2. Класифікація підприємств

З метою здійснення різних видів конкретної праці у суспільстві створюють певні організації, які розрізняються за характером і метою діяльності. За цією ознакою організації поділяються на:

• підприємницькі;

• непідприємницькі.

Підприємство – це самостійний господарюючий суб'єкт, створений органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково – дослідницької, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку передбаченому Господарським Кодексом й іншими законами.

Серед юридичних актів, що регулюють всі напрямки діяльності підприємства, визначальними є:

• Господарський кодекс України;

• статут підприємства;

• колективний договір.

Досягнення головної мети діяльності підприємства – отримання прибутку здійснюється шляхом визначення тактичних та стратегічних цілей, серед яких розрізняють:

• економічні;

• кількісні; досяжні

• якісні; орієнтовані в часі

• соціальні; взаємно підтримуючі

• екологічні.

Характер цілеспрямування залежить від економіки в цілому, тенденцій розвитку конкретної галузі, до якої належить підприємство, етапу життєвого циклу підприємства.

Для успішної підприємницької діяльності в економічних умовах, що постійно змінюються, необхідно створити на підприємстві систему цінностей, яка стане часткою його внутрішньої культури – корпоративної культури, і інтегрує інтереси власників підприємства, споживачів, постачальників та персоналу підприємства.

Для економічного аналізу підприємства розрізняють за декількома суттєвими ознаками:

1. За формами власності:

• приватні - належать окремим громадянам на правах приватної власності.

• державні - засновані на державній власності;

• комунальні - засновані на засадах власності відповідної територіальної громади;

• колективні – ґрунтуються на власності трудового колективу підприємства;

• змішані - на підставі об’єднання майна різних форм власності.

2. За характером діяльності – підприємства з:

• виробництва продукції;

• надання послуг;

• виконання робіт.

3. За організаційно-правовою формою:

• індивідуальні підприємці;

• господарчі товариства.

4. За приналежністю капіталу:

• національні;

• іноземні;

• сумісні.

5. За розміром (залежно від чисельності працюючих та обсягів виробництва):

• малі;

• середні;

• великі.

6. За характером домінуючого фактора виробництва:

• трудомісткі;

• матеріаломісткі;

• фондомісткі.

Для забезпечення ефективного господарювання та кваліфікованого управління підприємства класифікують за певними ознаками.

За метою і характером діяльності:

• Комерційні підприємства, діяльність яких спрямована на отримання прибутку. До цієї групи належить переважна більшість суб’єктів господарювання;

• Некомерційні організації, що не ставлять за мету отримання прибутку. До них належать благодійні фонди, суспільні, наукові та інші організації.

За формою власності:

• Приватні підприємства, що засновані на власності фізичної особи з правом найму робочої сили. До таких також відносяться індивідуальні та сімейні підприємства, які базуються тільки на особистій праці.

• Колективні підприємства, що засновані на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, а також іншого статутного товариства або громадської організації;

• Комунальні підприємства, що засновані на власності певної територіальної громади;

• Державні підприємства, що засновані на державній власності. До таких належать також і казені підприємства (це підприємства, які чинним законодавством не підлягають приватизації);

• Підприємства, засновані на змішаній формі власності. До них належать підприємства, створені на базі обєднання майна різних форм власності.

За правовим статусом і формою господарювання розрізняють:

• Одноосібні підприємства, які є власністю однієї особи або родини. За своїм зобов’язанням вони несуть відповідальність усім майном (капіталом) власника;

• Кооперативні підприємства. Вони являють собою добровільні обєднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. При цьому кожен член кооперативу бере участь у спільній діяльності, яка передбачає використання власного або орендованого майна.

• Господарські товариства, які створюються на принципах угоди між юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. До них належать:

- акціонерні товариства (АТ) статутний капітал такого підприємства розподілений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Загальна номінальна вартість акцій становить статутний капітал підприємства.

- відкриті акціонерні товариства (ВАТ), акції яких можуть розповсюджуватись шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на біржах, і закриті акціонерні товариства (ЗАТ), акції яких розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом передплати, купуватись і продаватись на біржі.

- товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном.

- товариством з додатковою відповідальністю (ТДВ) є господарське товариство, статутний капітал якого розподілений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до внеску кожного з учасників.

- повним товариством (ПТ) є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору, здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

- командитним товариством (КТ) є господарське товариство, в якому на рівні з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за його зобов’язаннями усім своїм майном, є учасники, відповідальність яких обмежується тільки їхніми внесками у майно товариства.

За ознакою національної належності капіталу :

• Національні, капітал яких повністю належить суб’єктам господарювання своєї країни;

• Іноземні, якщо 100% капіталу підприємства є власністю суб’єктів господарювання іноземних країн;

• Змішані або спільні підприємства, що створені як вітчизняними, так і іноземними суб’єктами господарювання для здійснення спільної діяльності.

За способом утворення (заснування) та формування статутного фонду розрізняють:

• Унітарне підприємство, створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки, розподіляє доходи, безпосередньо, або через керівника керує підприємством і формує його трудовий колектив.

• Корпоративне підприємство, утворюється, зазвичай, двома та більше засновниками за їхнім спільним рішенням (договором).