Міністерство культури України

Луганська державна академія культури і мистецтв

Кафедра кіно,-телемистецтва

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ,

ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

8.02020301 „Кіно-,телемистецтво”

Луганськ – 2014

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА ЯК КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Підготовка кваліфікованих працівників, молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами. Вимоги до підготовки магістрів визначаються нормативними документами: ст. 30 Закону України „Про освіту”, положення „Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65; лист Міністерства освіти і науки України N 1/9-168 від 25.04.2001 “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр” повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої), або науково-педагогічної, або управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати (створювати) елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота – наукова робота теоретичного, теоретико-експериментального чи теоретико-прикладного характеру, спрямована на самостійне розв'язання складних дослідницьких завдань, пов'язаних з певною науковою або науково-практичною проблематикою кафедри. Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Магістерська робота зорієнтована на:

• розширення теоретичних знань магістрантів з фахової педагогічної підготовки;

• систематизацію та самостійний аналіз сучасних підходів до розв'язання складних питань, пов'язаних із новітньою інтерпретацією певних наукових проблем, що є об'єктом даного магістерського дослідження;

• поглиблення знань магістрантів із суміжних наук, насамперед з філософії, психології, соціології;

• подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи із науковою літературою, виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваних процесів;

• формування умінь самостійно визначати об'єкти та етапи магістерського дослідження, обґрунтувати систему заходів, необхідних для розв'язання теоретичних та прикладних завдань;

• розвиток умінь самостійно формулювати найбільш вагомі узагальнення основних результатів, розробляти науково-практичні рекомендації щодо удосконалення навчально-виховної роботи в навчальних закладах різного рівня акредитації.

Магістерські роботи виконуються всіма магістрантами.

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перший серйозний крок до науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності, магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю. На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень, її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знає загальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:

• формулювати мету і завдання дослідження; складати план дослідження;

• вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

• використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати їх виходячи із завдань конкретного дослідження;

• обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

• оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Загальні вимоги до написання магістерської роботи

Тема магістерської роботи визначається магістрантом за погодженням з науковим керівником відповідно до планової наукової тематики кафедри і затверджується на засіданні кафедри.

У роботі аналізуються сучасні підходи до вирішення певної наукової проблеми з урахуванням новітніх літературних джерел, а також визначається авторська позиція щодо напрямів реалізації усіх аспектів даного дослідження. Магістерська робота повинна мати пошуковий характер. У роботі мають бути продемонстровані вміння студента методологічно грамотно проводити наукове дослідження, самостійно аналізувати, систематизувати, узагальнювати його основні наукові та практичні результати.

Магістерська робота виконується українською мовою і подається на захист у переплетеному вигляді. Обсяг роботи – 70-80 сторінок набраного на комп'ютері тексту без урахування списку використаних джерел та додатків.

Магістерська робота має бути чітко структурованою з виділенням окремих її частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, списку використаних джерел (не менше 60 джерел, переважно останніх років).

Структура магістерської роботи:

• Титульна сторінка.

• Зміст.

• Вступ.

• Основна частина (складається з 2 (3) розділів, традиційно перший розділ – результати теоретичного пошуку, другий (в окремих випадках і третій) – результати дослідно-експериментальної роботи.

• Висновки.

• Список використаних джерел.

• Додатки (з потреби).

На другій сторінці магістерської роботи подається зміст роботи. Наприклад:

ЗМІСТ

Вступ	................................................................................	3 – 7
Розділ 1	Назва розділу ..............................................	8 – 35
	1.1. (Назва параграфу) ........................................	8 – 24
	1.2. (Назва параграфу) .......................................	25 – 35
Розділ 2	Назва розділу .....................................................	36 – 74
	2.1. (Назва параграфу) ........................................	36 – 55
	2.2. (Назва параграфу) ........................................	56 – 74
Висновки	................................................................................	75 – 80
Список використаних джерел .................................................		81 – 91
Додатки ....................................................................................		92 – 102

У вступі до магістерської роботи:

• обґрунтовується вибір теми роботи та здійснюється первинне формулювання проблеми, яка буде вирішуватися – тобто дається опис проблеми, показується, чому і коли вона виникла, яка вона;

• доводиться актуальність проблеми, її наукове, практичне, історичне значення (що буде, якщо проблему не вирішувати);

• відображається стан і ступінь розробки проблеми у науково-педагогічній літературі (хто, коли та у яких напрямках досліджував проблему, основні джерела інформації, основні теоретичні і методологічні підстави роботи);

• визначається об’єкт та предмет дослідження (об’єкт – процес, явище, які існують незалежно від суб’єкта пізнання та на які звернена увага дослідника, предмет – властивість, аспект об’єкта, які підлягають глибокому спеціальному вивченню та відносно яких дослідник зобов’язаний отримати нове знання);

• один з центральних моментів вступу – визначення мети магістерської роботи (мета дослідження – це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто у процесі роботи), мета повинна бути реалістичною і конкретною, досяжною, досить значущою, орієнтованою на результат;

• якщо робота має експериментальний характер, то формулюється гіпотеза дослідження (гіпотеза – це наукове припущення, яке висувається для пояснення певних фактів, явищ та процесів, і яке необхідно підтвердити чи заперечити);

