Глава 13. Громадські об'єднання

Стаття 95. Громадськими об'єднаннями визнаються політичні партії, масові рухи, професійні спілки, релігійні організації, добровільні товариства, фонди, асоціації та інші об'єднання громадян, які не ма­ють за мету одержання прибутку.

Стаття 96. Діяльність громадських об'єднань повинна ґрунтуватися на демократичних засадах, відповідати вимогам відкритості і гласності.

Повноваження громадських об'єднань не можуть бути підставою для обмеження конституційних прав і свобод членів цих об'єднань та інших осіб.

Стаття 97. Держава створює рівні можливості для діяльності гро­мадських об'єднань.

Стаття 98. Не допускаються утворення і діяльність партій, інших громадських об'єднань і рухів, що ставлять за мету зміну шляхом насильства конституційного ладу, протиправне захоплення держав­ної влади і порушення територіальної цілісності України, а також підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, розпалювання на­ціональної, расової; релігійної ворожнечі, зазіхання на права і сво­боди людини, здоров'я та мораль.

Об'єднання громадян можуть бути заборонені і розпущені лише в судовому порядку.

Забороняються утворення і діяльність будь-яких структурних під­розділів політичних партій у державних органах (крім партійних фракцій в Національних Зборах України), органах місцевого і регіо­нального самоврядування, Збройних Силах, Національній гвардії та Прикордонних військах, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та навчальних закладах.

Глава 14. Свобода інформації

Стаття 99. В Україні гарантується свобода інформації.

Засоби інформації повинні правдиво висвітлювати події і спра­ведливо відображати різноманітність поглядів на них.

Засоби інформації не піддаються цензурі.

Стаття 100. Право на заснування засобів інформації належить фізичним і юридичним особам.

Не допускається монополізація будь-якого виду засобів інфор­мації.

Стаття 101. Засоби інформації мають право на одержання інфор­мації від державних органів, об'єднань громадян, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ й організацій, посадових осіб, а також вірогідних даних про їхню діяльність.

Стаття 102. Чинити заборону, перешкоди з боку державних орга­нів, підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, органів місцевого і регіонального самоврядування, їхніх службових осіб за­конній професійній діяльності журналістів або інший тиск на них не дозволяється.

Стаття 103. Забороняється використання засобів масової інфор­мації для розголошення відомостей, що становлять державну чи ін­шу таємницю, яка охороняється законом, для закликів до повалення конституційного ладу чи захоплення влади, до порушення територі­альної цілісності України, пропаганди війни, насильства, розпалю­вання расової, національної, релігійної ворожнечі, зазіхання на пра­ва і свободи людини та мораль.

Розділ IV територіальний устрій Глава 15. Принципи територіального устрою

Стаття 104. Україна є унітарною державою. Територіальний уст­рій України ґрунтується на засадах єдності, неподільності, недотор­канності і цілісності державної території, комплексності економічно­го розвитку і керованості окремих її частин з урахуванням загаль­нодержавних і регіональних інтересів, національних і культурних традицій, географічних і демографічних особливостей, природних і кліматичних умов.

Стаття 105. При вирішенні питань територіального устрою Укра­їни враховуються думка громадян, які проживають на відповідній території, потреби розвитку місцевого та регіонального самовряду­вання.

Стаття 106. Не допускається укладення будь-яких політичних до­говорів і союзів між окремими адміністративно-територіальними оди­ницями в особі їхніх органів місцевого і регіонального самовряду­вання. Угоди між ними можуть укладатися лише з питань, які від­несені до їхньої власної компетенції.