- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
16. Поняття соціальна інформація
Социальная информация - это информация, возникающая в процессе освоения мира людьми.
В свою очередь информированность людей зависит от естественно-географических и социально-экономических факторов, которые также играют роль барьеров на пути получения и усвоения необходимой людям социальной информации. В каких-то случаях, регионах планеты и социальных структурах её получить значительно легче, чем в других. Отсюда одновременно существующий дефицит и избыток информации. Главной проблемой массовой аудитории является ОТБОР информации. В основе отбора информации лежат различные МОТИВЫ. Среди них – авторитетность источника информации, престижность обладания данной информацией, привлекательная форма подачи, полезность. Мотивы предопределяют ценность информации. К критериям оценки ценности информации относят:
Новизну информации - информация содержит ранее неизвестные сведения.
Достоверность - информация не содержит ложных сведений и адекватно, т.е. максимально точно отражает происходящее явление или процесс.
Доступность – информацию может получить любой пользователь в любое время.
Своевременность - информация передаётся именно тогда, когда она особенно нужна.
Соответствие запросам потребителя – информация помогает улучшить качество жизни потребителя, предостерегает его от ошибок, доставляет удовольствие тому, кто ей владеет.
Вывод: любая социальная информация эффективна только тогда, когда она отражает тенденции существующих в обществе процессов и явлений. Значение социальной информации обуславливается потребностью общества в саморегулировании. Этот процесс обеспечивается посредством обмена информацией, передачей её от одних носителей к другим и массовым распространением информации полезной большому количеству граждан. Именно такая информация и является массовой. При этом массовая аудитория потребителей информации отбирает из её потока ту её часть, которая соответствует мотивам присущим данной аудитории.
Условия эффективного формирования массовой аудитории.
1. Небанальное изложение.
соблюдение преемственности;
дозирование информации;
Декодируемость информации - т.е. её доступность для данной аудитории; соответствие манеры изложения её интеллектуальному уровню.
Общественная значимость информации.
При этом особенностями массовой информации является следующее:
Отсутствие непосредственного контакта с аудиторией.
Доступность информации для значительных групп населения одного города, региона, всей страны в целом.
Возможность одновременного получения информации значительной массой населения города, региона, страны.
Возможность для всех желающих участвовать в процессе обмена информацией: участие в работе СМИ, а также в использовании системы Интернет.
Соответствие распространяемой информации запросам и нуждам данной аудитории.
Стремление к достижению определённого «единомыслия» у данной аудитории.
В современных условиях в связи с развитием науки и техники роль информации в обществе стала особенно велика. От примитивных рисунков на стенах доисторических пещер, мы дошли до передачи информации с одного континента на другой через спутники связи, единая компьютерная система связи Интернет опутала весь земной шар.