
- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
58. Характеристика найбільших інформагентств світу
Афінсько-Македонська агенція новин (грец. Αθηναϊκό-Μακεδονικό Πρακτορείο Ειδήσεων, AΜΠΕ, до 2012 року ААН-МАН А. О., абоАфінська агенція новин — Македонська агенція новин (грец. Αθηναϊκό Πρακτορείο Ειδήσεων — Μακεδονικό Πρακτορείο Ειδήσεων) — одне з найавторитетніших інформаційних агентств Греції. Головний офіс компанії розташований у місті Афіни. До кінця 2009 року компанією управляє генеральний директор Георгіос Тампакопулос.
Свою історію провідний інформаційний орган Греції — Афінська агенція новин (ААН) починає з 1 січня 1905 року. Першим його директором був Іоанніс Паррен. Нова агенція була створена після придбання державою акцій приватного «Телеграфного Агентства Стефанополі».
Після багаторічної співпраці Афінська агенція новин та Македонська агенція новин були об'єднані в одне державне акціонерне товариство під назвою «Афінська агенція новин — Македонська агенція новин» (Athens News Agency-Macedonian Press Agency S. A. / ANA-MPA S.A.) Президентським указом за номеромом 191 від 9 грудня 2008 року.
Управління компанією здійснюється 9-ма членами Ради директорів: 5 з них є представниками товариства Афінського союзу журналістів, Афінського університету (та кожні три роки за ротацією — Університету Аристотеля в Салоніках та університету «Пантеон»). До Ради директорів також входить представник-працівник компанії, який обирається таємними виборами за участю усіх працівників агенції.
В липні 2011 року агенція офіційно перейменована на Афінсько-Македонську агенцію новин. 2012 року офіційний сайт переїхав з домену ana-mpa.gr на amna.gr.
Міжнародна інформаційна група «Інтерфакс» ((англ. Interfax Information Services Group) була створена в 1989 році і стала першим недержавним інформаційним агентством в СРСР.
До складу групи входять такі галузеві агенції як:
«ІНТЕРФАКС-АВН»
«ІНТЕРФАКС-АГІ»
«ІНТЕРФАКС-АКІ»
«ІНТЕРФАКС-АНІ»
«ІНТЕРФАКС-АФІ»
«Інтерфакс-ділінг»
«Інтерфакс-телеком»
… та регіональні інформаційні агентства:
«Інтерфакс-Центр»
«Інтерфакс-Північно-західний»
«Інтерфакс-Південь»
«Інтерфакс-Урал»
«Інтерфакс-Сибір»
«Інтерфакс-Україна»
«Інтерфакс-Захід»
«Інтерфакс-Казахстан»
«Інтерфакс-Азербайджан»
«Інтерфакс-Китай»
та ін.
«Рейтер»[1] (англ. Reuters Group plc) — британське агентство новин і провайдер даних фінансових ринків, що постачає повідомленнями газети та мовні станції. У минулому хроніки приносили менше 10% прибутку компанії. Його увага зосереджувалася на постачанні фінансових ринків інформацією і торгівельними інструментами. Серед інших послуг, найвідоміший аналіз 40,000 компаній, боргових інструментів і трьох мільйонів економічних серій. Конкуренти: Bloomberg L.P. і Dow Jones Newswires. Зараз частина агентства «Томсон Рейтер» (див. Thomson Reuters). Одне з найбільших у світі міжнародних агентств новин, яке працює в інформаційній сфері вже понад 150 років.
Пол Юліус Рейтер помітив, що з електричним телеграфом новинам більше не потрібні дні чи тижні, щоб сягати на великі відстані. В 1850 34-річний Рейтер мешкав в Аахені, Німеччина, неподалік від кордону з Нідерландами та Бельгією, і почав використовувати ново-відкриту телеграфну лінію «Берлін-Аахен», щоб надсилати новини до Берліну. Проте існував розрив завдовжки 122 км (76 миль) між Аахеном іБрюсселем, столицею Бельгії і фінансовим центром країни. Рейтер побачив можливість пришвидшити надходження новин між Брюсселем іБерліном, використовуючи поштових голубів, щоб покрити цей розрив у лінії.
У 1851, Рейтер переїхав до Лондона, Об'єднане Королівство. Після невдач у 1847 і 1850, спроби прокласти підводний телеграфний кабель зДувру до Кале здавалося обіцяли успіх. Рейтер влаштував офіс компанії «Submarine Telegraph» у жовтні 1851 якраз перед відкриттям підводного кабелю в листопаді. Він домігся угоди з Лондонською фондовою біржою забезпечувати фондовими цінами з континентальних бірж в обмін на доступ до Лондонських цін, якими він постачав біржових брокерів у Парижі, Франція.
В агентстві працюють понад 14.000 співробітників в 91 країні світу, у тому числі 2.300 журналістів, фотокореспондентів і відеооператорів. «Рейтер» нараховує в цілому 197 бюро по всьому світу.
З новинами агентства «Рейтер» щодня знайомлять понад 1 мільярд чоловік. Журналісти агентства одними з перших сповістили про такі події світової історії, як убивство президента США Авраама Лінкольна, закінчення воєнних дій у ході Першої світової війни, смерть Ганді й, зовсім недавно, про піймання колишнього іракського диктатора Саддама Хусейна. Агентство Рейтер першим повідомило про початок зведення Берлінської стіни, і першим же — про її руйнування.
Новини — основа всієї діяльності компанії Рейтер. Світові ЗМІ й фінансові установи користуються оперативною, точною й безсторонньою інформацією агентства Рейтер.
Агентство Рейтер не є з'єднаним або пов'язаним з якою-небудь країною, культурою або суспільним рухом. Правила роботи агентства проголошують незмінність дотримання принципів чесності, незалежності й неупередженості.
