
- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
35. Точки зору на функції масової комунікації
У 1948 р. Лассуелл виділив три основні функції МК:
огляд навколишнього світу, що можна інтерпретувати як інформаційну функцію;
кореляцію із соціальними структурами суспільства, що можна тлумачити як вплив на суспільство і його пізнання через зворотний зв'язок;
передача культурної спадщини, що можна розуміти як пізнавально-культурологічну функцію, функцію наступності культур.
У 1960 р. американський дослідник К. Райт виявив ще одну функцію МК — розважальну. На початку 1980-х рр. фахівець з МК Амстердамського університету Мак-Квейл назвав ще одну функцію МК — мобілізуючу, маючи на увазі специфічні завдання, які виконує МК під час різних кампаній, частіше — політичних, рідше — релігійних.
Соціально значимі функції МК можливо умовно об'єднати в три групи: інформаційну, регулюючу та культурологічну. Інформаційна функція сприяє гармонизації взаємин суспільства й індивіда. Вона полягає в наданні масовій аудиторії актуальної інформації про різні сфери життєдіяльності. Регулююча функція має на увазі вплив МК на формування суспільної свідомості, суспільної думки і соціальних норм і тим самим реалізується функція соціального контролю. Культурологічна функція виконує пізнавальну задачу в сфері культури і мистецтва, збереження культурних традицій.
У психолінгвістиці виділяються чотири функції, типові для радіо- та телевізійного спілкування: інформаційна; регулююча; соціального контролю; соціалізації особистості — прищеплювання особистості тих рис, що бажані для суспільства.
Інформаційна функція полягає в наданні масовому читачеві, слухачеві і глядачеві актуальної інформації про всілякі сфери діяльності — ділову, науково-технічну, політичну, юридичну, медичну та ін. Отримуючи великий обсяг інформації, люди не тільки розширюють свої пізнавальні можливості, але і збільшують свій творчий потенціал. Знання інформації дає можливість прогнозувати свої дії, заощаджує час. При цьому помітно підсилюється мотивація до спільних дій. У цьому сенсі дана функція сприяє оптимізації корисної діяльності суспільства й індивіда.
Регулююча функція має широкий діапазон впливу на масову аудиторію, починаючи з установлення контактів і кінчаючи контролем над суспільством. МК впливає на формування суспільної свідомості групи й особистості, на формування суспільної думки і створення соціальних стереотипів. Тут же криються можливості маніпулювати і керувати суспільною свідомістю, фактично здійснювати функцію соціального контролю. За певних умов ця функція служить цілям «промивання мізків».
Люди, як правило, приймають ті соціальні норми поведінки, етичні вимоги, естетичні принципи, які переконливо пропагуються ЗМІ як позитивний стереотип способу життя, стилю одягу, форми спілкування і т.п. Так відбувається соціалізація індивіда відповідно до норм, бажаними для суспільства в даний історичний період.
Культурологічна функція містить у собі ознайомлення з досягненнями культури і мистецтва і сприяє усвідомленню суспільством необхідності наступності культури, збереження культурних традицій. За допомогою ЗМІ люди знайомляться з особливостями різних культур і субкультур. Це розвиває естетичний смак, сприяє взаєморозумінню, зняттю соціальної напруги й у кінцевому рахунку сприяє інтеграції суспільства.
З даною функцією пов'язане поняття масової культури, ставлення до якої в плані її соціальної цінності неоднозначно. З одного боку, прагнення познайомити широкі маси з досягненнями світового мистецтва, новими напрямками і тенденціями є безсумнівною заслугою ЗМІ. З іншого боку, низький художній рівень розважальних програм, необмежені можливості їх тиражування виховують паганий смак у споживачів масової культури.
З урахуванням наведених вище характеристик і основних функцій МК її соціальна сутність зводиться до того, що це — могутній засіб впливу на суспільство з метою оптимізації його діяльності, соціалізації індивіда й інтеграції суспільства.
Дослідження комплексу проблем виникнення, розвитку і функціонування ЗМК тісно зв'язано з поняттям ефективності їх діяльності.
Л.Землянова виділяє три функції МК в суспільстві: 1) контроль за навколишнім середовищем і попередження суспільства про небезпеки її руйнування; 2) кореляція елементів суспільства і середовища; 3) збереження і передача соціально-культурної спадщини.
Сучасні французькі вчені Б.Катля й А.Каде виділяють такі п'ять функцій МК:
функція антени — постачання суспільству різного роду інформацією;
функція підсилювача — перебільшення фактів, драматизація подій;
функція фокуса — ЗМІ є фокусом зміни соціокультурних плинів;
функція призми — формування нових моделей поведінки;
функція луни — ЗМІ виконують функцію збереження певної соціальної структури, служать символами певного соціального порядку.
Відомий російський психолог А.Леонтьев виділяє чотири функції МК:
оптимізація діяльності суспільства за рахунок орієнтації на спілкування, що впливає на колективну діяльність;
функція контакту, що відіграє роль у формуванні групової свідомості;
функція соціального контролю завдяки соціальних норм;
функція соціалізації особистості.
Відомий соціолог Б.Фірсов у якості характеристик МК виділяє: знання, духовні цінності, моральні і правові норми. Більшість дослідників проблем комунікативістики виділяють сім характеристик МК:
МК формується в складній формально організаційній структурі;
спрямована на великі аудиторії;
має публічний характер;
аудиторії мають соціально-культурну неоднорідність;
встановлюється одночасний контакт із великою кількістю людей, віддалених одне від одного;
взаємини між комунікатором і комунікантом в основному базуються на допущенні того, що комунікант знає про соціальний статус комунікатора;
комунікація об’єднує аудиторію навколо спільних цінностей, політичних поглядів, моделей споживання тощо.