• виходячи з визначених об’єкта, предмета, мети та гіпотези (за необхідністю) формулюється декілька завдань роботи – локальних комплексів цілеспрямованих і взаємопов'язаних дій по реалізації цілі (наприклад: проаналізувати стан і досвід вирішення проблеми, провести дослідження ... шляхом ..., розробити (напрямки, пропозиції, структури, методики, навчальні матеріали і т.п.), показати практичне використання результатів на прикладі ...);

• дається характеристика методів досліджень, які планується застосовувати в роботі (теоретичні методи та емпіричні методи);

• визначаються методологічні те теоретичні основи дослідження;

• формулюється наукова новизна магістерського дослідження (відмінність одержаних результатів від відомих раніше, певний ступінь новизни – вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку);

• формулюється практична значущість проведеного магістерського дослідження (у роботах, що мають теоретичне значення – відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання, в роботах, що мають прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати), відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання;

• за умови участі магістранта у науково-практичних конференціях різного рівня, обговорення результатів магістерської роботи на засіданнях кафедр навчальних закладів різного рівня акредитації, на засіданнях навчально-методичних комісій (циклових комісій тощо), на нарадах різного рівня і т. ін. у вступу ця інформація подається у такому структурному компоненті як “Апробація результатів дослідження”;

• за умови публікації магістрантом результатів магістерської роботи у різних наукових виданнях (стаття у науковому журналі, стаття у збірнику наукових робіт, стаття у збірнику матеріалів науково-практичної конференції тощо) ця інформація подається у такому структурному компоненті як “Публікації”;

• наприкінці вступу подається інформація про структуру магістерської роботи, яка зазвичай формулюється наступним чином: “Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (118 найменувань), 2 додатків на 14 сторінках. Текст магістерської роботи проілюстровано 9 таблицями, 3 рисунками”.

Основна частина магістерської роботи поділяється на теоретичну і практичну (експериментальну) частини.

Основна частина магістерської роботи складається з 2 (3) розділів, кожен з яких поділяється на декілька підрозділів (параграфів). Назви розділів та параграфів формулюють стисло і чітко.

Перший розділ може бути присвячений аналізу і дослідженню історичних витоків виникнення проблеми, причин її існування, досвіду її вирішення в Україні та за кордоном. Головним засобом для цього є вивчення вітчизняних та закордонних літературних джерел, огляд преси, законодавчих та нормативних актів, іншої інформації. Аналіз літератури з проблеми повинен бути переважно не фактографічним, а критичним, віддзеркалювати власну позицію і думку автора. Викладаються основні теоретичні і методичні положення теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне становлення автора до них.

Теоретичний розділ магістерської роботи включає виклад результатів аналітичної роботи автора щодо понятійно-термінологічної бази дослідження, дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників функціонування того чи іншого педагогічного об’єкту. Важливим аспектом теоретичної частини магістерської роботи має стати розкриття сутності та структури основного поняття роботи, аналіз передового педагогічного та управлінського досвіду за проблемою.

В експериментальній частині магістерської роботи на підставі проведеного аналізу обґрунтовується напрямок розробки чи пропозицій і викладається їх зміст з необхідною аргументацією, розрахунками, схемами тощо.

Практична частина роботи може включати спостереження магістранта під час науково-виробничого стажування, аналіз власної управлінської та педагогічної роботи за проблемою дослідження; опис методики педагогічного експерименту, результати кількісного та якісного аналізу експериментальної роботи; методичні рекомендації управлінцям різних ланок освітньої системи, різних типів навчальних закладів.

Треба приділяти увагу логічному зв’язку розділів основної частини, зокрема, використанню результатів аналізу і досліджень у розробках і пропозиціях. Як теоретична, так і практична частини магістерської роботи повинні відбивати й власну, суб’єктивну думку магістранта, посилання на власний педагогічний, управлінський досвід, аналіз досвіду роботи колег.

Наприкінці кожного розділу основної частини роботи бажано формулювати локальні висновки.

Остаточна структура основної частини роботи значною мірою залежить від її специфіки і може відрізнятися від даних рекомендацій.

Висновки по роботі. У розділі віддзеркалюється ступінь досягнення поставленої цілі роботи шляхом систематизації в інтегрованому вигляді всього змісту та результатів роботи. Цей розділ повинен показувати незалежному читачу (скажімо, члену державної комісії, який мало знайомий з роботою, але зобов'язаний мати аргументи для об'єктивного оцінювання роботи): важливість, значимість і актуальність проблеми, яким чином вона вивчалася і аналізувалася у минулому та слухачем, що показав аналіз, які додаткові дослідження були зроблені, чому для вирішення проблеми були обрані саме таки шляхи, що конкретно розроблено у роботі і що і кому пропонується, можливе практичне застосування результатів дослідження, які шляхи подальшого вирішення проблеми.

Список використаних джерел. До списку джерел включаються наукові публікації різного рівня, архівні джерела, що використовувалися автором для обґрунтування позицій своєї роботи. Посилання на літературу подаються відповідно до прийнятих стандартів.

Додатки. За бажанням автора магістерська робота може включати такий структурний підрозділ як Додатки, до яких входять таблиці, рисунки, графіки, анкети, тести, програми бесід із студентами, програми спостережень, питання до інтерв'ю зі студентами, педагогічними працівниками, методичні розробки тощо. Додатки розміщують в порядку появи посилань у тексті. Крім таблиць, рисунків, графіків, сюди можуть бути включені анкети, трести, програми бесід з учнями, програми спостережень, питання до інтерв'ю зі студентами, педагогічними працівниками, методичні розробки тощо.