Основний прибуток агентство одержує не від продажу чисто інформаційних матеріалів, а від надання професіоналам, що працюють у ринковій сфері, найважливішої ринкової інформації, аналітичних повідомлень на тему фінансових і товарних ринків. Цей сегмент діяльності забезпечує 90% доходів агентства.
Рейтер пропонує низку методів вирішення проблем для професіоналів, а також інформацію для виконання критично важливих, відповідальних завдань та аналітичний матеріал, і все це — в одному місці.
С́іньху́а (кит. 新華社/新华社, піньїнь Xīnhuáshè/Xīnhuá tōngxùnshè — агенція «Новий Кітай») — китайська державна урядова агенція новин зі штаб-квартирою в Пекіні. Найбільша в Китаї інформаційна агенція, є органом китайської державної інформації і пропаганди. Голова агенції входить до уряду КНРі має посаду міністра.
Попередник агенції, агентство «Червоний Китай», було засноване в районі Руїджин (східна провінція Цзянси) в 1931 р. В січні 1937 агенцію було переіменовано в «Сіньхуа». Після заснування Китайської Народної Республіки в жовтні 1949, «Сіньхуа» стала державною агенцією, повністю підлеглою правлячій Комуністичній партії Китаю і уряду, її головним рупором пропаганди КПК для китайських ЗМІ.
В наш час Сіньхуа має 107 філій у всьому світі. Згідно з офіційними даними, в агенції працює 8400 чоловік, з яких 1900 — журналісти і редактори. За іншими даними на агентство працює більш ніж 10.000 співробітників. Сіньхуа забезпечує всі ЗМІ (щонайменше 306 радіостанцій, 369 ТБ станцій, 2119 газет і 9038 періодичних видань) всіма головними національними і міжнародними новинами.
За кордон КНР агенція «Сіньхуа» розповсюджує новини шістьма мовами, включно китайскою, англійською, французькою, російською, іспанскою,арабською.
Як визначає міжнародна організація Репортери без кордонів — на інтернет-ресурсі «Google», що все регулярніше цитується як надійне джерело інформації, приблизно третина новин про Китай, позначених як «Новини Google», виходять від агенції «Сіньхуа».
Франс Прес (фр. France Press) — агенція новин (Франція). Рік заснування — 1835 р. Головним редактором є Ніколя Мілетич (фр.Nicolas Miletitch), генеральним директором — П'єр Лует (фр. Pierre Louette).
Інформаці́йне аге́нтство Кьо́до (яп. 共同通信社, きょうどうつうしんしゃ, МФА: [kʲoːdoː t͡su̥ ɕinɕa], «Об'єднане інформаційне агенство»; англ.Kyodo News) — незалежне громадське інформаційне агентство новин в Японії.
Найбільша компанія на ринку новин Японії. Один із лідерів міжнародного інформаційного бізнесу, що надає новини для світових засобів інформації. Утворена 1 листопада 1945 року на базі розпущеної після Другої світової війни державної Союзної інформаційної агенції. Має штаб-квартиру в токійському районі Мінато, 5 дочірніх компаній в Саппоро, Сендаї, Осаці, Наґої та Фукуоці, 48 префектурних і 39 міжнародних представництв. Працює цілодобово. Основні партнери: Associated Press, United Press International (США), Reuters(Великобританія), ІТАР-ТАРС (Росія), Сіньхуа (КНР), усі японські газети за винятком Асахі, Йоміурі та Майніті, Японська телерадіомовна корпорація, уряд Японії, громадські організації тощо. Надає послуги японською, англійською і китайською мовами.
Білоруська інформаційна компанія БелаПАН, Білоруське приватне агентство новин (біл. Беларускае прыватнае агенцтва навін) —білоруське інформаційне агентство з розгалуженою мережею кореспондентів в усіх регіонах Білорусі. Новини подає білоруською, російськоюта англійською мовами в режимі реального часу[1].
Продукти (за платної підписки) і послуги: 20 інформаційних, аналітичних, довідкових і спеціалізованих, надання різноманітних інформаційних, дослідницьких, рекламних і моніторингових послуг.
Це єдиний білоруський учасник міжнародного проекту «CEE-BusinessLine» — «Стрічки економічних новин з країн Центральної і Східної Європи».
Агентство створив 1991 року Олесь Ліпай. З 2000 року з'явився проект «Вибори в Білорусі»[2] (висвітлення в режимі реального часу усіх виборчих кампаній і референдумів у Білорусі)
З 2002 року — видання інтернет-газети «Білоруські новини»
У Білорусі і за її межами інформаційна компанія БелаПАН відома як достовірне, об'єктивне й оперативне джерело інформації про події в Білорусі. Два основні принципи, яких дотримується БелаПАН у своїй діяльності:
повідомляти про усі важливі події, незалежно від того, з чиєї волі вони відбуваються;
викладати інформацію про події без їх журналістської оцінки, з коментарями фахівців і усіх зацікавлених сторін, представляючи різні точки зору на те, що відбувається, не віддаючи переваги жодній із них.
БелаПАН отримує інформацію безпосередньо з місця події або з першоджерела, користується коментарями найвідоміших експертів, політиків, економістів, учених та інших фахівців.
Ассошіе́йтед прес (англ. Associated Press, скор. AP) — одне з найбільших у світі і найбільше інформаційне агентство США, всесвітня новиннєва мережа.
Агенція заснована в 1848 році.
Асошіейтед прес обслуговує тисячі ЗМІ (преса, радіо, телебачення) в різних країнах, обмінюється інформацією з багатьма іншими міжнародними і національними інформагентствами, зокрема з українським національним агентством УНІАН.