботи по реконструкції виконують бригадою у складі маркшейдера і гірничих робітників маркшейдерського відділу. Роботи по реконструкції пов’язані з перебуванням у середовищі з підвищеною небезпекою і потребують сурового виконання вимог безпеки усіма виконавцями.

У віддалених виробках, а також у виробках з підвищеним ступенем небезпеки (незадовільний стан, слабка вентиляція, транспорт тощо) роботи із реконструкції мереж повинні проводитися під безпосереднім керівництвом маркшейдера. В рідко відвідуваних людьми виробках газових шахт маркшейдер повинен мати при собі газововизначальний прилад для виміру метану.

У глухих вибоях виробок роботи із реконструкції опорних мереж проводити тільки, коли працює вентилятор місцевого провітрювання. Особливу обережність слід виявити, коли у вибої відсутні прохідники.

У виробках, обладнаних кінцевою (або безкінцевою) відкаткою, а також на приймально-відправних площадках роботи дозволяється виконувати після повної зупинки транспорту. Підйомна машина (лебідка) повинна бути виключена, а пускова апаратура заблокована. Про роботу у вказаних виробках повинні бути проінформовані лебідчик, рукоятчик і нагляд дільниці. Відновити роботу транспортних засобів дозволяється тільки після особистого повідомлення маркшейдера про вихід із виробки усіх виконавців. Роботи з реконструкції опорної мережі у виробках з кінцевою обкаткою слід виконувати у неробочі дні або зміни.

Перед початком робот з реконструкції опорні мережі необхідно оглянути покрівлю і переконатися у її безпечному стані.

Під час наближення електровоза роботи припинити і стати у небезпечне місце. Якщо у цьому місці виявиться, що гірнича виробка деформована гірничим тиском, слід рухом світильника упоперек виробки зупинити електровоз.

Під час закладки (реконструкції) реперів (центрів) пункту у стволі знаходження сторонніх людей у надшахтній будівлі та навколоствольному дворі заборонено. Робота підйому припинена. Про це повідомляється машиніст підйому, рукоятчик, стволовий. Установку реперів ведуть з бадей або люльок. Робота підйому може бути поповнена тільки після закінчення робіт і особистого повідомлення маркшейдера про закінчення робіт.

Література:

1. Инструкция по производству маркшейдерских работ, утверждена 20.02.1985г. М.: Недра, 1987.

2. Д.Н.Оглоблин, В.И.Герасимов, А.Г.Акимов. Маркшейдерское дело. М.: Недра, 1981.

3. В.И.Борщ-Компаниец, А.М.Навитный, Г.М.Кныш. Маркшейдерское дело. М.: Недра, 1985.