Вплив біологічних факторів

У природних умовах мікроорганізми є складовою частиною біоценозу (сукупності рослин і тварин, які населяють ділянку середовища існування з більш чи менш однорідними умовами життя).

Бактерії перебувають у природі в асоціаціях, між якими точиться невпинна боротьба за існування. Одні види, що пристосувались до відповідного середовища, мають більш виражені антагоністичні властивості щодо інших видів, які потрапляють у нове середовище існування. Так, наприклад, молочнокислі бактерії мають антагоністичні властивості щодо збудників дизентерії, чуми та ін. Синьогнійна бактерія пригнічує ріст шигел, сальмонел, бацил сибірки, холерного вібріона, збудників чуми, сапу, стафілококів, менінгококів та ін. Особливо сильні антагоністичні властивості мають мікроорганізми, які постійно живуть у людському організмі: Е. coli, S. faecalis, молочнокислі бактерії, актиноміцети, мікроорганізми шкіри, носової частини глотки та ін.

Тепер доведена можливість антагоністичних взаємин між патогенними штамами одного й того самого виду мікроорганізмів. Такі властивості мають деякі штами Е. coli, стрептококи пневмонії, сальмонели, шигели, стафілококи та ін., які продукують бактеріоцини.

У певних умовах існування мікроорганізмів антагонізм виникає в результаті нестачі поживних речовин, і тоді одні види змушені живитися за рахунок інших. Так, наприклад, паразитичні бактерії Bdellovibrio bacteriovorus мають властивість проникати у деякі гра-негативні і грампозитивні бактерії, розмножуватися в них і руйнува­ти їх. Бактерії-ендосимбіонти, які живуть на найпростіших, комахах, грибах, безхребетних і членистоногих, дуже поширені в природі (грунт, морська вода, випорожнення); вони відіграють важливу роль в елімінації з навколишнього середовища патогенних і умовно-пато­генних видів (сальмонели, Е. coli та ін.).

Антагоністичні взаємини виявлено й серед вірусів, коли один вірус захищає організм від проникнення в нього іншого вірусу. У вірусології це явище дістало назву інтерференції вірусів.

Між різними групами мікроорганізмів є кілька типів взаємовідношень: симбіоз, метабіоз, сателізм, синергізм, антагонізм.

Симбіоз — це співжиття мікроорганізмів різних видів; разом вони розвиваються краще, ніж кожен із них зокрема. Іноді пристосованість організмів один до одного так поглиблюється, що вони втрачають здатність існувати нарізно (співжиття грибів і синьо-зелених водо­ростей, азотфіксуючих і целюлозоруйнівних бактерій, бульбочкових бактерій і бобових рослин, різних грибів і коренів рослин, дріждже­подібних грибів і лямблій). Найтиповіший симбіоз (симбіогенез) ви­явлено у лишайників.

Однією з форм симбіозу є вірогенія — співіснування деяких бактерій, дріжджів і найпростіших з вірусами.

Метабіоз — такий тип взаємовідношень, коли продукти життєдіяльності одного виду є джерелом живлення іншого виду (наприклад, нітрифікуючі й амоніфікуючі бактерії).

Нітрофікуючі бактерії.

 

При сателізмі один із співчленів — він називається сприяючим мікроорганізмом — стимулює ріст другого співчлена (деякі дріжджі і сарцини, що продукують амінокислоти, вітаміни й інші речовини, сприяють росту більш вибагливих до поживних середовищ видів).

Сателізм між S. aureus та Haemophilus (ріст на КА)

Синергізм характеризується посиленням фізіологічних функцій у членів асоціації (дріжджі і молочнокислі бактерії, фузобактерії і борелії).

При антагонізмі відбувається боротьба мікроорганізмів різних видів за кисень, Живильні речовини і місце існування. Бактерії, гриби, вищі рослини виробляють речовини, що дістали назви антибіотик і в, які згубно діють на інші мікроорганізми. їх широко застосовують у лікуванні багатьох інфекційних захворювань.

 

Ріст бактерій з антагоністичними властивостями.

 

Важливу роль у знешкоджуванні зовнішнього середовища від патогенних мікроорганізмів внаслідок антагонізму відіграють ф а г и (віруси бактерій), дуже поширені у грунті і воді, і фітонциди — леткі речовини багатьох рослин.