Глава 16. Система адміністративно-територіального поділу

Стаття 107. Адміністративно-територіальними одиницями України є: область (земля), район, місто, селище і село.

У місцевостях традиційного компактного проживання національ­них меншин за волевиявленням населення даної місцевості з метою задоволення національно-культурних, духовних і мовних потреб гро­мадян утворюються національні адміністративно-територіальні оди­ниці.

Стаття 108. Утворення, укрупнення, ліквідація чи зміна меж ад­міністративно-територіальних одиниць проводяться за ініціативою відповідних органів місцевого і регіонального самоврядування з ура­хуванням думки зацікавленого населення через проведення дорадчо­го опитування.

Рішення з цього питання ухвалює Рада Послів Національних Зборів України.

Стаття 109. Статус адміністративно-територіальних одиниць, а та­кож порядок їх утворення, змін та ліквідації визначаються Консти­туційним законом.

Глава 17. Республіка крим

Стаття 110. Республіка Крим є державно-територіальною органі­зацією влади і самоврядування населення Криму.

Республіка Крим є автономною складовою частиною України. Стаття 111. Республіка Крим самостійно вирішує питання, відне­сені до її відання Конституцією та законами України.

Республіка Крим має свою Конституцію, яка узгоджується з На­ціональними Зборами України.

Стаття 112. Республіка Крим бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання України, у Національних Зборах України, Кабінеті Міністрів України та інших центральних державних органах України. Форми і квота представництва Республіки Крим в цен­тральних органах державної влади України визначаються Консти­туцією та законами України.

Стаття 113. Закони України, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання на території Республіки Крим.

Розділ V державна влада Глава 18. Загальні положення

Стаття 114. Державну владу здійснює народ в особі громадян України, які мають право голосу.

Стаття 115. Народ здійснює державну владу шляхом всенарод­ного голосування (референдуму), виборів, а також через систему державних органів.

Стаття 116. Всеукраїнський референдум—конституційний спосіб прийняття безпосередньо народом України законів та інших держав­них рішень.

Стаття 117. Проведення всеукраїнського референдуму є обов'яз­ковим для вирішення питань про входження України в державні союзи і військово-політичні об'єднання, зміни її території.

Питання, з якого проводиться референдум, має бути сформульо­ване максимально чітко і не допускати двозначності при відповіді на нього.

Проект закону чи рішення вважаються ухваленими громадянами, якщо за них було подано більшість голосів виборчого корпусу.

Не допускається референдум з питань ціноутворення, оподатку­вання, витрат з державного бюджету, призначення і звільнення дер­жавних посадових осіб, введення і припинення воєнного та надзви­чайного стану, амністії, помилування, а також з питань, віднесених до відання судової влади.

Стаття 118. Вибори до Національних Зборів України і Прези­дента України відбуваються періодично і проводяться за принципом загального, рівного і прямого виборчого права, при таємному голо­суванні та вільному і рівноправному висуненні кандидатів.

Не допускається одночасне проведення виборів до Національних Зборів і Президента.

Стаття 119. Право голосу мають усі громадяни України, яким на час голосування виповнилося 18 років.

Права голосу не мають громадяни, визнані судом недієздатними.

Здійснення виборчого права призупиняється для осіб, які утри­муються за вироком суду в місцях позбавлення волі.

Порядок здійснення виборчих прав громадян, які перебувають за межами України, визначається законом.

Стаття 120. Виборчий процес здійснюється на таких засадах:

1) вільне і рівноправне висунення претендентів і кандидатів;

2) гласність;

3) безпристрасність до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого і регіонального самовряду­вання;

4) рівність можливостей для всіх кандидатів;

5) свобода агітації;

6) контроль за джерелами фінансування та витратами на ви­борчу кампанію.

Стаття 121. Проведення виборів в Україні здійснюється по одно­мандатних виборчих округах. Кожний виборець має один голос.

Стаття 122. Обраним вважається кандидат, який одержав на ви­борах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голо­суванні.

Вибори є такими, що відбулися, якщо в голосуванні взяло участь більше половини виборців.

Порядок організації і проведення виборів визначається Консти­туційним законом.

Стаття 123. Делегування функцій від однієї влади до іншої за­бороняється, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

Кожна влада при виконанні своїх функцій е автономною і діє у встановлених Конституцією межах.

Органи, до компетенції яких належить здійснення функцій відпо­відних влад, співробітничають між собою у вирішенні завдань, що стоять перед державою.