- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
На п'ятому місці в структурі МК (з яким ефектом повідомляється), Лассуелл розглядає реакції аудиторії на споживання певної масової інформації.
Аналіз сформованої соціальної реальності дозволяє виділити п'ять основних типів реакцій на масову інформацію:
реакції, пов'язані з особливостями діяльності індивідів у соціальних спільнотах: когнітивні (зміна поінформованості, стимуляція інтелектуальної діяльності, активізація пізнавальної діяльності, підвищення інтересу до інформації і створення нової інформації з елементами отриманої); ціннісні (створення нових ідей і установок, а також нових ціннісних систем, зміна або закріплення вже сформованих цінностей, спонукання до вираження особистих поглядів і до дискусій); організаційні (утилітарні) (практичні дії відповідно до отриманої інформації в суспільно-політичній, економічній і іншій сферах життєдіяльності); тонізуючі (зміна або підтримка психофізіологічного стану індивідів і мас); комунікативні (поширення й обговорення отриманої інформації, встановлення зворотного зв'язку з джерелами інформації);
явні (доступні безпосередньому спостереженню) і приховані (обмеженою свідомістю індивідів, що зовні не виявляється);
бажані і небажані; основн і побічні; передбачені та несподівані;
що характеризують зміни у свідомості і діяльності індивідів;
зв'язані з тимчасовими параметрами змін, що відбуваються, у поведінці і свідомості аудиторії: ближні, далекі, короткострокові та тривалі.
Широкий діапазон значеннєвої інформації і можливості передачі оцінної інформації роблять ЗМІ досить привабливими для масової аудиторії і підвищують її умотивованість. Зміст МК дуже впливає на аудиторію в найрізноманітніших формах. Це може бути навчання, переконання, навіювання і т.п.
Вплив інформації залежить від того, наскільки вона відповідає соціальним запитам аудиторії і наскільки регулярна. Поряд із соціальною актуальністю значеннєвої інформації велике значення має оцінна інформація. Одержувач інформації вільно або мимоволі «очікує» від ЗМІ оцінну інформацію, оскільки вони як соціальні інститути мають статус офіційного джерела інформації, до якого масова аудиторія відчуває довіру. Істинність значеннєвої інформації важко перевірити, і тому аудиторія так уважно прислухається до оцінної інформації, яка віддзеркалює домінуючі тенденції в суспільстві. Саме оцінна інформація в значній мірі сприяє формуванню суспільної думки. А це уже важіль, яким користуються політичні сили суспільства для досягнення своїх цілей. Відомо, що інформація, що тиражується за допомогою ЗМІ, що знаходяться або під протекторатом держави, або у володінні приватних монополій, віддзекалює інтереси господарів та їх світогляд.
Згодом модель Лассуелла була вдосконалена за рахунок уведення «зворотного зв'язку» як обов'язкового виду стосунків між компонентами. У результаті змінилося і розуміння самого процесу комунікації. Він став бачитися у вигляді замкнутого ланцюга, у якому всі компоненти взаємозалежні. Подальшому удосконалюванню й одночасно ускладненню моделей сприяло введення додаткових компонентів — джерел інформації, умов протікання комунікації, соціального складу аудиторії і, нарешті, мови як засобу комунікації.