
- •Дипломна робота на тему: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі „ Вал-шестерня”
- •Виготовлення деталі «вал-шестерня»
- •1.1. Опис деталі, вибір заготовки
- •1.2. Матеріал заготовки і його властивості.
- •1.3. Опис обладнання
- •Характеристика пристосувань
- •1.5. Характеристика інструмента
- •1.6. Розрахунок режимів різання
- •1.7. Операційна і технологічна карта обробки деталі «вал-шестерня»
- •1.8. Вимірювання та контроль якості деталі
- •1.9. Передові методи обробки деталей різанням
- •2. Організація робочого місця та охорона праці
- •2.1. Раціональна організація робочого місця.
- •Додатки
Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації
Лубенський професійний ліцей
Дипломна робота на тему: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі „ Вал-шестерня”
учня групи № 7 за професією «Верстатник широкого профілю»
Даценка Ігоря Миколайовича
Керівник роботи: викладач Паливода Тетяна Ігорівна
ЛУБНИ 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 4
1. Виготовлення деталі «ВАЛ-ШЕСТЕРНЯ» 6
1.1. Опис деталі, вибір заготовки 6
1.2. Матеріал заготовки і його властивості. 8
1.3. Опис обладнання 10
Горизонтально-фрезерний верстат 6P81Г 12
1.4 Характеристика пристосувань 14
14
Універсальна ділильна головка УДГ - невід'ємний пристрій фрезерного верстата. Як і до верстатів, до ділильних головок пред'являються вимоги по забезпеченню високої точності, простоти використання і обслуговування, довговічності. 14
За стандартом прийнятий ряд універсальних ділильних голівок з шести типоразмеров; 160, 200, 250, 320. 400 і 500 мм Універсальні голівки використовуються для комплектації фрезерних верстатів вітчизняного виробництва і зарубіжних. 14
Кожному розміру верстата (по ширині столу) повинен відповідати певний типоразмер ділильної голівки. Так, до консольних фрезерних верстатів з шириною столі 320 мм, рекомендується ділильна голівка з найбільшим діаметром оброблюваної заготівлі D = 250 мм, а до фрезерних зграйок з шириною столу 400 мм - ділильна голівка УГД-Д- 320 і т. д. 14
За допомогою універсальної ділильної голівки УДГ можна робити слідуючі операції: 14
- безпосереднє ділення кола на 2, 3, 4, 6, 8, 12 і 24 частини; 14
- просте ділення кола на число частин від 2 до 2160 з інтервалами; 14
- диференціальне ділення кола на число частин від 43 до 400 без інтервалів; 14
- фрезерування гвинтових канавок з кроком від 25 до 3070 мм; 15
- різні роботи на фрезерних верстатах, пов'язані з діленням кола на нерівні частини (у градусах) ; 15
- різні роботи на свердлувальних і розточувальних верстатах, пов'язані з діленням кола на частини, а також різні розмічувальні роботи. 15
Трикулачковий самоцентруючий патрон 15
Обертовий центр 15
1.5. Характеристика інструмента 17
Фрези 17
1.6. Розрахунок режимів різання 20
1.7. Операційна і технологічна карта обробки деталі «ВАЛ-ШЕСТЕРНЯ» 21
1.8. Вимірювання та контроль якості деталі 24
1.9. Передові методи обробки деталей різанням 27
Способи обробки металів тиском і литтям, як правило, не дають необхідної точності розмірів і чистоти поверхні заготовок (винятки складають спеціальні види лиття і холодне штампування). Тому куванням, штампуванням і литтям в більшості випадків виготовляють заготовки (напівфабрикати), що потребують додаткової обробки. Остаточна обробка виконується різанням, яке полягає в знятті з поверхонь заготовки визначеного шару металу, що залишається спеціально для цього. Шар металу, що знімається з металу, називається припуском на обробку. В результаті видалення припуску заготовка набуває точніших форми, розмірів та заданої шорсткості поверхонь, тобто перетворюється в деталь. 27
На цей вид оброблення припадає понад 90% трудомісткості виготовлення більшості деталей. Для його реалізації існує ціла низка різноманітного металорізального обладнання, різного за розмірами, продуктивністю, ступенем автоматизації, яке забезпечує здійснення різних способів обробки різанням практично в усіх типах виробництва. 27
Обробка різанням є складним і дорогим процесом, який відрізняється значною трудомісткістю і значними втратами металу (при масовому виробництві зі стружкою втрачається 5 — 15% металу, а при дрібносерійному і одиничному — до 25%). 27
27
2. Організація робочого місця та охорона праці 28
2.1. Раціональна організація робочого місця. 28
ВИСНОВКИ 38
Список використаної літератури 39
Додатки 41
ВСТУП
Верстатник - робітник, який виконує обробку деталей з металу та інших твердих матеріалів на токарних, свердлильних, фрезерних, шліфувальних і ін верстатах.
Науково-технічний прогрес у всіх галузях народного господарства, як відомо, неможливий без розвинутого передового машинобудування, бо підприємства машинобудування виготовляють і знаряддя праці (верстати, устаткування, прилади), і гігантську номенклатуру всіляких виробів.
На кожному машинобудівному підприємстві є безліч різноманітних професій та спеціальностей. Але є серед них такі, без яких не обійдеться жоден завод. Ці професії називаються наскрізними. До них відносяться верстатні професії - токар, фрезерувальник, розточувальник, шліфувальник, свердлувальника, стругальник.
Професія верстатника широкого профілю об'єднала в собі весь комплекс трудових функцій цих професій. Ця професія обумовлена необхідністю виготовлення різних деталей невеликими партіями.
Верстатник широкого профілю працює на підприємствах машинобудування і металообробки, в механічних цехах, ремонтних службах.
В обов'язки верстатника входять:
виготовлення та обробка деталей (відрізка і розрізання заготовок, точіння, фрезерування, стругання, свердління, нарізання різьби) у відповідності з заданими параметрами;
проведення контролю за роботою верстата (вибір і заточка інструменту, усунення дрібних неполадок під час роботи);
переналагоджування верстату на виготовлення іншої продукції.
Таким чином, основна мета діяльності верстатника широкого профілю - виготовлення та обробка різанням деталей і виробів з твердих матеріалів.
Основний предмет праці - техніка (обробка твердих матеріалів), супутній - знакова система (числа, креслення).
У своїй роботі верстатник широкого профілю використовує речові (гарматні) засоби праці - ручні (чертілка, гайковий ключ, молоток), механічні (токарні, фрезерні, шліфувальні, стругальні верстати) і контрольно-вимірювальні пристрої (штангенциркуль, лінійка) і пристосування (призма, кулачки). Крім цього, до основних відносяться його нематеріальні (функціональні) засоби - наочно-образне, технічне мислення, просторову уяву, гарні розподіл і переключення уваги, зорова пам'ять; координація і точність рухів плечового пояса і рук, а також органи чуття - зір, дотик, слух.
Оператор будь-якого типу верстатів з програмним керуванням виконує наступні основні функції: безпосереднє обслуговування верстата, проведення контрольно-вимірювальних операцій і наладку його на нову партію деталей.