Виробнича структура підприємства
Структура підприємства – внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів і систему зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними.
Розрізняють виробничу й організаційну структуру підприємства.
За
видом основного підрозділу
розрізняють:
цехову;
безцехову; виробничу
корпусну; структуру
комбінатську.
Цехова виробнича структура передбачає такі складові виробничого процесу:
основні цехи;
допоміжні цехи;
обслуговуючі цехи.
Спеціалізація цехів набуває таких форм:
предметна;
подетальна;
технологічна.
Безцехова виробнича структура застосовується на невеликих з простим виробничим процесом підприємствах. Основною ланкою є виробнича дільниця – сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи.
Корпусна виробнича структура використовується на великих підприємствах, де кілька однотипних цехів можуть бути об’єднані в корпус.
Комбінатська виробнича структура використовується на підприємствах, характерною ознакою яких є послідовність процесів переробки сировини. Основу складають підрозділи, які виготовляють завершену частку готової продукції.
Організаційна структура (або структура управління) визначає види підрозділів, необхідні для узгодження діяльності виробничої структури, фіксує відношення підпорядкованості.
4. Ринкове середовище господарювання
Ринок – це сфера обміну, яка зв’язує виробників і споживачів продукції.
Відповідно до основних рис ринку – наявність виробника, споживача та обміну між ними, виокремлюють чотири основні сфери економіки: виробництво, розподіл, обмін і споживання. Ці сфери взаємодіють між собою й впливають одна на одну.
Як розвинута система товарного обміну ринок складається з окремих взаємозв’язаних ринків: ринок робочої сили, ринок послуг, ринок виробничих ресурсів, споживчий ринок, ринок інформації, ринок фінансів і т. ін., співвідношення між якими складає структуру ринку.
Функції ринку:
інформаційна;
посередницька;
ціноутворювальна;
регулююча.