Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іспит_Криміналістика.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
225.38 Кб
Скачать
  1. Методика розслідування злочинів проти довкілля.

1. Криміналістична характеристика даного виду злочинів включає:

o предмет посягання;

o способи підготовки, вчинення та приховування злочину

o слідову картину;

o дані щодо особи потерпілого;

o дані щодо особи злочинця.

2. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів проти довкілля :

- де і коли вчинено злочин;

- який об'єкт піддався пошкодженню або знищенню;

- який механізм пошкодження або знищення;

- які норми екологічного законодавства порушені;

- які наслідки настали (матеріальна шкода);

- які обставини сприяли вчиненню злочину.

3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів проти довкілля:

- інформація про порушення екологічних норм отримана від органів, що здійснюють екологічний контроль, винна особа встановлена;

- інформація про порушення екологічних норм отримана від окремих громадян, винна особа не встановлена;

- інформація про порушення екологічних норм отримана під час розслідування інших злочинів, винна особа не встановлена.

4. Першочерговими слідчими діями при розслідуванні злочинів проти довкілля є огляд місця події, допит свідків, допит підозрюваного, обшук, виїмка. Окрім судово-екологічної, по даній категорії кримінальних справ можуть призначатися ґрунтознавча, судово-гемологічна, будівельно-технічна, судово-іхтіологічна, хімічна, ветеринарна та інші експертизи.

  1. Методика розслідування службових злочинів.

За Кримінальним кодексом України до злочинів у сфері службової діяльності відносяться: зловживання владою або службовим становищем(ст. 364), перевищення влади чи службових повноважень (ст. 365), службова недбалість (ст. 367), службове підроблення (ст. 366), одержання хабара(ст. 368), да­вання хабара (ст. 369), провокація хабара(ст. 370).

Службові злочини суттєво відрізняються за об'єктивними характеристиками, причинними зв'язками, формами вини,ме­тою, мотивами,наслідками. їх можна класифікувати на групи: службові зловживання і перевищення влади; службова нед­балість; хабарництво.

Під час розслідування будь-якого службового злочину не­обхідно враховувати ряд загальних положень:

Перш за все вирішується питання про належність даної особи до категорії службових.

Службовими визнаються особи, які постійно або тимчасо­во виконують функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово в державних чи громадських підприєм­ствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням (ст. 364 КК України).

Визначені незаконні дії службової особи можуть розціню­ватися як зловживання службовим становищем, а такі самі дії, вчинені приватною особою, - лише самоуправство. Єдиний злочин із числа службових - давання хабара - може бути вчи­нено не службовою особою.

Під час розслідування будь-якого службового злочину необхідно на підставі спеціальних інструкцій, положень, наказів вивчити коло службових обов'язків, повноважень і компетенції особи, характер підлеглості, звітності, особливості контролю, а також умови діяльності підприємства, установи чи організації, де виник службовий злочин.

У ході вирішення питання про відповідальність певної осо­би факти повинні бути конкретними, а її діяльність показана в точній відповідності з колом її обов'язків та повноважень і офіційно зафіксованих формальних та виробничих підстав.

Однією з умов розслідування кожного службового злочи­ну є встановлення характеру протиправної дії службової осо­би, що спричинила шкоду державним чи громадським інтере­сам, або правам і інтересам громадян, що охороняються законом. Не всі протиправні дії можна кваліфікувати як злочинні. В за­лежності від обставин вони можуть бути розцінені як службо­вий проступок і підлягають лише дисциплінарній відповідаль­ності із-за відсутності події злочину.

Обов'язковим є встановлення провини службової осо­би. Всі ці злочини, за виключенням недбалості, вчиняються умисно. Це означає, що в ході проведення слідчих дій необ­хідно доказати умисне скоєння службового злочину, а в ви­падку недбалості також беззаперечно доказати злочинну необережність.

Повинен бути також встановленний причинний зв'язок між діями службової особи і наслідками, що наступили. В ході їх вивчення виникає чітка картина ролі особи в тому чи іншо­му процесі,взаємозв'язок її дій, результатів і характеру, причин­ної необхідності наслідків.

Кожний службовий злочин породжує певні наслідки, що проявляються в спричиненні шкоди. Тому встановлення харак­теру і розміру спричиненої шкоди є складовою частиною пред­мета доказування і важливим елементом методики розслідуван­ня службових злочинів.

Загальним під час розслідування службових злочинів є також те, що вони часто бувають пов'язані з іншими злочина­ми (наприклад, зловживання службовим становищем і хабар­ництво тісно переплітаються з розкраданням державного чи громадського майна) або слугують засобом скоєння інших зло­чинів (наприклад, зловживання є однією із форм розкрадання, а службове підроблення може бути способом приховування іншого злочину).