31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла

Універсальна модель структури масових комунікацій була запропонована Г. Лассвеллом. Він вважав, що описати акт комунікації допоможуть відповіді на такі п'ять запитань:

1. хто є комунікатором?

2. що він повідомляє?

3. за допомогою якого каналу?

4. кому?

5. з яким ефектом?

На другому місці в моделі Лассуелла (що повідомляється) знаходиться інформація, що розповсюджується за допомогою ЗМК.

Масова інформація - це соціальна інформація, що передається широким аудиторіям, розосередженим у часі і просторі за допомогою штучних каналів.

Природа масової інформації безпосередньо залежить від характеру діяльності людей у різних соціальних сферах. При цьому соціальна інформація розділяється на підвиди, що відбивають її специфіку — економічна, політична, науково-технічна, художня, релігійна й ін.

Соціальний характер циркулюючої в суспільстві масової інформації обумовлений наступними факторами, що визначають її сутність і специфіку: зміст (як дана інформація віддзеркалює суспільні процеси); суб'єкт використання і призначення (як дана масова інформація використовується людьми в інтересах кого-небудь); специфіка звертання (як дана інформація добувається, фіксується, обробляється і передається).

Масова інформація віддзеркалює суспільні процеси в цілому (економічні, політичні, демографічні і т.д.), а також конкретні процеси в регіональних і професійних співтовариствах, у різних соціальних організаціях. За ступенем складності в наші дні масова інформація являє собою вищий і найбільш складний тип інформації і володіє найвищою формою упорядкування дійсності. Масова інформація в реальності невіддільна від логічного мислення, що у свою чергу є найвищим типом відображення дійсності, властивим тільки природі людини. Тому масова інформація розуміється як невід'ємна умова існування і діяльності індивідів. За своїм змістом вона ідеальна, але має матеріальні виразники — «видиме і почуте» (теле- і радіопередачі, кінофільми, статті в пресі й ін.), що розкривають сутність і специфіку повідомлень.

Функціональність процесів циркуляції масової інформації в суспільстві порушує питання про її мету, цінності, кількісну та якісну характеристики.

Мети масової інформації визначаються через суб'єкта, який використовує дану інформацію (соціальний стан індивіда або соціальної групи, їх особливості впливають на цільове використання доступної для них інформації); через призму самої масової інформації; через задачі, що передбачається вирішити з її допомогою. В умовах існування соціальної організації будь-яка соціальна інформація має пряму або непряму мету — керування суспільством або його підсистемами, спільнотами, осередками і т.д.

Кількісна характеристика масової інформації — міра її споживання і засвоєння, що залежить від часу, що приділяється індивідом або групою на контакти з ЗМК, а також від індивідуальних особливостей реальних споживачів. У певних випадках кількісна характеристика масової інформації може відбивати існуючий у суспільстві «дефіцит інформації», обумовлений такими причинами, як наявність цензури, відсутність або слабкий розвиток ЗМК, їх неефективну робота. У сучасному світі «дефіцит інформації» являє загрозу для економічного, культурного і політичного розвитку суспільства.

Складовою якісної характеристики масової інформації є: затребуваність, користь, цікавість (загальна і практична по всіх питаннях, що розглядаються), емоційна забарвленість. Як правило, якість масової інформації визначається її адресатом. Так, інформація високої якості відповідає згаданим вище критеріям і враховує рівень знань, необхідний для розуміння її змісту, будучи найчастіше орієнтованою на «середнього» споживача (глядача, слухача, читача). Якісна характеристика інформації тісно пов'язана з її кількісною характеристикою. Наприклад, причиною «дефіциту інформації» може бути її низька якість і при збільшенні її обсягу дефіцит не усувається. Кількісна і якісна характеристики масової інформації визначають її цінність.

Цінність масової інформації базується на наступних принципах:

• діалектична єдність її кількісних і якісних характеристик;

• органічний взаємозв'язок і взаємозалежність усіх видів масової інформації, що циркулюють у суспільстві;

• приймати у якості відправного пункту ефективності інформаційних процесів, що задовольняють потреби одержувачів інформації;

• наявність об'єктивної сторони при оцінці масової інформації (коли цінність розглядається як властивість самої інформації);

• наявність суб'єктивної сторони при її оцінці, оскільки цінності відбивають погляди індивідів і не мають змісту без їх прихильників.