55. Види та жанри фотографій

Фотосвітлини поділяють на види за багатьма ознаками:

1) за відтворенням кольорів:

а) чорно-білі, б) кольорові;

2) за просторовий відтворенням:

а) плоскісні, б) об'ємні (голографія, ізогелія);

3) за методом світосприйняття:

а) публіцистичні: документальні, образні; б) художні: фотографіка, соляризація, ізогелія; в) науково-технічні: аерофотографія, рентгенівська, інфрачервона, лазерна; г) прикладні: фотореклама, слайд.

Історично склалося так, що фотографія після свого народження стала ніби «додатком» до живопису, успадкувала його жанри. На перших етапах фотографія копіювала жанри живопису.

Монофотожанри; портрет, пейзаж, натюрморт, етюд.

Поліфотожанри: фотоінформація (один кадр), фотонарис (кілька фотосвітлин, об'єднаних сюжетом), фоторепортаж (кілька кадрів, що відтворюють послідовність подій). Фотофільм, фотофейлетон – це вже твори фотопубліцистики.

56. Особливості впливу зображувальних систем ЗМК.

Зображувальні ЗМК мають своєрідний вплив на глядача: зорова інформація має перевагу наочності. Фотографічні відтворення різняться документальністю, а отже доказовістю.

Людство, не знаючи письма, створило єдину мову, зрозумілу всіма народами і націями – мову зображення. Глядач будь-якої країни на основі споглядання, раніше побаченого, через чуттєве сприйняття приходить до абстракції і засвоює думки, котрі вклав у зображення автор. Так, фотожурналіст повинен розуміти внутрішню суть тих подій і явищ, що стали предметом відтворення. В уяві створюється закінчений кадр, в основі якого лежить істинний образ зображуваного.

Зображення впливає на відчуття як дійсність. За спостереженнями академіка С.Вавілова, зоровий відділ мозку набагато чутливіший, ніж всі інші функціональні зони. За допомогою зору людина отримує від 60 до 80 відсотків усієї інформації. Зображення впливає на людину сильніше, ніж словесний опис. Фотозображення дає нам миттєву інформацію про форму об'єкта, правду миті. Фотографія відображає матеріальний світ, тобто одномоментно фіксує реальну людину, подію. Тому фотографія як документ є доказовим засобом впливу.

Сила зображувального впливу пояснюється багатовіковою традицією сприйняття довкілля природним зоровим каналом, що не потребує інтелектуальних знань, вмінь, наприклад, як текст вміння читати.

Всі зображувальні системи ЗМК виконують інформативну функцію. Конкретно, образно, емоційно доносять момент події до людей. Окрім того, здійснюють освітню, виховну та рекламну функції.

Зображувальні системи ЗМК дають можливість споглядати, осмислювати й аналізувати відтворений момент. Цю особливість використовують текстові системи ЗМК (газета, журнал, брошура, книга), інші зображувальні системи ЗМК (плакат, слайд), де використовують багато видів зображень, зокрема, графічні, фото і рисунок.

Кожний наступний за часом виникнення зображувальний ЗМК вбирає можливості попереднього, а не витісняє його.

57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств

Інформаці́йне аге́нтство (інформагентство) — спеціалізований суб'єкт інформаційної діяльності, зареєстрований у формі інформаційного підприємства - організації, служби, центру, що діє з метою надання інформаційних послуг для ЗМІ. Функціонування інформаційної агенції орієнтоване на збір новин - її основною функцією є забезпечення оперативною політичною, економічною, соціальною, культурною інформацією редакцій газет, журналів, телебачення, радіомовлення, а також інших установ, організацій, приватних осіб, які є передплатниками її продукції.

Предметом діяльності інформаційних агентств є збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Основними видами інформаційних агентств є державні та недержавні інформаційні агентства України та іноземні інформаційні агентства, які діють в Україні через свої представництва.