42. Фіксація ходу та результатів допиту.

Важливе значення для розслідування має правильна фіксація результатів допиту в протоколі, де повинні бути повно і об’єктивно відображені повідомлені допитуваним дані. Рекомендуються три методи одержання показань: вільна розповідь, запитання — відповідь і поєднання першого і другого методів. Це відбивається й у протоколі допиту. Положення, що гарантують найбільш правильну і точну фіксацію показань, зводяться до такого:

1) показання записують від першої особи і по можливості дослівно;

2) поставлені запитання та відповіді на них у разі необхідності записуються дослівно;

3) на прохання допитуваного йому надається можливість власноручно викласти показання, про що в протоколі слідчий робить відмітку;

4) протокол не може бути стилізованим, а повинен точно фіксувати вирази, які вживає допитуваний;

5) протокол підписують допитуваний, слідчий та інші особи, присутні на допиті.

Протокол допиту повинен містити:

1) відмітку про попередження допитуваного (свідка) про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання свідомо неправдивих показань, що підтверджується його підписом;

2) відмітку про роз’яснення допитуваному свідоцького імунітету;

3) відмітку про роз’яснення допитуваному у вчиненні якого злочину його підозрюють та про його право на захист;

4) заяву обвинуваченого про те, чи визнає він себе винним;

5) відомості про перекладача, експерта, захисника, педагога, батьків або законних представників неповнолітнього.

Показання підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого та експерта фіксуються шляхом складання протоколу, в якому, відповідно до ст. 166 КПК України, відображаються хід і результати допиту. Показання записуються або в ході допиту, або після його завершення. Краще починати вести протокол після того, як допитуваний дав свідчення у формі вільного оповідання. У тих випадках, коли предметом допиту є кілька подій (фактів), краще записувати свідчення по частинах, чергуючи їх отримання і фіксацію в протоколі.

Для фіксації свідчень, поряд з протоколюванням, бажано застосовувати засоби звуко - та відеозапису. Однак потрібно мати на увазі, що часті випадки, коли у допитуваного, виявив готовність все розповісти, після попередження про використання цих технічних засобів різко змінюється настрій, і в результаті він дає ухильні свідчення.

У процесі допиту свідок або обвинувачений може виконати за власним бажанням чи за пропозицією слідчого схеми, креслення, малюнки, плани, що пояснюють його показання. Вони повинні бути засвідчені підписами допитуваного і слідчого.

Способом фіксації допиту може бути звуко- і відеозапис. Згідно з КПК такий запис проводиться після попереднього повідомлення всіх учасників слідчої дії (статті 851, 852). Доцільно застосовувати його у випадках складних допитів або ж таких, що супроводжуються визнанням обвинуваченим своєї вини, або для фіксації показань потерпілого, який перебуває у хворобливому стані тощо. Паралельно зі звуко- і відеозаписом слідчий веде протокол.