25. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.

26. Криміналістичні обліки та їх характеристика.

У криміналістичному обліку використовуються різні способи реєстрації та фіксації ознак об'єкта: описово-письмовий, дактилоскопічний, фотографічний, графічний, колекційний.

Науковою основою криміналістичної реєстрації слугують положення про індивідуальність кожного об'єкта, відносну стійкість ознак об'єкта та можливість ідентифікації. Формування криміналістичної реєстрації на науковій основі було започатковано наприкінці XI X ст. французьким криміналістом А. Бертільоном, який розробив і впровадив в практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації. Більш прогресивним методом, який прийшов через декілька років на зміну антропометрії, став дактилоскопічний метод реєстрації злочинців.

Криміналістичний облік - галузь криміналістичної техніки - містить загальні теоретичні положення: основні поняття, мету, наукові та правові засади; характеристику системи криміналістичних обліків і можливостей використання їх даних у боротьбі зі злочинністю.

Криміналістичний облік як вид практичної діяльності - це науково обґрунтована система фіксації, класифікації, зосередження і систематизації групових та індивідуальних ознак об'єктів, що підлягають реєстрації, з метою подальшого використання відомостей про них для розкриття, розслідування і профілактики злочинів.

Вид криміналістичного обліку, а відтак і його назва, визначається на основі декількох чинників: об'єкта та його ознак, що підлягають реєстрації, способу, форми, ступеня централізації (або охоплення певної території держави), призначення, органу, що здійснює реєстрацію.

За призначенням (завданнями) розрізняють криміналістичні обліки: оперативно-довідкові та оперативко-пошукові.

Оперативно-пошукові обліки вміщують об'єкти, які безпосередньо пов'язані з подією злочину та, як правило, вилучені при оглядах місця події або при проведенні оперативних заходів та слідчих дій. До них належать дактилоскопічні обліки, колекції слідів зламування, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів, підроблених рецептів і бланків документів, кулегільзотеки, колекції суб'єктивних портретів та ін.

Інформаційно-довідкові обліки (колекції і картотеки) комплектуються об'єктами та даними, які безпосередньо не пов'язані з подією злочину і отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру. Об'єктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, малюнки, фотографії, таблиці, каталоги тощо.

Окремо доцільно зупинитись на дактилоскопічному обліку (як виду оперативно-пошукового обліку). Сьогодні метод дактилоскопічної реєстрації є найефективнішим та найдешевшим методом реєстрації людей узагалі. І тому з багатьох наявних і функціонуючих обліків дактилоскопічний за обсягом посідає провідне місце не тільки в Україні, але й у багатьох інших державах. Саме великий обсяг інформації, яку необхідно переробити і постійно опрацьовувати під час перевірок та пошуків шуканого сліда або індивіда, сприяв заміні ручної праці автоматизованими дактилоскопічними ідентифікаційними системами (АДІС) на базі ПЕОМ.

Доцільно зазначити, що важливим критерієм поділу криміналістичних обліків на види з урахуванням усіх інших чинників є саме орган, що їх здійснює. Усі криміналістичні обліки ведуть виключно підрозділи МВС України.

За конкретними органами розрізняють:

- криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи інформаційних технологій - основні облікові апарати;

- криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи експертно-криміналістичних центрів МВС України, що є однією з їх функцій;

- криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи карного (кримінального) розшуку, що є однією з їх функцій. За ступенем централізації (що визначається органом ведення та охопленням території держави) виділяють:

- центральні (інша назва централізовані) - підрозділи МВС України; до них можна також віднести міждержавні: в межах СНД це Головний інформаційний центр (ПЦ) МВС Росії; Інтерполу (Генеральний секретаріат) через Національне центральне бюро Інтерполу в Україні (НЦБ); окремо Європолу - поліцейської організації, створеної країнами-членами ЄС;

- регіональні: підрозділи ГУ, УМВС України в АРК, областях, на транспорті, містах Києві та Севастополі;

- місцеві: підрозділи міськрайлінорганів внутрішніх справ. Однак, за окремими винятками, немає повністю централізованих чи регіональних обліків, тому доречно вести мову про центрально-регіональні та регіонально-місцеві або центрально-регіонально-місцеві обліки.