
- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
71. Відео як засіб масової комунікації
У перекладі з латинської мови відео означає дивлюсь, бачу. Поняття відео має кілька значень. Це процес, пристрої, система зв'язку, соціальні інститути. Відео - це, перш за все, запис аудіовізуальної інформації з метою її відтворення. До відеозаписуючої апаратури належить відеомагнітофон, відеокамера, деякі відеоплеєри. Знімання документальних телестрічок здійснюють лише апаратурою відеознімання, що має свої переваги. Найперше - це безшумна робота відеокамер. Висока світлочутливість, можливість спостерігати зображення на моніторі в момент знімання, транслювати -зображення через спеціальну антену в телестудію чи в ПТС (пересувну телестудію), мініатюрність і невелика вага відеокамер. Все це забезпечило відео використання на телебаченні. За допомогою відеомагнітофона можна записувати будь-яку програму з телевізора, переписувати з відеокасети на іншу. А за допомогою двох відеомагнітофонів монтують відеосюжет. Отже, відео - це техніка, технічні засоби, що обслуговують це об'ємне поняття.
В поняття відео як системи ЗМК входить відеозаписуюча апаратура, відеозберігаюча, відеотранслююча, відеовідтворююча техніка.
У поняття відео входить також відтворення інформації за допомогою відеопристроїв (відеопрогравачів, відеомагнітофонів та ін.). Відеомагнітофони відтворюють відеоінформацію з касет. Відеоплеєри, крім того, зчитують інформацію з оптичного диска. В оптичного відеоплеєра є перевага перед відеомагнітофоном: вища якість зображення, однакове відтворення зображення в русі і в режимі стоп-кадру, відеодиск практично не зношується від багаторазового використання.
До відео відносять також відеозв'язок, що поєднує телефонний, телевізійний прийом і передачу інформації. Буває наземний і супутниковий відеозв'язок. Апаратом для здійснення такого зв'язку є відеофон: він дозволяє бачити і чути співрозмовника. Сьогодні ця ідея втілена в мобільних телефонах, мініатюрних кишенькових комп'ютерах з вбудованими відеокамерами, а також у спеціальних веб-камерах для стаціонарних комп'ютерів.
У поняття відео входять також відеотеки, що мають зібрання відеокасет, відеодисків CD та DVD, а також місце їх збереження. Бувають індивідуальні (приватні) та масові відеотеки. Сьогодні економічно вигідніші касетні відеотеки.
Відеокасети бувають різних форматів і швидкостей руху стрічки. Відеокасету можна використовувати кілька разів, що є перевагою перед кінострічкою і дисками. Крім того, відеокасети одразу після запису готові до відтворення. Важливим є й те, що відеокасета компактна, порівняно з кіноплівкою. Одна відеокасета може вмістити те, що записано на 100 кг кіноплівки.
Вагомою перевагою відеокасети є безперервність відтворення й універсальність, тобто однакова придатність для запису зображення та звуку. Скажімо. 8-мм відеокасета може бути альтернативно використана для запису шести звукових доріжок, загалом для 18 годин звучання, або для запису тригодинного зображення. Поєднання на одному носієві зображення та звуку дає можливість дописати до зображення на касеті власний коментар чи переклад. Поряд з відеокасетами використовують відеодиски, що мають вищу якість зображення, більшу пам'ять, порівняно з відеокасетами.
До системи засобів відео входять відеозаклади, тобто соціальні інститути, що здійснюють різноманітні функції. Наприклад, пункт відеопрокату, студія відеозапису, відеоклуб, відео дискотека та інші.