6.4. Синтетичні і аналітичні рахунки та їх взаємозв’язок.

За способом групування та узагальнення облікових даних виокремлюють такі бухгалтерські рахунки:

1. І порядку (синтетичні);

2. ІІ порядку (субрахунки);

3. ІІІ порядку (аналітичні).

Рахунки другого та третього порядків існують тільки при синтетичних рахунках. Тому рахунки всіх трьох порядків взаємозалежні:

1. Сальдо на початок  місяця за синтетичним рахунком має дорівнювати сумі початкових залишків аналітичних рахунків, відкритих до цього синтетичного рахунка.

2. Дебетовий оборот синтетичного рахунка дорівнює сумі дебетових оборотів за відкритими до нього аналітичними рахунками.

3. Кредитовий оборот синтетичного  рахунка має дорівнювати  сумі кредитових оборотів за відкритими до нього аналітичними рахунками.

4. Сальдо на кінець місяця за синтетичним рахунком дорівнює сумі сальдо на кінець місяця за відкритими до нього аналітичними рахунками.

Синтетичні рахунки - це рахунки, на яких узагальнюється облікова інформація про господарську діяльність підприємства за економічно однорідними групами. Ці рахунки відкривають відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку. Вони ведуться у грошовому виразі. Синтетичний облік базується на синтетичних рахунках. Кожний синтетичний рахунок має код, наприклад: 10 „Основні засоби”.  

Субрахунки – це синтетичні рахунки другого порядку. Вони використовуються для потреб управління, контролю, аналізу та звітності. Коди субрахунків встановлені Планом рахунків бухгалтерського обліку.

За допомогою аналітичних рахунків здійснюється аналітичний облік на підприємстві. Їх особливістю є значна деталізація облікової інформації у розрізі окремих найменувань об’єктів обліку.

 

6.5. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку

Узагальнення інформації щодо господарських операцій,  які відбулися на підприємстві за місяць і відображені на рахунках обліку, здійснюється за допомогою оборотних відомостей.

Оборотна відомість – форма узагальнення оборотів і залишків (сальдо) рахунків за звітний період. Оборотні відомості складають за синтетичними та аналітичними рахунками.

В оборотних відомостях відображають залишки на початок і кінець звітного місяця, а також обороти за дебетом і кредитом рахунків. (табл. 6).

Таблиця 6

Оборотна відомість за синтетичними рахунками

 

№зп	Код і найменування синтетичних рахунків	Залишок (сальдо) на початок місяця		Обороти замісяць			Залишок (сальдо)на кінець місяця
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет		Кредит
1	2	3	4	5	6	7		8
1.	10 «Основні засоби»	95000	-	-	-	95000		-
2.	20 «Виробничі запаси»	80000	-	-	-	80000		-
3.	28 «Товари»	25500	-	12000	-	37500		-
4.	30 «Каса»	600	-	2000	-	2600		-
5.	31 «Рахунки в банках»	57400	-	-	20002300030000	2400		-
6.	36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»	13000	-	-	-	13000		-
7.	37 «Розрахунки з різними дебіторами»	5000	-	23000	-	28000		-
8.	40 «Статутний капітал»	-	112000	-	22000	-		134000
9.	44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки»	-	52000	22000	-	-		30000
10.	60 «Короткострокові позики»	-	60000	30000	-	-		30000
11.	63 «Розрахунки з постачальниками та відрядниками»	-	28000	-	12000	-		40000
12.	66 «Розрахунки з оплати праці»	-	24500	-	-	-		24500
	Разом	276500	276500	89000	89000	258500		258500

 

Особливість оборотної відомості за синтетичними рахунками полягає в забезпеченні трьох пар рівностей:

1. Підсумки залишку (сальдо) на початок місяця за дебетом і кредитом рахунків повинні бути однаковими. Їх рівність обумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу.

2. Підсумки оборотів за місяць за дебетом і кредитом рахунків повинні бути рівними, їх рівність обумовлена контрольним  значенням подвійного запису.

3. Підсумки залишку на кінець місяця за дебетом і кредитом рахунків повинні бути між собою теж в однаковій сумі.

Порушення будь-якої з цих рівностей свідчить про наявність помилок у веденні обліку.

Крім оборотних відомостей, за рахунками синтетичного обліку на підприємствах складають  також оборотні відомості за аналітичними рахунками. Методика їх складання є аналогічною.