
- •6.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та будова
- •6.2. Активні і пасивні рахунки та їх характеристика
- •6.3. Метод подвійного запису
- •6.4. Синтетичні і аналітичні рахунки та їх взаємозв’язок.
- •6.5. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку
- •7.1. Вартісне вимірювання – оцінка і калькуляція
- •7.2. Поняття оцінки об’єктів обліку. Вибір методики оцінки.
- •7.3. Калькулювання в системі бухгалтерського обліку
- •8.1. Облікові регістри та їх класифікація
- •8.2. Способи виправлення помилок в облікових регістрах
- •8.3. Форми бухгалтерського обліку
- •9.1. Методологічні засади обліку господарських процесів
- •9.2. Облік процесу постачання
- •9.3. Облік процесу виробництва
- •9.4. Облік процесу реалізації
6.3. Метод подвійного запису
У результаті кожної господарської операції підприємства відбувається зміна двох рахунків бухгалтерського обліку.
Наприклад, для виплати заробітної плати працівникам з поточного рахунку підприємства в банку отримано в касу відповідну суму грошових коштів. У результаті цієї господарської операції відбудеться зменшення суми грошових коштів на поточному рахунку і збільшення на цю ж суму коштів в касі підприємства.
Відображення кожної господарської операції з використанням рахунків бухгалтерського обліку називається подвійним записом.
Подвійний запис є способом відображення кожної господарської операції двічі: у дебеті одного чи кількох рахунків і кредиті також одного чи кількох рахунків однаковою сумою. Контрольне значення подвійного запису випливає з того, що підсумок записів за дебетом усіх рахунків має дорівнювати підсумку записів за їх кредитом. Економічне значення подвійного запису полягає в тому, що він допомагає забезпечити контроль за збереженням майна власників.
Взаємозв’язок рахунків, що виникає в результаті відображення на них господарських операцій подвійним записом, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки – кореспондуючими.
Наприклад, за наведеною вище господарською операцією бухгалтер визначає, що кореспондуючими рахунками є 30 „Каса” та 31 „Рахунки в банках”.
Оформлюють кореспонденцію рахунків складанням бухгалтерських проводок.
Бухгалтерським проведенням називається одночасне відображення сутності і суми господарської операції по дебету і кредиту відповідних бухгалтерських рахунків.
У результаті бухгалтерського проведення робиться запис на бухгалтерських рахунках. Сукупність таких записів у вартісній оцінці за місяць є дебетовими та кредитовими оборотами рахунків.
Наприклад, для виплати працівникам заробітної плати за місяць з поточного рахунку в банку отримано готівку в касу підприємства у сумі 2000 грн.
Сутність цієї господарської операції: зменшення грошових коштів підприємства на поточному рахунку в банку і збільшення грошових коштів в касі.
Сума за цією господарською операцією – 2000 грн.
У бухгалтерському проведенні за цією господарською операцією задіяні два рахунка: 30 «Каса» та 31 «Рахунки в банках». Обидва цих рахунки є активними, бо стосуються господарських засобів, а саме – оборотних активів, які знаходяться в активі балансу. Отже, це перший тип операцій – активна, тобто зменшується один активний рахунок (рах. 31 «Рахунки в банках») і збільшується інший активний (рах. 30 «Каса»).
Тому бухгалтер робить такий запис бухгалтерського проведення:
Дебет «Каса» Кредит «Рахунки в банках» 2000
А+ А–
За вищенаведеними типами господарських операцій сформуємо бухгалтерські проведення.
Перший тип – активні операції:
Дт |
«Розрахунки за виданими авансами» |
А+ |
|
|
|
|
23000 |
Кт |
«Рахунки в банках» |
А– |
|
Другий тип – пасивні операції:
Дт |
«Нерозподілений прибуток» |
П– |
|
|
|
|
22000 |
Кт |
«Статутний капітал» |
П+ |
|
Третій тип – активно-пасивні операції в сторону збільшення:
Дт |
«Товари» |
А+ |
|
|
|
|
12000 |
Кт |
«Розрахунки з постачальниками та підрядниками» |
П+ |
|
Четвертий тип – активно-пасивні операції в сторону зменшення:
Дт |
«Короткострокові кредити» |
П– |
|
|
|
|
30000 |
Кт |
«Рахунки в банках» |
А– |
|
Бухгалтерське проведення називається простим, якщо у ньому задіяні тільки два рахунка – один за дебетом, а другий – за кредитом.
Бухгалтерське проведення називається складним, якщо:
а) дебетується кілька рахунків, а кредитується один на загальну суму;
б) дебетується один рахунок на загальну суму, а кредитується кілька рахунків.