
- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
70. Супутникове та кабельне телебачення
Кабельне телебачення — модель телевізійного мовлення (а також іноді й FM-радіомовлення), в якій телесигнал розповсюджується за допомогою високочастотних сигналів, які передаються до споживача по кабелю. Крім кабельного телебачення є також звичайне наземне та супутникове телемовлення.
Основою кабельних телемереж довгий час є коаксіальний кабель. Успішний розвиток технології оптичної передачі даних призвів до впровадження оптичного волокна в мережах кабельного телебачення у вигляді так званих гібридних, або волокно-коаксіальних мереж (англ. HFC — hybrid fibre-coaxial), в яких поєднуються коаксіальні та волоконно-оптичні кабелі.
Традиційно аналогова, технологія кабельного телебачення успішно освоює цифрові засоби передачі даних, як у традиційному напрямку до клієнтів (DVB - цифрове телебачення), так і двосторонні (DOCSIS), інтерактивні.
Історія створення[ред. • ред. код]
Є декілька версій виникнення кабельного телебачення. За одною з версій батьківщиною кабельного телебачення є маленьке шахтарське містечко Маханой-Сіті в американському штаті Пенсильванія. Тут в 1948 р. продавцю телевізорів Джону Уолсону спала на думку ідея передавати телевізійний сигнал по кабелю.
Маханой-Сіті знаходиться в долині, оточеній з усіх сторін горами, і в 1940-і роки прийом телесигналу за допомогою звичайної антени в місті був неможливий. У 1947 р. Уолсон і його дружина Маргарет стали продавати в своєму маленькому магазині телевізори. Але попитом новий товар не користувався з простої причини: до міста не доходив слабкий сигнал від телевізійної станції у Філадельфії. Рятуючи бізнес, Уолсон встановив на вершині найвищої гори щоглу з телеприймачем, куди і возив потенційних покупців демонструвати телевізори. Через кілька місяців Уолсону (колишньому співробітнику місцевої електричної компанії Pennsylvania Power & Light) спала на думку інша ідея - він простягнув від приймача на горі до свого магазину кабель, яким і йшов телесигнал. Сусіди Уолсона попросили підключити ще й їхні будинки. Так народилося кабельне телебачення і з'явилася на світ перша кабельна мережа в історії - Service Electric Company.
Першою сучасною кабельною системою з підсиленням сигналу вважається мережа Чака Долана Sterling Manhattan Cable.
Супу́тникове телеба́чення — система передачі телевізійного сигналу від передавального центру до споживача через штучний супутник Землі, розташований на геостаціонарній навколоземній орбіті над екватором.[Джерело?]
Зміст [показати]
Супутникове телебачення в Україні
Станом на початок 2010 року в Україні діяло чотири оператора надання послуг супутникового телебачення:[1]
ООО «Диджиталфлай Юкрейн» (марка Digital Fly Ukraine, або MYtv): передає пакет власних каналів через супутник Thor-6, загальний пакет через супутники Hot Bird, Sirius-4, Thor та Amos 3;
«Віасат Україна»: використовує супутник Sirius-4, можливе отримання додаткових даних з HotBird та Amos);
«Поверхность +»: здійснює мовлення з супутника Eutelsat W4;
«НТВ-плюс Україна»: також використовує Eutelsat W4.
У вересні 2011 на ринок вийшла нова платформа супутникового телебачення Xtra TV і першою запустила на ринку України послугу супутникового телебачення на умовах передплати (pre-paid). [2]
За даними маркетингових досліджень, в Україні приблизно 2.9 мільйони користувачів супутникового телебачення, але через поширене піратство, кількість комерційних абонентів оцінюють на рівні близько 80 тис. чоловік.[1]
В Україні наземну передавальну станцію має лише «Поверхность +», решта операторів використовує закордонні: MYtv — в Словенії, «Віасат Україна» — в Німеччині, «НТВ-плюс Україна» передає сигнал через російську станцію компанії «НТВ-плюс».