
- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
Розширення сфери використання персональних комп'ютерів, особливо в галузі управління, привели до підключення комп'ютера у великий комплекс різних приладів для вводу інформації, її запам'ятовування, зберігання, реєстрації та відображення. Тобто персональний комп'ютер став комп'ютерною системою приладів.
До комп'ютерної системи обов'язково входять: процесор, що управляє діями окремих частин ПК і здійснює обробку інформації; дисплей (екран) відображає інформацію з електронно-променевої трубки або на рідких кристалах; клавіатура -допомагає ввести інформацію, за допомогою клавіш, подавати команди, що висвічуються на екрані; миша провідна або безпровідна допомагає рухати курсор; програма - система детальних інструкцій; пам'ять оперативна - зберігає інформацію до відключення комп'ютера від електромережі; пам'ять постійна - має певні системні мікропрограми і не може бути змінена; жорсткі та змінні диски, флеш-карти – засоби зовнішньої пам'яті для збереження інформації. За допомогою диска, флеш-карти можна записувати, відтворювати й переписувати інформацію; дисковід - пристрій запису і зчитування інформації на змінному диску. Жорсткі диски комп'ютера служать для збереження інформації та програм і розміщені всередині кожного ПК.
Периферійні пристрої не входять до складу персонального комп'ютера, але можуть працювати з ПК. Це друкуючі пристрої (принтери), сканери (засоби для копіювання зображень), засоби зв'язку (модеми, адаптери) та інші. Управління периферійними пристроями здійснюється з персонального комп'ютера.
Принтери (друкарки) бувають матричними (зображення літер чи графіки формує спеціальна матриця з голок, нагадує за принципом дії друкарську машинку), струменевими (друк виконується спеціальним чорнилом) та лазерними (зображення сторінки формується лазерним променем).
Модем - засіб зв'язку між комп'ютерами та комп'ютерними мережами за допомогою телефонних ліній.
Адаптер («мережева карта») - засіб підключення до локальних мереж. Як правило, монтується всередині ПК.
Сканер - вводить у пам'ять комп'ютера текст або зображення у графічному форматі. Отриманий малюнок можна відтворювати на екрані дисплея, відсилати факсом або електронною поштою. Зіскановане зображення друкованого тексту можна перетворити у текстовий файл за допомогою спеціальних програм оптичного розпізнавання тексту (ABBYY FineReader та ін.)
Маршрутизатор - забезпечує широкополосне підключення локальних мереж до іншої локальної мережі або до Інтернету.
Комп'ютерна система існуватиме за інформаційної та програмної сумісності. Інформаційна сумісність комп'ютерів має декілька способів кодування інформації та форматування даних.
Програмна сумісність означає, що програми, складені для однієї моделі, можуть використовуватися на інших моделях, Практично це виконується єдиною для усіх машин системою команд. Єдина система команд має загальні для комп'ютерів операційні системи.
Розвиток архітектури комп'ютерів, апаратних і програмних засобів, каналів зв'язку сприяв створенню нового типу комп'ютерних систем - комп'ютерних мереж. Комп'ютерною мережею називають багатомашинну систему, що складається з розміщених на великій території комп'ютерів, сполучених між собою каналами зв'язку. На основі комп'ютерної мережі можливе використання децентралізованого банку даних, окремі інформаційні бази якого створюють на місцях. Друга перевага комп'ютерної мережі - це створення централізованого банку даних, до якого мають доступ багаточисленні абоненти, які знаходяться на великій відстані. Комп'ютерні мережі бувають локальні або відомчі (в якійсь установі), галузеві («Сирена», «Експрес» (на залізниці), «Сигма» (у вузах) та інші), загальнодержавні, міжнародні, всесвітні (Інтернет).
На основі нових інформаційних технологій, використання комп'ютерних мереж утворився міжнародний ринок інформації, що призвело до відкритого обміну економічною, науково-технічною, соціально-політичною, приватною інформацією між окремими країнами і особами.
Завдяки комп'ютерним мережам інформація стала вигідним товаром. З'явилися організації-посередники, що за технічне надання доступу до Інтернету беруть платню Інтернет-провайдери, наприклад, «СвітОнлайн», «Фарлеп», УАРнет та ін. Купивши картку або уклавши контракт, користувач має доступ на сплачену кількість годин або днів до комп'ютерних мереж, ідо входять до складу Інтернету. Якщо ж потреби клієнта у зв'язку велике, провайдер може прокласти йому виділену лінію - канал безперервного цілодобового доступу в інтернет, користування яким оплачується фіксованою сумою або ж за кількістю прийнятої та переданої інформації.
Користувачам карток (контрактів) доступу до Інтернету через модеми надають такі послуги:
передача даних від джерела до користувача і навпаки,
електронна пошта,
комп'ютерні телеконференції,
теленавчання користувачів,
інформаційно-довідкове обслуговування,
передача комерційної та транспортної інформації,
інтелектуальне посередництво щодо доступу до банків даних та інші послуги.
Світовий ринок комп'ютерної інформації - найзначиміше джерело інформації в наші дні.
1
2